Головуючий у 1 інстанції Подліпенець Є.О.

Категорія 25 Суддя-доповідач Кочегарова Л.М.

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Ігнатоля Т.Г.

суддів Сорока Г.П. Кочегарової Л.М.

при секретарі Ушаковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу представника Приватного підприємства "Тібет" (далі ПП "Тібет") ОСОБА_2 на рішення Володарського районного суду Донецької області від 22 липня 2010 року по справі за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Страхова компанія Азов" (далі АТЗТ "Страхова компанія Азов") до ОСОБА_3, ПП "Тібет" про стягнення суми страхового відшкодування,

Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 22 липня 2010 року позовні вимоги АТЗТ "Страхова компанія Азов" задоволені. Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь АТЗТ "Страхова компанія Азов" у відшкодування страхового відшкодування 2877 грн. 01 коп. та судові витрати по справі.

Додатковим рішенням цього ж суду від 11 січня 2011 року в задоволенні позову АТЗТ "Страхова компанія Азов" до ПП "Тібет" відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПП "Тібет" ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника АТЗТ "Страхова компанія Азов" ОСОБА_4, яка просила відмовити у задоволенні скарги, пояснення відповідача ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги АТЗТ "Страхова компанія Азов" про стягнення зі ОСОБА_3 на користь страхової компанії збитків в сумі 2 877 грн.01 коп., суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 є винним в ДТП, що суду не представлено безспірних доказів того, що ОСОБА_3 знаходився в трудових відносинах з ПП "Тібет" і на час скоєння ДТП він використовував автомобіль у зв’язку з виконанням своїх трудових обов’язків.

Висновки суду відповідають обставинам справи та наданим доказам.

Судом встановлено, що 28 липня 2008 року в 00 год. 40 хв. на перехресті вул. Артема та б-ру Шевченка в м.Маріуполі сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля "ЗАЗ-Lanos", під керуванням ОСОБА_5, який управляв автомобілем на підставі довіреності ОСОБА_6, та автомобілем "Альфа Ромео", під керуванням ОСОБА_3

Автомобіль "ЗАЗ-Lanos" був застрахований в АТЗТ "Страхова компанія Азов" і ОСОБА_6, який є власником автомобіля, отримав страхове відшкодування в сумі 2 877 грн.01 коп.(а.с.5-7).

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 28 липня 2008 року, в діях водія ОСОБА_3 встановлено порушення п.п. 2.10, 6.11 Правил дорожнього руху в Україні (1306-2001-п) , оскільки на перехресті нерівнозначних доріг водій не надав перевагу автомобілю, який рухався по головній дорозі та після скоєння ДТП залишив місце пригоди (а.с.51).

За звітом № 351 про експертну оцінку транспортного засобу від 17 вересня 2008 року, сума матеріальної шкоди, заподіяна власнику автомобіля "ЗАЗ - Lanos", становила 3044 грн.01 коп. За платіжними дорученнями від 5 серпня 2008 року, 22 вересня 2008 року та 3 жовтня 2008 року ОСОБА_6 отримав страхове відшкодування (а.с.11,18-23).

Таким чином, висновок суду першої інстанції про стягнення страхового відшкодування зі ОСОБА_3 на користь АТЗТ "Страхова компанія Азов" відповідає обставинам справи та наданим доказам.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається зі справи, на рішення суду подано апеляційну скаргу ПП "Тібет", з посиланням на те, що справа розглянута з порушенням норм процесуального права, що суд не дослідив докази, про які просив ОСОБА_3, не врахував що між ПП "Тібет" та ОСОБА_3 існували трудові відносини та не вирішив питання про права та обов’язки ПП "Тібет".

У відповідності з ч.1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Матеріали справи свідчать про те, що рішенням суду від 22 липня 2010 року питання про обов’язки ПП "Тібет" перед АТЗТ "Страхова компанія Азов" не вирішувалося, будь-які суми для стягнення з ПП "Тібет" на користь страхової компанії не присуджувалися.

Додатковим рішенням від 11 січня 2011 року в задоволенні позову АТЗТ "Страхова компанія Азов" до ПП "Тібет" відмовлено.

Рішення суду від 22 липня 2010 року та додаткове рішення від 11 січня 2011 року ні страхова компанія, ні ОСОБА_3 не оскаржували.

В справі відсутні дані про те, що ОСОБА_3 уповноважував ПП "Тібет" виступати в його інтересах в суді першої інстанції та надав товариству повноваження оскаржувати рішення суду від 22 липня 2010 року.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судовим рішенням від 22 липня 2010 року права та законні інтереси ПП "Тібет" не порушені, а тому, підстав для скасування рішення суду немає.

Крім того, цивільно-процесуальне законодавство, яке діяло на час подання апеляційної скарги ПП "Тібет" - 12 листопада 2010 року, не передбачало можливості скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки ст. 311 ЦПК України, в редакції від 18 березня 2004 року, втратила чинність на підставі Закону України № 2453-УІ від 7 липня 2010 року "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) .

Тому, доводи апеляційної скарги визнаються колегією суддів неспроможними і апеляційна скарга ПП "Тібет" задоволенню не підлягає.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308 ЦПК України, колегія суддів,

апеляційну скаргу представника Приватного підприємства "Тібет" ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Володарського районного суду Донецької області від 22 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.