колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

за участю ОСОБА_5 - представника ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7 – представника відповідача ОСОБА_8, представника редакції "Кримська газета" ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_10, третя особа відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим, про усунення перешкод у користуванні приміщенням шляхом виселення та зняття з реєстрації, про розірвання договору, за зустрічним позовом ОСОБА_8 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_10 до редакції газети "Кримська газета", ОСОБА_6, приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_11 про застосування наслідків недійсності угоди, визнання права власності, зобов’язання вчинити певні дії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_8 та його представника ОСОБА_12 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2010 року,

В червні 2010 р. ОСОБА_6 звернулась з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_10 про усунення перешкод у користуванні приміщенням шляхом виселення та зняття з реєстрації з квартири АДРЕСА_1 мотивуючи свої вимоги тим, що 26 березня 2010 року вона за договором купівлі-продажу придбала спірну квартиру. Після придбання квартири вона просила відповідача з сином її звільнити та знятися з реєстрації, проте ці вимоги залишилися без уваги. В судовому засіданні ОСОБА_6 доповнила свої вимоги і просила розірвати договір найму житлового приміщення, який був укладений між ОСОБА_13 і редакцією "Кримської газети".

Заочним рішенням Ялтинського міського суду від 26 липня 2010 р. позов ОСОБА_6 задоволено. Усунено перешкоди в користуванні власністю ОСОБА_6 шляхом виселення з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_10 та ОСОБА_8. На відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим покладено обов’язок зняти з реєстрації ОСОБА_10 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою Ялтинського міського суду від 12 жовтня 2010 р. заочне рішення Ялтинського міського суду від 26 липня 2010 р. скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку на 27 жовтня 2010 р. (а.с.115-а).

11 жовтня 2010 р. ОСОБА_8 звернувся із зустрічним позовом до редакції "Кримської газети", ОСОБА_6, приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_11 про застосування наслідків недійсності угоди, зобов’язавши редакцію газети повернути ОСОБА_6 170000 грн., визнання права власності за ним на квартиру, зобов’язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що в 1997 році він оселився в квартирі АДРЕСА_1 У 2003 році між ним та газетою виникла суперечка, рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 26 березня 2003 року він був зареєстрований в спірній квартирі, а в 2007 році був зареєстрований його син ОСОБА_14. Вважає, що дії редакції газети направлені на позбавлення ОСОБА_8 та його дитини права мешкання в спірній квартирі.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 12 листопада 2010 року позов ОСОБА_6 задоволено. Розірвано договір найму жилого приміщення від 15.11.1999 року, укладеного між редакцією газети "Кримська газета" та ОСОБА_8. Усунено перешкоди у користуванні власністю ОСОБА_6 шляхом виселення з квартири АДРЕСА_1 Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим зобов’язано зняти з реєстрації ОСОБА_10 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_10 до редакції газети "Кримська газета", ОСОБА_6, приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_11 про застосування наслідків недійсності угоди, визнання права власності, зобов’язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_8 та його представник ОСОБА_12 подали апеляційну скаргу, в якій просять його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 і задоволення зустрічного позову ОСОБА_8 Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, оскільки рішення ухвалено по неповно встановленим обставинам, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8, суд першої інстанції виходив з того, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між редакцією "Кримської газети" і ОСОБА_6 був укладений без порушень вимог закону, у зв’язку з чим підстави для застосування наслідків нікчемного правочину відсутні. ОСОБА_6 як власник житлового приміщення, має право вимагати усунення їй перешкод в користуванні її власністю, оскільки іншого житла не має і сама потребує цього жилого приміщення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, а також вимогам чинного законодавства.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 26 березня 2010 р. між редакцією газети "Кримська газета" та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира належала продавцю на підставі свідоцтва № 1669 про право власності на квартиру, виданого виконкомом Ялтинської міської ради 5 червня 1998 р. на підставі рішення виконкому Ялтинської міської ради від 22 травня 1998 р. № 165. Право власності продавця було зареєстровано в установленому законом порядку (а.с.7-8) і це право ніким не оспорено.

Відповідно до вимог ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Вимагаючи застосувати до договору купівлі-продажу спірної квартири наслідки нікчемної угоди, ОСОБА_8 посилався на те, що цей договір порушує публічний порядок. Частиною 1 ст. 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Колегія суддів вважає, що договір купівлі-продажу квартири, укладений між її власником та покупцем ОСОБА_6, ніяким чином не порушує конституційних прав та свобод ОСОБА_8 і ОСОБА_10

З матеріалів справи вбачається, що 30 травня 1997 р. між редакцією "Кримської газети" та ОСОБА_13 був укладений договір найму квартири АДРЕСА_1 строком з 30 травня 1997 р. по 30 травня 2002 р. (а.с.12). 15 листопада 1999 року між тими же сторонами був укладений інший договір найму зазначеної квартири строком з 15.11.1999 р. по 15.11.2004 р. (а.с.13).

Рішенням Ялтинського міського суду від 26 березня 2003 р. п.п.1.2, 4.1 договору найму житлового приміщення від 15 листопада 1999 р. між редакцією газети "Кримська газета" та ОСОБА_13 були визнані недійсними (а.с.20). Таким чином, з урахуванням наявності судового рішення, що набрало законної сили, між редакцією "Кримської газети" та ОСОБА_13 був укладений договір найму житлового приміщення без зазначення строку його дії.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що між попереднім власником квартири – редакцією "Кримської газети" і ОСОБА_13 - склалися правовідносини наймодавця і наймача.

Відповідно до вимог ст.ст. 810, 814, 815, 821, 825 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. У разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця. Наймач зобов’язаний використовувати житло лише для проживання в ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані; своєчасно вносити плату за житло, самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму. Договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п’ять років. Договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк. Договір найму частини будинку, квартири, кімнати (частини кімнати) може бути розірваний на вимогу наймодавця у разі необхідності використання житла для проживання самого наймодавця та членів його сім’ї. Наймодавець повинен попередити наймача про розірвання договору не пізніше як за два місяці.

Вимагаючи визнання за ним права власності на спірну квартиру, ОСОБА_8 не зазначив, на підставі чого в нього може виникнути таке право. Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонено законодавством, зокрема із правочинів. Пунктом 2.3 договору найму житлового приміщення від 15.11.199 р. було передбачено, що після закінчення строку цього договору наймодавець зобов’язується переоформили квартиру у власність наймача, про що укладається самостійна угода (а.с.13).

Проте доказів про те, що між сторонами було укладено будь-яку угоду (дарування, купівля-продаж, приватизація тощо), за якою ОСОБА_8 набув би право власності на квартиру, позивач за зустрічним позовом ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду не надав. Більш того, 15 лютого 2010 р. редакцією "Кримської газети" на ім’я ОСОБА_8 було направлено листа № 01-6/62, яким він був повідомлений, що власником квартири прийнято рішення про її продаж. Відповідно до поштового повідомлення ОСОБА_8 отримав цей лист 24 лютого 2010 р., проте до 26 березня 2010 р. не висловив свій намір придбати цю квартиру у свою власність.

Оскільки до наступного власника спірної квартири ОСОБА_6 відповідно до ст. 814 ЦК України перейшли права та обов’язки наймодавця, в неї є право вимагати розірвання договору найму з ОСОБА_13 у зв’язку з необхідністю використання житла для проживання самої власниці ОСОБА_6

За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, воно є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 та його представника ОСОБА_12 відхилити. Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.