Апеляційний суд Рівненської області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 березня 2011 року м. Рівне
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs18633441) )
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді - Оніпко О.В.
Суддів - Шеремет А.М., Гордійчук С.О.
При секретарі - Омельчук А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ПАТ КБ " Приват-Банк" та ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду від 16 грудня 2010 р. в справі за позовом ПАТ КБ " Приват-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з"явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
рішенням Здолбунівського районного суду від 16 грудня 2010 р. позов задоволено частково : стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість по кредитному договору № ROZ0AN 21290107 від 29.04.2008 р. у розмірі 16 232 грн. 79 коп. та 282 грн. 12 коп. В решті позовних вимог відмовлено.
В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вважає його незаконним, оскільки воно ухвалено на підставі неповно з"ясованих обставин справи. Суд відмовляючи у стягненні 2 574 грн. 34 коп., не врахував положення розділу 4 кредитного договору. П. 9.22. договору врегульовано порядок нарахування даних санкцій, з якими відповідачка погодилась, підписавши договір. Просить рішення в цій частині скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідачка вказує на його незаконність, оскільки воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вона дійсно визнавала свій борг перед позивачем, який становив 4 900 грн. на момент вилучення у неї банком заставного майна –автомобіля. Вказане майно позивач не реалізував відразу, воно перебувало у нього протягом півроку і він міг використовувати його на свій розсуд. Суд не перевірив пробіг автомобіля на момент його передачі та на час його продажу. Вважає, що він був проданий за значно заниженою ціною, оскільки ціни на транспортні засоби значно зросли. Про продаж майна банк її не повідомив. Просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити ПАТ КБ " Приват –Банк" у позові.
Апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню, апеляційна скарга відповідачки підлягає до задоволення, а рішення суду 1-ї інстанції скасуванню в частині задоволення позовних вимог ПАТ КБ "Приват-Банк" з ухваленням нового рішення в справі, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. ч. 2, 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 цього Кодексу, сторони та інші особи, які беруть участь в справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Справа № 22- 309 - 2011 р. Головуючий у 1-й інст. –Бондаренко Н.В.
Категорія № 27 Доповідач - Оніпко О.В.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь в справі.
Згідно з ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності ( ч. 3 ст. 212 ЦПК України).
Судом встановлено, що 29.04.2008 р. між позивачем та відповідачкою було укладено кредитно –заставний договір № ROZ0AN 21290107 у розмірі 45 0000 грн., зі сплатою 26, 4 % річних, терміном дії –до 29.04.2015 р. Предметом застави є автомобіль НОМЕР_1, 2008 р. випуску.
У зв"язку з порушенням відповідачкою графіку погашення кредиту, вказаний автомобіль був вилучений позивачем у ОСОБА_1, про що свідчить акт прийому –передачі від 26.02.2010 р. (а.с. 34 -35).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач суду надав лише ксерокопію смс-повідомлення на мобільний телефон відповідачки, датоване 28.09.2010 р. про продаж ним автомобіля за 40 100 грн., що не може вважатися належним та допустимим доказом
( а.с. 30 ).
Як вбачається з пояснень представника позивача в судовому засіданні 16.12.2010 р. (а.с. 46), розрахунок заборгованості станом на час вилучення та на час реалізації автомобіля позивачем не зроблено, договір купівлі-продажу або інший доказ реалізації транспортного засобу представити неможливо.
Окрім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача ствердив про відсутність вказаних документів .
За таких обставин, оскільки позивачем не надано допустимих, достовірних та достатніх доказів на обґрунтування своїх позовних вимог ані при зверненні з позовом до суду, ані під час судового розгляду справи щодо : належного розрахунку наявної у відповідачки заборгованості за кредитним договором на час вилучення у неї автомобіля 26.02.2010 р. та на час його продажу, експертної оцінки транспортного засобу, договору купівлі-продажу вказаного транспортного засобу або інших даних, які б достовірно свідчили про його реалізацію взагалі, виходячи із засад диспозитивності цивільного судочинства, апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність позову ПАТ КБ "Приват-Банк" .
У зв"язку з наведеним, рішення місцевого суду в частині задоволення позовних вимог ПАТ КБ " Приват- Банк" підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в справі про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313- 314, 316 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 1054 ЦК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ПАТ КБ " Приват-Банк" –відхилити, апеляційну скаргу ОСОБА_1 –задовольнити.
рішення Здолбунівського районного суду від 16 грудня 2010 р. в частині задоволення позовних вимог ПАТ КБ " Приват-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судових витрат – скасувати.
В позові ПАТ КБ " Приват –Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити. В решті рішення залишити без зміни.
рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Судді