Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Ігнатюк Б.Ю.

суддів – Павліченка С.В., Собослоя Г.Г.

при секретарі – Медяник Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду від 19 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Попадинець /ОСОБА_1/ ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя,-

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Попадинець /ОСОБА_1/ Я.В., в якому просив розподілити депозитний вклад на ім’я відповідачки у ВАТ АБ "Укргазбанк" сумі 35 500 грн., визнати за ним право на половину цього вкладу з відповідними відсотками і стягнути 17 250 грн. та відповідну суму відсотків, які нараховані банком.

Позовні вимоги мотивував тим, що сума на депозитному вкладі є їхнім спільним майном як колишнього подружжя.

рішенням суду позов задоволено частково: сума вкладу в сумі 35 500 грн. визнано спільною сумісною власністю, визнано право за позивачем на половину цього вкладу та відповідної суми нарахованих відсотків, а всього на суму 17 369 грн., але стягнуто з відповідачки в користь позивача лише 5 304 грн.15 коп.

Позивач порушив питання про зміну рішення і просив визнати за ним право власності на половину вкладу з половиною нарахованих відсотків на загальну суму 17 869 грн. і стягнути цю суму з відповідачки.

В судовому засіданні представник апелянт скаргу з наведених підстав підтримала.

Відповідачка вважала, що підстав для задоволення скарги немає.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймали участь у судовому засіданні та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вклад є спільною сумісною власністю сторін, половина вкладу з відсотками становить 17 369 грн. і визнав право власності позивача та цю суму, але стягнув з відповідачки в користь позивача лише 5 304 грн., тому що відповідач має заборгованість по сплаті аліментів, неналежно утримував сім’ю. Ці обставини, на думку суду першої інстанції, дають підстави для зменшення суми стягнення відповідно до ч.2 ст. 70 СК України.

Однак з таким висновком погодитись не можна.

Так, загальна сума вкладу разом з нарахованими відсотками становить 35 738 грн. 05 коп./а.с.19/. Половина цієї суми становить 17 869 грн., а не 17 369 грн.

Суд першої інстанції визнав право власності позивача на половину вкладу і в цій частині рішення суду відповідачкою не оскаржено. Тобто судом першої інстанції визначено ідеальну частину позивача у спільній власності і вона становить ? частину вкладу, що в грошовому виразі становить 17 869 грн. Тому при вирішенні питання про суму стягнення суд апеляційної інстанції виходить саме з цього та констатує, що зменшення суми стягнення від її ідеальної частини ч.2 ст.70 СК України не допускається: відповідно до зазначеної норми права при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї. Тобто, з врахуванням зазначених обставин суд вправі змінити частку одного з подружжя в спільному майні і, відповідно, може зменшити суму стягнення в тій частині, яку встановить суд. В даній ситуації рішенням суду першої інстанції визнано право власності позивача на половину вкладу і саме така частка в грошовому виразі повинна бути стягнена з відповідачки.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314 ЦПК України, судова колегія

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

рішення Хустського районного суду від 19 січня 2011 року по даній справі змінити, вказавши в третьому абзаці його резолютивної частини суму 17 869 грн. замість суми в 17 369 грн., а абзац четвертий резолютивної частини рішення викласти наступним чином.

Стягнути з Попадинець /ОСОБА_1/ ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 17 869 грн.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.