Справа №22-ц-439/11

Головуючий у суді у 1 інстанції - Фоменко

Категорія - 34

Суддя-доповідач - Рибалка

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рибалки В. Г.,

суддів - Ільченко О. Ю., Смирнової Т. В.,

при секретарі - Чуприні В.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Статутного територіально – галузевого об`єднання "Південна залізниця"

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 січня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Статутного територіально – галузевого об`єднання "Південна залізниця", ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 січня 2011 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Статутного територіально – галузевого об`єднання "Південна залізниця" в особі Сумської дистанції колії на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 5 919 грн. 90 коп. та моральну шкоду в розмірі 3 500 грн., а всього 9 419 грн. 90 коп., а також судові витрати які складаються з судового збору в розмірі 64 грн. 75 коп. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 21 грн., а всього 9 505 грн. 65 коп., які стягнуто з розрахункового рахунку 26004000216 в Конотопській філії АБ "Експрес – Банк" МФО 337212, ІПН 010726020392.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 2 537 грн. 10 коп. в солідарному порядку та моральну шкоду в розмірі 500 грн. з кожного окремо, а також стягнуто судові витрати які складаються з судового збору в розмірі 27 грн. 75 коп. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 9 грн. по 18 грн. 37 коп. з кожного окремо.

В апеляційній скарзі Статутне територіально – галузеве об`єднання "Південна залізниця" посилається на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин справи, що мають значення для справи. Просить рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 січня 2011 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до СТГО "Південна залізниця" в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 липня 2008 року о 15:30 на дільниці залізничної колії стався випадок травмування ВРХ (корів) в кількості трьох голів, дрезиною, що належить південній залізниці. Власником двох з них є ОСОБА_1, що підтверджується відповідними документами. 25 липня 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 здійснювали випас корів на полі, що не забороняється Жовтневою селищною радою, обов’язки пастухи виконували не на договорній основі, а в порядку черговості. ОСОБА_4 працює машиністом незнімної дрезини ДГКу 6 розряду в Сумській дистанційній колії. Довідкою Сумської дистанції колії підтверджується, що затвердження на прогін скота на перегоні Амбари – Веренський завод для Жовтневої сільської ради не видавалось. ОСОБА_1 мешкає в с. Шевченківка, 2 не працює з 29 травня 2006 року та в складі сім`ї має чоловіка ОСОБА_5 Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 05 січня 2010 року по факту наїзду на корів на перегоні станції Амбари – Веронський завод, яке мало місце 25 липня 2008 року за ст. 197 КК України відмовлено, оскільки в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відсутні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 197 КК України. В господарстві ОСОБА_1 велика рогата худоба застрахована не була і страхове відшкодування не нараховувалось та не виплачувалось.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги про те, що не було дозволу на перегін тварин і загибель худоби сталася виключно через неправомірні дії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є необґрунтованими і не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Ствердження апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не дотримались Правил дорожнього руху та усвідомлювали суспільно небезпечний характер свого діяння не є підставою для звільнення СТГО "Південна залізниця" від відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

При розгляді даної справи суд детально з`ясував та перевірив доводи та заперечення сторін і дійшов обґрунтованого висновку про те, що задоволення позовних вимог повинно бути частковим. При цьому суд правильно встановив обставини події, що трапилась на неохоронюваному переїзді та визначив ступінь вини як машиніста дрезини так і пастухів. Висновок суду про те, що дрезина рухалась зі швидкістю яка не забезпечувала безпечного проїзду та ефективності екстренного гальмування, а дії машиніста у цьому випадку виявились недостатніми ґрунтується на зібраних у справі доказах.

Доводи СТГО "Південна залізниця" в апеляційній скарзі про те, суд невірно розрахував розмір збитків є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

У зв’язку з цим апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду – залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, ЦПК України (1618-15) , колегія суддів

Апеляційну скаргу Статутного територіально – галузевого об`єднання "Південна залізниця" відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.