розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 17 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод"про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, оплати часу простою, стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу, -

У листопаді 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ВАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод"про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, оплати часу простою, стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу, який уточнив в процесі розгляду справи (а.с.74-75).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 28.06.1988 року по 25.08.2010 року він працював на ВАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод"водієм вантажного автомобіля та був звільнений через скорочення штату. В день звільнення підприємство не виплатило всіх належних йому сум. Також зазначив, що діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, яка полягла у сильних і тривалих емоційних стражданнях, що виразилося у втраті нормальних життєвих зв’язків та вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв’язку з викладеним він змушений був звернутися до суду з зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача нараховану але невиплачену заробітну плату за період з 01.09.2008 року по 31.01.2009 року в сумі 3228 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 26.08.2010 року по 17.02.2011 року у сумі 10560 грн., заборгованість по оплаті часу простою в сумі 3907,20 грн., компенсацію моральної шкоди в розмірі 5730 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 200 грн.

рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 17 лютого 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод"на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі, невиплаченої при звільненні працівника в розмірі 3228,00 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 994,70 грн., оплату простою в розмірі 1240,15 грн., а всього 5462,85 грн.

Стягнуто з ВАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод"на користь держави судові витрати в сумі 174,62 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції частково змінити та стягнути з ВАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод"на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 7471,20 грн., заборгованість по оплаті часу простою в розмірі 3907,20 грн., компенсацію моральної шкоди у сумі 5730,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 200,00 грн., в частині стягнення на його користь заборгованості по заробітній платі рішення залишити без змін..

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

На підставі п.п.2,3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права; розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів в його неупередженості, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_3 працював на ВАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод"водієм вантажного автомобіля та 25.08.2010 року був звільнений через скорочення штату. В день звільнення підприємство не виплатило всіх належних йому сум.

Висновки суду першої інстанції щодо належних до стягненню з відповідача сум зроблені на підставі наявних в матеріалах справи і наданих сторонами доказів.

Вказані в апеляційній скарзі доводи не спростовують цих висновків суду.

Разом з цим, суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди.

Згідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України, роз’яснень, що містяться в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди" (v0004700-95) , за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Судом встановлено, що відповідач не сплатив позивачу належної йому заробітної плати і не провів остаточного розрахунку у день звільнення останнього з роботи. Зазначене призвело до моральних переживань позивача, необхідність звернення до відповідача і суду примушувала позивача порушити звичайний порядок організації свого життя та докладати додаткових зусиль для захисту своїх прав, тому колегія суддів вбачає наявність причинного зв’язку між винними діями відповідача і наслідками, про які зазначав позивач.

Колегія суддів вважає, що діями відповідача позивачу заподіяна моральна шкода і розмір її відшкодування з урахуванням ступеня і глибини моральних страждань становить 1000 грн.

Тому вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди необхідно задовольнити частково і стягнути на відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 17 лютого 2011 року у цій справі скасувати.

Постановити нове рішення наступного змісту. Позовні вимоги ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод"про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, оплати часу простою, стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу задовольнити частково. Стягнути з ВАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1000( тисячу) грн.. В іншій частині рішення залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.