Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Киці С. І.,

суддів - Шевчук Л.Я., Гапончука В.В.

при секретарі Матюхіній О.Г.

за участю представника позивача Плеханова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Аромакс-Волинь", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 13 грудня 2010 року,

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 13 грудня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Аромакс-Волинь" (далі - ТзОВ "Аромакс-Волинь"), як основного боржника та ОСОБА_2, як поручителя на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") 1358512,44 грн. заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ТзОВ "Аромакс-Волинь" на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судові витрати по справі – судового збору 850грн. та витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи 60грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судові витрати по справі – судового збору 850грн. та витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи 60грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 21 лютого 2011 року заяву ОСОБА_2 про перегляд зазначеного заочного рішення суду залишено без задоволення.

Відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на заочне рішення суду від 13 грудня 2010 року в даній справі. Вважає його незаконним, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду, викладені в мотивувальній частині рішення не відповідають дійсним обставинам справи, судом неповно з’ясовані всі обставини, що мають значення для справи. Просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.11.2006 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТзОВ "Аромакс-Волинь" було укладено кредитний договір №1449, за умовами якого банк зобов’язується надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом 130000євро, термін повернення кредиту 28.11.2008р. 28.11.2008р. між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТзОВ "Аромакс-Волинь" було укладено додаткову угоду до даного кредитного договору відповідно до умов якої ліміт становить 76723,68 євро, а термін повернення кредиту – 27.05.2009р. З метою забезпечення виконання зобов’язань ТзОВ "Аромакс-Волинь" за кредитним договором № 1449 від 29.11.2006 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 1449-П-1 відповідно до якого поручитель взяв на себе зобов’язання перед банком відповідати по зобов’язаннях, які виникають з кредитного договору. 28.11.2008р. між цими ж сторонами укладено договір поруки №1449-П-3, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТзОВ "Аромакс-Волинь" ним своїх обов’язків за кредитним договором від 29.11.2006р., додатковими угодами до нього та додаток №1 до цього договору поруки.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 06.09.2010 року договір поруки №1449-П-2 від 29.11.2006 року укладений між ОСОБА_3 та ПАТ КБ "Приватбанк" визнано припиненим.

Відповідач ТзОВ "Аромакс-Волинь" належним чином зобов’язання за кредитним договором №1449 та додатковою угодою до нього не виконує, у зв’язку з чим утворилась заборгованість 1358512,44грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 553, 554 цього Кодексу встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Встановлено, що ТзОВ "Аромакс-Волинь" допущено порушення термінів повернення кредиту та сплати відсотків. Заборгованість на 28 січня 2010 року становила 120638,95євро, що по офіційному курсу НБУ 11,260977грн. за 1 євро складає 1358512,44грн. Суд першої інстанції стягнув заборгованість саме на цю дату і в розмірі, якому просив позивач. Крім того, як вбачається з довідки ПАТ КБ "ПриватБанк" від 01.04.11р. № 1109 станом на 13 грудня 2010 року заборгованість за спірним кредитним договором становить 168632,31євро (1776218,61грн.). Отже, судом першої інстанції не було допущено помилки при визначені суми заборгованості за кредитом.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що позивачем пропущено шестимісячний строк пред’явлення вимоги до поручителя і договір поруки вважається припиненим. Відповідно до умов договору поруки №1449-П-1 від 29 листопада 2006 року та договору поруки№1449-П-3 від 28 листопада 2008 року, які укладені між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, договір поруки діє до повного виконання зобов’язань за кредитним договором і сторони дійшли згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється у п’ять років. На час розгляду справи судом першої інстанції та апеляційним судом договір поруки не визнаний судом припиненим, а підстав для зупинення провадження у справі не встановлено.

В силу ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Доводи апелянта, про те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи не заслуговують на увагу, так як суд направляв судову повістку по відомій йому адресі, а ОСОБА_2 не повідомив суд належним чином про зміну місця свого проживання та направлення судових повісток за іншою адресою. Відповідачу ОСОБА_2 було відомо про судове провадження у справі, а тому він мав можливість подати суду всі докази та заперечення під час розгляду справи по суті чи при розгляді заяви про перегляд заочного рішення.

Оскільки поручитель ОСОБА_2 відповідає перед банком за виконання зобов’язання товариством як солідарний боржник за кредитним договором від 29.11.2006 року та додатковою угодою від 28.11.2008 року, то суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з нього в солідарному порядку суми заборгованості.

Колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості відповідає нормам матеріального права і підстав для його скасування в цій частині немає.

Однак, задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до ТзОВ "Аромакс-Волинь" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 29.11.2006 року, додатковою угодою від 28.11.2008 року та понесених судових витрат, суд допустив порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Згідно ст. 16 ЦПК України не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Суд першої інстанції не врахував зазначені положення закону і не взяв до уваги, що в одне провадження об’єднано вимоги юридичної особи - ПАТ КБ "ПриватБанк" - до юридичної особи - ТзОВ "Аромакс-Волинь", які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, та вимоги юридичної особи - ПАТ КБ "ПриватБанк" до фізичних осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3, які можуть бути самостійним предметом позову.

У відповідності до п.1ч.1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин ухвалене в справі судове рішення в частині задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Аромакс-Волинь" про стягнення заборгованості за кредитним договором і понесених судових витрат підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині на підставі п.1ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 205 ч.1 п.1, ст.ст. 307, 310, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 13 грудня 2010 року в частині задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Аромакс-Волинь" про стягнення заборгованості за кредитним договором і понесених судових витрат скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.

В решті рішення в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.