УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа №22ц-2690/3234/11 
Головуючий у 1 інстанції : Колдіна О.О.
Доповідач: Желепа О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2011 року
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs20204707) )
колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого: Желепи О.В.
Суддів: Кабанченко О.А., Панченка М.М.
При секретарі: Мившук В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 вересня 2010 року в справі за позовом ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А :
рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 вересня 2010 року позов банку задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 солідарно на користь банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 138861 доларів США 81 цент, що на день розгляду справи становило 1097008 грн. 29 коп. та судові витрати.
Не погодившись з таким рішенням, представник відповідача ОСОБА_3 подала апеляційну скарга в якій просила про скасування рішення та ухвалення нового рішення в справі. В скарзі представник зазначала, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права. Ті обставини які суд вважав встановленими недоведені. У суду були відсутні підстави для стягнення достроково всієї суми заборгованості, оскільки за умовами договору не передбачено право банку на дострокове отримання всієї суми боргу в разі не виконання боржником умов договору по сплаті поточних щомісячних платежів.
В апеляційному суді представник відповідача доводи скарги підтримала.
Представники банку проти доводів скарги заперечували.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого судом рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_4 взяла у відповідача кредит в сумі 132600 доларів США, який повинна була повертати частинами до 10 липня 2028 року.
Так як відповідачка порушила взяті на себе за договором зобов ?язання щомісячно вносити визначені договором суми на погашення відсотків та тіла кредиту, суд достроково стягнув всю заборгованість по кредиту та відсоткам.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду так як відповідно до умов укладеного між сторонами договору, порушення кредитором умов договору щодо оплати щомісячних платежів та строків їх оплати не є підставою для зміни строків терміну погашення кредиту.
Так, судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_4 18.07.2008 р. був укладений кредитний договір №057-2008-2482, відповідно до умов якого Банк надав останній кредит в розмірі 132600 доларів США строком до 10.07.2028 року зі сплатою 17,45 % відсотків річних за користування кредитом.
Крім того, в забезпечення виконання умов Кредитного договору № 057-2008-2482, між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3 був укладений Договір поруки за № 057-2008-2482-Р.
Відповідно до п.5.1.1 Кредитного договору Банк зобов ?язаний був видати ОСОБА_4 кредит на умовах, що передбачені Договором.
Як встановлено судом, позивач виконав свої зобов ?язання в повному обсязі.
Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов ?язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконати інші зобов ?язання згідно Кредитного договору.
Станом на 14.08.2009 р. ОСОБА_4 прострочено виконання зобов ?язань щодо повернення кредиту та нарахованих процентах в сумі 7222,15 доларів США.
Згідно з ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов ?язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п 5.2 кредитного договору сторони погодили, що у випадку настання будь-якої з обставин вказаних нижче та направлення Кредитором на адресу позичальника повідомлення про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень протягом 30 календарних днів з дати відправлення Кредитором повідомлення, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 31 календарний день з дати відправлення кредитором позичальнику повідомлення про дострокове повернення кредиту.
Тобто умовами договору визначено, що лише при настанні обставин зазначених в договорі банк може скористатись своїм правом на зміну строків повернення кредиту.
Вказаний пункт договору містить перелік обставин для зміни терміну погашення кредиту, які сторони домовились вважати істотним порушенням умов договору.
Разом з тим в зазначеному в договорі переліку, який складається з 15 позицій, відсутня обставина щодо невиконання позичальником умов договору щодо своєчасної сплати щомісячних платежів, в розмірі передбаченому договором.
Висновок суду першої інстанції про те, що договором передбачено право банку на дострокове отримання всієї суми кредиту в разі прострочення позичальником повернення чергової частини боргу є недоведеним та спростовується положеннями, викладеними в п. 5.2 договору.
В судовому засіданні апеляційного суду представники банку визнали, що в п. 5.2 договору не передбачено право банку на зміну строку погашення кредиту в разі порушення позичальником умов договору щодо повернення обов ?язкових щомісячних платежів.
Доводи представників позивача з приводу того, що незважаючи на такі умови договору вони мають право вимагати всю суму кредиту на підставі ст.. 1050 ЦК України (435-15) , апеляційним судом до уваги не приймаються з огляду на таке.
Відповідно до ст.. 627 ЦК України (435-15) сторони є вільними в укладенні договору. Виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.. 629 ЦК України (435-15) договір є обов ?язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.. 1050 ЦК України (435-15) , якщо договором встановлений обов ?язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась…
Відповідно до вказаної норми передбачено лише право позикодавця на таку вимогу.
Банк укладаючи кредитний договір, не передбачив своє право, при настанні обставин визначених в ст.. 1050 ЦК України (435-15) на дострокове повернення суми кредиту. Разом з тим в договорі передбачені інші обставини, настання яких давало б позивачу право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту.
Як пояснили представники банку в судовому засіданні апеляційного суду, вказані в договорі обставини для зміни строку повернення кредиту відсутні.
З врахуванням вищенаведених норм права, суд приходить до висновку, що у позивача, відповідно до умов договору не виникло право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
З відповідачів, як солідарних боржників на підставі ст.ст. 554, 1049 ЦК України підлягає стягненню лише сума заборгованості по договору, яка має місце на час звернення позивача до суду .
Станом на 14.08.2009 р. заборгованість по кредиту та нарахованих процентах складає суму 7222,15 доларів США.
В ході розгляду справи, судом першої інстанції банк не збільшував свої позовні вимоги, щодо стягнення заборгованості на час ухвалення судового рішення.
Представник відповідача проти стягнення вказаної суми не заперечував.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким з відповідачів стягується лише заборгованість по кредитному договору станом на 14 серпня 2009 року.
Заборгованість стягується судом в іноземній валюті з зазначенням розміру еквіваленту стягнутої суми в національній грошовій одиниці на час ухвалення рішення апеляційним судом. 7222, 15 х 7, 935=57 307 грн. 76 коп.
На підставі ст.. 88 ЦПК України (1618-15) зменшенню підлягає також сума державного мита стягнута з відповідачів, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог . Стягненню підлягає сума державного мита - 573 грн. 08 коп., а не 1700 грн., як зазначено в рішенні суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.
рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 вересня 2010 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, мешкає за адресою : АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_2) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", п/р № 26206000192784 в ПАТ "Універсал Банк" в м. Києві МФО 322001, код ЄДРПОУ 21133352 заборгованість за кредитним договором станом на 14 серпня 2009 року в сумі 7222 доларів США 15 центів, що станом на 01.03.2011 року є еквівалентом суми 57 307 грн. 76 коп. та 573 гр. 08 коп. державного мита, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили даним рішенням.
Головуючий:
Судді: