( Додатково див. рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області (rs13156705) ) ( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs18633363) )

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:

головуючого - судді Карпук А К,

суддів - Стрільчука В.А., Здрилюк О.І.,

при секретарі Гнепа П. М.,

з участю представника відповідача ПАТ "УкрСиббанк" - Гея В.Г,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом кредитної спілки /далі КС/ "Інкомвклад" до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства /далі ПАТ/ "УкрСиббанк" про визнання кредитних договорів недійсними,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Луцького міськрайонного суду від 9.12.2010 року,-

Позивач звернувся в суд з вказаним позовом покликаючись на такі обставини.

29 травня 2007 року між кредитною спілкою "Інкомвклад" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2905/07-03, на підставі якого ОСОБА_2 надано кредит в сумі 1 300 000 грн.

Крім того, 29 лютого 2008 року укладено кредитний договір № 2902/08-101, згідно з яким ОСОБА_2 надано кредит в сумі 500 000 грн.

Відповідно до умов п.6.8 кредитних договорів, ОСОБА_2 не має права без попередньої письмової згоди КС "Інкомвклад" відчужувати, передавати будь-якими способами власне майно, надавати його в заставу /іпотеку/, оренду, в користування третім особам, отримувати кредитні кошти в будь-якому банку, кредитній спілці.

В порушення вказаного зобов"язання, ОСОБА_2 без згоди КС "Інком - вклад" 26 грудня 2007 року уклав з ПАТ "УкрСиббанк" кредитний договір № 11277794000 на суму 170 000 доларів США, а 10 квітня 2008 року кредитний договір № 11330849000 на суму 119 000 доларів США.

Оскільки укладення договорів з ПАТ "УкрСиббанк" призвело до погіршення майнового стану ОСОБА_2, який порушив зобов"язання, взяті на себе відповідно до умов п. 6.8 кредитних договорів, укладених з КС "Інкомвклад", просили визнати недійсними укладені між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 кредитні договори № 11277794000 від 26 грудня 2007 року на суму 170 000 доларів США, та № 11330849000 від 10 квітня 2008 року на суму 119 000 доларів США.

рішенням Луцького міськрайонного суду від 9 грудня 2010 року позов задоволено. Визнано недійсним кредитний договір № 11277794000 від 26 грудня 2007 року, та кредитний договір № 11330849000 від 10 квітня 2008 року, укладені між ОСОБА_2 та ПАТ "УкрСиббанк".

В апеляційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк", покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду до скасування з ухваленням нового рішення з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 травня 2007 року між КС "Інкомвклад" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2905/07-03, на підставі якого ОСОБА_2 надано кредит в сумі 1 300 000 грн.

29 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та КС "Інкомвклад" укладено кредитний договір № 2902/08-101, згідно з яким ОСОБА_2 надано кредит в сумі 500 000 грн.

В порушення взятих на себе зобов"язань, ОСОБА_2, без згоди КС "Інком - вклад" 26 грудня 2007 року уклав з ПАТ "УкрСиббанк" кредитний договір № 11277794000 на суму 170 000 доларів США, а 10 квітня 2008 року кредитний договір № 11330849000 на суму 119 000 доларів США.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з положень ст. 627, 628, 629 ЦК України, якими визначено право сторін на вільне укладення договору, визначення умов договору на розсуд сторін, та обов"язковість умов, погоджених ними. Тому, встановивши, що ОСОБА_2 погодився при укладення кредитних договорів з КС "Інкомвклад" з положеннями п.6.8 про заборону без згоди КС одержувати кредитні кошти в інших установах, дійшов висновку, що оспорені кредитні договори суперечать вимогам ч.1 ст. 203 ЦК.

Однак, такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому погодитись з ним неможливо.

Відповідно до ч. І ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частинами першою-третьою статті 203 цього Кодексу.

Зокрема, необхідними умовами чинності правочину є:

-відповідність цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

-особа, яка вчиняє право чин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

-волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його волі;

-правочин має вчинятись у формі, встановленій законом;

-правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

-правочин, що вчиняється батьками /усиновлювачами/ не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей Крім того, вимоги, що стосуються чинності кредитних договорів встановлені ст. ст. 1048- 1052, 1054 ЦК України, та Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) .

Такими вимогами є:

досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору: мета, сума і строк кредиту; умови і порядок його видачі та погашення; види (способи) забезпечення зобов'язань позичальника; відсоткові ставки; порядок плати за кредит; порядок зміни та припинення дії договору; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

кредитний договір має укладатись обов'язково у письмовій формі, причому недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює ніяких правових наслідків, окрім тих, що пов'язані з його нікчемністю;

сторони кредитного договору повинні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

волевиявлення сторін має бути вільним і відповідати їхній внутрішній волі.

Відповідно до роз"яснень Пленуму Верховного Суду України даних в п.7 Постанови № 9 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) , правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом і з застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не доведено жодної із обставин, яка передбачена законом як підстава для визнання правочину недійсним і яка б відповідно давала підстави визнати недійсними кредитні договори, укладені між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК, витрати, понесені апелянтом на сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 54 грн. /а.с. 80-81/ підлягають стягненню з КС "Інкомвклад" на користь ПАТ "УкрСиббанк".

Керуючись ст.ст. ст.ст. 203, 215, 1048- 1052, 1054 ЦК України, керуючись ст. 303, 304, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити.

рішення Луцького міськрайонного суду від 9.12.2010 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити в позові Кредитної спілки "Інкомвклад" до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання кредитних договорів недійсними.

Стягнути з Кредитної спілки "Інкомвклад" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 54 гривні судових витрат .

рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.