розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 14 жовтня 2010 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредиту, сплаті відсотків, комісійної винагороди, штрафу, пені та звернення стягнення на майно,

19 лютого 2010 року позивач –публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк"звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 16 липня 2007 року між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за умовами якого відповідачу було відкрито невідновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 42 200 доларів США зі строком повернення до 16 липня 2019 року та сплатою 12,5% річних за користування кредитними коштами.

Позичальник зобов’язувався повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту.

Зобов’язання, взяті за кредитним договором, ОСОБА_2 належним чином не виконує, в результаті чого утворилася заборгованість, тому позикодавець поставив питання про дострокове повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

В забезпечення належного виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору, був укладений 16 липня 2007 року договір поруки з відповідачкою ОСОБА_3, яка взяла на себе зобов’язання відповідати по зобов’язанням ОСОБА_2, що виникають з умов кредитного договору в повному обсязі цих зобов’язань.

Також виконання зобов’язань за кредитним договором було забезпечено договором іпотеки від 17 липня 2007 року, укладеним з ОСОБА_4, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.

За умовами договору іпотеки банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання умов кредитного договору.

ОСОБА_4 зобов’язувалась також застрахувати предмет іпотеки на весь час дії договору, однак цих зобов’язань вона не виконала, за що має сплатити штраф у розмірі 1 000грн.

Позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 42 314,34 доларів США та 4 483,56грн., а також звернути стягнення на предмет іпотеки –квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 та стягнути з останньої 1 000грн. штрафу, розподілити судові витрати.

рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 14 жовтня 2010 року позов публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"задоволено.

Достроково стягнено на користь ПАТ АБ "Укргазбанк"з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно заборгованість за кредитом станом на 29 вересня 2010 року в сумі 45 831,35 доларів США, що еквівалентно 362 686,39грн. та 17 467,70грн., з яких: сума кредиту, що підлягає достроковому стягненню – 32 918 доларів США, що еквівалентно 260 496,59грн., прострочену заборгованість по кредиту –5 852 долари США, що еквівалентно 46 309,80грн., сума заборгованості по відсоткам 7 061,35 доларів США, що еквівалентно 55 879,99грн., сума пені по простроченим відсоткам 7 260,03грн., сума пені по простроченій заборгованості по кредиту 7 387,67грн.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернено стягнення на предмет іпотеки: чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк".

Стягнено з відповідачів на користь банку солідарно у рахунок відшкодування судових витрат: 1 700грн. сплаченого судового збору та 120грн. ІТЗ.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просили його скасувати і направити справу на новий розгляд.

На апеляційну скаргу банк подав письмові заперечення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції апелянти та представник апеляційну скаргу підтримали з підстав, викладених у ній, уточнивши свої вимоги.

Вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, представник банку просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 16 липня 2007 року між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк"і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за умовами якого позичальнику відкрито невідновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 42 200 доларів США на споживчі потреби зі сплатою 12,5% річних за користування кредитними коштами та здійснення повернення кредиту щомісячними платежами з кінцевим строком погашення до 16 липня 2019 року в терміни, встановлені графіком погашення кредиту.

В забезпечення належного виконання ОСОБА_2 зобов’язань за вищезазначеним кредитним договором між банком і ОСОБА_3 16 липня 2007 року був укладений договір поруки, згідно з яким поручитель взяла на себе зобов’язання перед банком відповідати за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж об’ємі, що і позичальник –за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штраф, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов’язань.

Оскільки позичальник ОСОБА_2 не виконав взятих на себе зобов’язань та не сплачує кредитні платежі у строки, передбачені графіком погашення у зв’язку з чим утворилася заборгованість, яку відповідач не спростував, то кредитор підставно, відповідно до умов договору та положень ст. 1050 ЦК України, поставив питання про дострокове повернення кредиту.

А так, як відповідачка ОСОБА_3 виступила поручителем по кредитному договору відповідача ОСОБА_2, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про їх солідарну відповідальність перед публічним акціонерним товариством комерційний банк "Укргазбанк"відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст. 554 ЦК України та у витребуваному банком розмірі кредитної заборгованості.

Щодо рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки –чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, то в цій частині його не можна визнати законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку"у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш, ніж тридцятиденний строк.

У цьому документі зазначається стислий зміст порушення зобов’язань за попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Матеріалами справи підтверджено, що іпотекодавцю за іпотечним договором ОСОБА_4 був направлений банком лист –вимога, в якому зазначено про наявну заборгованість ОСОБА_2 по кредитному договору, однак в ньому не міститься попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки –квартиру АДРЕСА_1.

Отже банком не дотримано процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, що є підставою для відмови у позові.

Крім того, резолютивна частина рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не відповідає вимогам ст. 39 Закону України "Про іпотеку", а відтак і ч.4 ст. 215 ЦПК України.

Зазначене стало можливим в силу того, що позовна заява банку також подана з порушенням вимог ч.4 ст. 119 ЦПК України.

Більш того, суд першої інстанції стягуючи солідарно заборгованість за кредитним договором з відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та одночасно звертаючи стягнення на предмет іпотеки, квартиру, що належить на праві власності відповідачці ОСОБА_4, здійснив стягнення в подвійному розмірі.

Зважаючи на вищезазначене, а також те, що в іпотечній квартирі проживає неповнолітня дитина, ІНФОРМАЦІЯ_1, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову банку у задоволенні цих позовних вимог. Також підлягають перерозподілу і судові витрати.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, в силу ст.ст. 33, 35, 39 Закону України "Про іпотеку" (898-15) , колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 14 жовтня 2010 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки –чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк"в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором скасувати і ухвалити нове.

Відмовити публічному акціонерному товариству акціонерний банк "Укргазбанк"у задоволенні цих позовних вимог.

Це ж рішення суду в частині солідарного стягнення з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рахунок відшкодування судових витрат –1 700грн. сплаченого судового збору та 120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи скасувати і ухвалити нове.

Стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Укргазбанк"по 850грн. судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 60грн.

В решті це ж рішення суду залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.