Справа № 22ц-785/2011 р. 

Головуючий у 1 інстанції – Шестопалова Я.В.

Категорія – 24 

Доповідач Азевич В.Б.

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Новосядлої В.М.,

суддів: Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б.,

при секретарі Калині О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Сталь-2" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 25 червня 2010 року, -

Заочним рішенням Ленінського районного суду Донецької області від 25 червня 2010 року задоволений зазначений позов – з відповідачів стягнуто солідарно на користь кооперативу заборгованість за користування житлово-комунальними послугами за період з липня 2008 року по грудень 2009 року у сумі 3 637-26 грн. та судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідачі просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилаються на те, що суд розглянув справу без їх участі незважаючи на те, що ОСОБА_1 подавала заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з її хворобою.

Вважають, що суд не врахував положень ст. ст. 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме тієї обставини, що послуги, які надає позивач, не відповідають встановленим законодавством нормам та стандартам.

Зазначають, що вони неодноразово зверталися з заявами і скаргами до позивача з питань неякісного надання житлово-комунальних послуг, необґрунтовано завищених платежів та з вимогами провести перерахунок.

На їх думку, суд необґрунтовано стягнув суму заборгованості, оскільки у загальну суму позивач незаконно включив судові витрати у розмірі 64-10 грн., суму, яка перевищує показання приладу обліку холодної води – 646,02 грн., а також два внесені платежі 379 грн. і 493,44 грн. Таким чином, замість заборгованості у розмірі 2 054,70 грн. стягнуто 3 637,26 грн.

Відповідачі підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник ЖБК "Сталь-2" ОСОБА_3 просила її відхилити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 є власницею квартири загальною площею 40,8 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, де мешкає разом з сином ОСОБА_4 Відповідачка ОСОБА_1 є членом ЖБК "Сталь-2" та за період з липня 2008 року по грудень 2009 року має заборгованість за користування житлово-комунальними послугами у сумі 3 637-26 грн.

Задовольняючи позов про стягнення суми боргу, суд першої інстанції виходив з того, що наданий позивачем розрахунок є обґрунтованим, а відповідачі незважаючи не неодноразові нагадування про наявність заборгованості відмовляються її оплатити.

Апеляційний суд вважає, що місцевий суд повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, встановлені факти, надані сторонами докази, правильно вирішив спір по суті позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що між ЖБК "Сталь-2" та відповідними організаціями-постачальниками укладені договори на постачання тепла, води, електроенергії та вивіз твердих побутових відходів. (а. с. 27-32)

Відповідно до довідки кооперативу про нарахування житлово-комунальних послуг, внесена відповідачами оплата у сумі 776,82 грн. врахована про визначенні загальної суми заборгованості. Також була врахована сума, стягнута на підставі судового наказу, з заробітної плати ОСОБА_2 у розмірі 379 грн. (а. с. 49-57, 100, 165-166, 260)

Стосовно оплати послуги з постачання холодної води апеляційним судом встановлено, що за період з 1 липня 2008 року по 1 січня 2009 року облік використаної води та нарахування проводилося на підставі даних приладу обліку холодної води (водяного лічильника), а за період січень – квітень 2009 року - з урахуванням даних лічильника, що облікує постачання води на весь будинок. Таке нарахування проводилося у зв’язку з тим, що була встановлено непридатність лічильника, який знаходився в квартирі відповідачів. Даний факт підтверджується довідкою Державного підприємства "Донецькстандартметрологія" від 18.03.2009 року. Після встановлення нового приладу обліку оплата за спожиту воду нараховувалася згідно даним лічильника. (а. с. 164, 261-270)

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства. Відповідачі своїх обов’язків по оплаті вказаних послуг не виконували внаслідок чого, виникла заборгованість.

З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що розмір заборгованості, визначений судом першої інстанції, ґрунтується на отриманих в ході розгляду даної справи доказах і підтверджується відповідними розрахунками. Відповідачі зазначених висновків суду першої інстанції не спростували.

Таким чином, доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду.

Колегія суддів суд вважає, що при встановлені зазначених фактів і постановлені рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального або матеріального права, яки би призвели до неправильного вирішення даного спору, тому підстави для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 25 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.