розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцiйну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданих дорожньо-транспортною пригодою, -

14.04.2006 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 01.02.2006 року о 07.30 год. на вул. Першотравневій в смт. Комінтернівське Одеської області біля будинку № 24 сталося зіткнення мікроавтобуса "Форд", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля "Нісан-Прім"єра", державний номерний знак НОМЕР_2, під його керуванням.

Вважаючи, що дорожньо-транспортна пригода відбулася по вині ОСОБА_2, просив стягнути з останнього на його, ОСОБА_1 користь, матеріальну та моральну шкоду.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та 06.06.2008 року звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що зазначена ДТП сталася з вини самого ОСОБА_1 та просив стягнути на його користь матеріальну та моральну шкоду.

Зустрічний позов ОСОБА_3 не визнав.

Справа судом розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 21.04.2010 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, вважаючи, що вищезазначене рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить про його скасування та задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Головуючий І інстанції суддя – Рідник І.Ю. Справа №22ц-83/2011

Доповідач суддя Гончаренко В.М. Категорія 34

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

При частковому задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що 01.02.2006 року близько о 7.30 годин водій ОСОБА_2, керуючи на підставі тимчасового реєстраційного талону мікроавтобусом "Форд Транзит", державний номер НОМЕР_3, належний на праві власності ОСОБА_4, рухаючись в напрямку Одеса-Березівка по вулиці Першотравнева смт. Комінтернівське Одеської області, яка має дорогу шириною 8,4 метра з двостороннім рухом по однієї смузі в кожному напрямку, ввімкнувши лівий сигнал повороту для виконання повороту на ліво з виїздом на смугу зустрічного руху до двору свого будинку №24 по вул. Першотравневій, отримав удар в ліву бокову сторону мікроавтобуса передньою правою частиною автомобіля "Нісан-Прімєра", державний номерний знак НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_1 під керуванням останнього, що рухався в попутному напрямку позаду мікроавтобуса і почав виконувати маневр обгону, коли мікроавтобус вже знаходився на смузі зустрічного руху, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобілів, які зазнали механічні ушкодження.

Відповідно до п.10.1 Постанови від 10 жовтня 2001 р. N 1306 "Про Правила дорожнього руху" (1306-2001-п) , перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Як передбачено п. 14.2 (б) зазначених ПДР (1306-2001-п) , перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч.

Відповідно до п.п. 13.1. Постанови від 10 жовтня 2001 р. N 1306 "Про Правила дорожнього руху" (1306-2001-п) , водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Безпечна дистанція /по визначенню вищезазначеної Постанови (1306-2001-п) / - це відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного

засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення

будь-якого маневру.

Дана вимога п.п.13.1 даної постанови про дотримання безпечної дистанції та безпечного інтервалу між автомобілями, ОСОБА_1 проігнорована, в результаті чого і сталась ДТП.

Крім того, для привертання уваги водія транспортного засобу, який обганяється, можна застосовувати перемикання світла фар, а поза населеними пунктами — і звуковий сигнал, що прямо передбачено п.9.6 ПДР (1306-2001-п) .

Однак, як вбачається з матеріалів про відмову в порушенні кримінальних справ № 201 та № 295, такі вимоги Правил дорожнього руху водієм автомобіля "Нісан-Прім"єра" ОСОБА_1 не виконані, що, безперечно, на думку колегії суддів і призвело до ДТП.

Судження слідчого про порушення також ПДР (1306-2001-п) ОСОБА_2, не знайшли свого підтвердження ані в суді першої інстанції, ані в апеляційній, оскільки, перед початком обгону водій ОСОБА_1 повинен був переконатися в тому, що водій ОСОБА_2 не подав сигналу про намір повороту.

Відповідно до висновку експерта від 07.04.2008 року, викладеного в заключенні № 0405 автотоварознавчого дослідження вартості матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля "Форд", державний номерний знак НОМЕР_1, на момент складення дослідження, тобто, на 07.04.2008 р., матеріальна шкода склала 2058 грн.11 коп. /а.с.40-49, 116-122/.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції правильно вирішено спір про часткове задоволення позову ОСОБА_2 та стягнення на його користь з ОСОБА_1 442 грн., зважаючи на те, що, відповідно до схеми пригоди від 01.02.2006 року, мікроавтобус "Форд-Транзіт", державний номерний знак НОМЕР_1, отримав ушкодження у вигляді деформації декоративної накладки з лівої сторони та має потертість лівого заднього колеса та диску червоного кольору, вартість чого склала 442 грн. /а.с.125-126/.

А в розрахунок матеріальної шкоди автотоварознавчого дослідження № 0405 від 07.04.2008 року включені ушкодження деталей, які не були відмічені при складанні схеми на місці ДТП /а.с.44, 45, 120, 121, 124/.

ОСОБА_2 був присутній при складанні схеми пригоди від 01.02.2006 року, та не заперечував проти цих ушкоджень деталей.

Твердження ОСОБА_1, що експертне дослідження № 0405 від 07.04.2008 року не є належним доказом по справі, не знайшли свого підтвердження ані в суді першої інстанції, ані апеляційної, так як останнє проведено СПД експертом ОСОБА_5, який має свідоцтво НОМЕР_4 Мінюсту України від 07.04.2006 року та кваліфікацію судового експерта по спеціальності 12.2 "Визначення вартості дорожньо-транспортних засобів, розміру шкоди спричиненої власнику транспортного засобу" /а.с.34, 40/.

Як видно з матеріалів справи, суд об'єктивно оцінив зібрані по справі докази, дав їм належну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого, колегія суддів, відповідно до ст. 308 ЦПК України, не вбачає.