розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 17 листопада 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зносу (демонтування) самовільно збудованих споруд,-

У січні 2009 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_7 та просила усунути з боку відповідачів перешкоди у користуванні власністю, шляхом зносу (демонтування) самовільно збудованої ними споруди в домоволодінні АДРЕСА_1

Вимоги позову мотивовані тим, що позивач та відповідач ОСОБА_7 мають на праві спільної часткової власності зазначене вище домоволодіння. Відповідачі самовільно, без узгодження із позивачем та компетентними державними органами, збудували споруду, яка перешкоджає позивачу користуватися належною їй земельною ділянкою. Крім того після самовільного возведення споруди у квартири позивача стало темно. Позивач вважає, що самовільне будівництво порушує її права, як співвласника, оскільки заважає вільно користуватися належною їй часткою домоволодіння, у зв'язку з чим, просить захистити її права в судовому порядку, усунути перешкоди у користуванні домоволодінням та зобов'язати відповідача знести самовільно збудовану споруду та привести домоволодіння до вигляду, визначеному в технічному паспорту.

рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 17 листопада 2010 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду та постановлення нового, яким позовні вимоги задовольнити. Вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_7 є матір’ю ОСОБА_5 і знає про слухання справи, тому суд вважає за можливим розглянути справу в її відсутність.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав .

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив с того, що позивачем не надано доказів в обґрунтування своїх доводів, у зв’язку з чим у задоволенні її позовних вимог слід відмовити.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погодитись не може.

У відповідності до ч.4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно з ч.2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Як вбачається з матеріалів справи будинок АДРЕСА_1 належить сторонам по справі на праві спільної часткової власності у наступному відношенні: 3/50 часток належать ОСОБА_3, 7/100 часток належать ОСОБА_7 (арк.с.15), яка є матір’ю ОСОБА_5 і часткою якого фактично користується ОСОБА_5, яка там мешкає.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 збудовано прибудову літ. "а4", що є самочинним будівництвом оскільки дозволу на початок та проведення будівельної діяльності відповідними органами не видавалося, проекту перепланування погодженого у встановленому порядку не було, у зв’язку з чим вона була притягнута до адміністративної відповідальності (арк.с.6-9, 24).

Зведена споруда значно зачіпляє та порушує права позивача, оскільки розташована безпосередньо перед вікнами квартири, вид з яких значно погіршився. По данім проведених лабораторно-інструментальних досліджень встановлено, що в жилій кімнаті АДРЕСА_1 не видержані норми природної освітленості у відповідності з нормативними вимогами ДБН В 2.5-28-2006 "Природне та штучне освітлення". Дані обставини підтверджуються фотоматеріалами справи та не потребують спеціальних познань (арк.с.57), а також довідкою Державного закладу "Севастопольська міська санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров’я України.

Крім того, постановляючи рішення суд першої інстанції не врахував те, що наявність акту технічного обстеження та оцінки стану будівельних конструкцій жилого будинку та надвірних споруд за адресою АДРЕСА_1, що було проведено Державною організацією "Архітектурно-будівельний та технічний нагляд" Севастопольської міської державної адміністрації, не дає підстав вважати будівництво законним та несамовільним, оскільки, як зазначалося, дозволу на початок та проведення будівельних робіт відповідачі не отримували, а закінчене будівництво до експлуатації не здано.

Всі наведені обставини знайшли своє підтвердження, а тому порушення прав та інтересів ОСОБА_3 має місце в даній справі та підлягає судовому захисту.

При таких обставинах судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не може бути визнано законним та обгрутованим, і на підставі п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Оскільки у відповідності до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судовій збір у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн., а всього 45,50 грн.

Керуючись ст.ст. 303,304, п.3 ч.1 ст.307, п.3,4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч.2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити.

рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 17 листопада 2010 року – скасувати, та постановити по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_5, ОСОБА_7 усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні жилим приміщенням АДРЕСА_1 шляхом демонтажу самовільно зведеної прибудови до кв.№6 домоволодіння АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 45 гривен 50 копійок.

рішення набуває чинність з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяті днів із дня набрання законної сили.