( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs16453504) )

колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого –Пузанової Л.В.

Суддів: Воронцової Л.П., Фурман Т.Г. при секретарі –Красношапка О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від "23"листопада 2010 року в справі

ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

06 липня 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, зазначаючи, що 06 липня 2007 року сталася дорожньо-транспортна подія, в результаті якої від тяжких тілесних ушкоджень, завданих автомобілем ВАЗ-21011, державний номер НОМЕР_1, під керуванням відповідача, помер батько її дитини і чоловік, з яким вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах –ОСОБА_4.

Посилаючись на те, що добровільно відшкодувати шкоду, завдану смертю потерпілого, відповідач не бажає, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені витрати на поховання ОСОБА_4 в розмірі 4143 грн. 73 коп. та у зв’язку з втратою годувальника на її утримання та утримання малолітнього сина померлого –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 08.07.2007 року по 31.07.2010р. в розмірі 72095 грн. 32 коп., а в послідуючому щомісячно по 1173 грн. 38 коп. кожному відповідно до досягнення дитиною 14 років та повноліття.

рішенням суду від 23 листопада 2010 року постановлено: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на поховання ОСОБА_4 в сумі 4143 грн. 73 коп. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 шкоду, завдану смертю потерпілого на ОСОБА_3 та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 08.07.2007 року по 31.07.2010 року по 36047 грн. 66 коп. на кожного, а всього –72095 грн. 32 коп.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 щомісячно, починаючи з 01.08.2010 року шкоду, завдану смертю потерпілого, як непрацюючій, яка здійснює догляд за дитиною –по 1173 грн. 28 коп. до досягнення ОСОБА_5 14 років.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 щомісячно, починаючи з 01.08.2010 року шкоду, завдану смертю потерпілого на утримання сина ОСОБА_5 –по 1173 грн. 38 коп. до досягнення ним 18-річного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1094 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду частково скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, зазначаючи, що при розгляді даної справи суд допустив порушення норм матеріального права, зокрема, щодо прав позивачки на відшкодування шкоди та щодо розміру стягнутих з нього грошових коштів і строків їх виплати.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачка ОСОБА_3 її доводи не визнала, а рішення суду просила залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 06 липня 2007 року відповідач, управляючи автомобілем "ВАЗ 21104", номерний знак НОМЕР_1, вчинив наїзд на велосипедиста, що раптово виїхав на смугу його руху –ОСОБА_4, який перетинав проїжджу частину, не переконавшись в безпеці здійснюваного ним маневру і не уступивши автомобілю, що рухався по головній дорозі.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження, від яких він помер в лікарні ІНФОРМАЦІЯ_2.

На утриманні потерпілого ОСОБА_4 на день його смерті був його малолітній син –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та позивачка ОСОБА_3, яка проживала з ним однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу і, будучи працездатною, здійснювала догляд за малолітнім сином ОСОБА_6 до досягнення ним 14 років.

Враховуючи встановлені судом обставини та вимоги ст. 1187, ч.3 ст. 1193, ст. 1200 ЦК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 є особою, відповідальною за шкоду, завдану позивачці та її малолітньому сину ОСОБА_6 смертю потерпілого ОСОБА_4.

При цьому, на думку колегії суддів, суд правильно розмір середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого, із якого визначається частка утриманців, обчислив відповідно до встановленого ст. 1197 ЦК України правила і, оскільки середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого ОСОБА_4 був меншим від п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановив його, виходячи із п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, яка на день заподіяння шкоди у спірних правовідносинах становила 440 грн.

Разом з тим, при вирахуванні частки, яка припадає на кожну особу, що має право на відшкодування в зв’язку з втратою годувальника, суд не врахував, що таке право на відшкодування відповідно до п.2 ч.2 ст. 1200 ЦК України, крім позивачки та малолітньої дитини –померлого, має його мати, яка, як пояснила в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3, на день смерті ОСОБА_4 досягла пенсійного віку.

Крім того, суд необґрунтовано визначений ним до відшкодування розмір шкоди проіндексував, починаючи з дня, коли у позивачів виникло право на відшкодування, в той час, як відповідно до вимог ст. 1208 ЦК України у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду за заявою потерпілого.

Враховуючи, що заява ОСОБА_3 про відшкодування шкоди з наведених вище підстав, в тому числі і про індексацію розміру відшкодування шкоди подана нею до суду 06 липня 2010 року, розмір відшкодування шкоди у зв’язку з підвищенням вартості життя підлягає збільшенню із вказаної вище дати.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_5 грошових коштів в рахунок відшкодування втраченого доходу за період з 08.07.07р. по 31.07.2010 року підлягає зміні із зменшенням розміру відшкодування з 36047 грн. 66 коп. на кожного до 19800 грн. на кожного, а розмір всієї суми, визначеної до стягнення –з 72095,32 грн. до 39600 грн. (2200 грн. середньомісячного заробітку: 4=550 грн. на кожного утриманця з вирахуванням частки самого потерпілого х 36 місяців).

Проіндексований розмір відшкодування становить 880,80 грн. /а.с. 56/.

При визначенні розміру грошових коштів, що підлягають стягненню на користь позивачів щомісячно, колегія суддів вважає за необхідне застосувати ч.4 ст. 1193 ЦК України, оскільки на день вирішення судами спору докази про те, що шкода завдана вчиненням злочину, відсутні і з врахуванням матеріального становища ОСОБА_2, середньомісячний дохід якого становить біля 1300 грн., зменшити розмір відшкодування з 1173 грн. 28 коп. до 500 грн. на кожного.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог зменшенню підлягає розмір стягнутого з ОСОБА_2 на користь держави судового збору з 1094 грн. до 756 грн.

В решті частині рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, ст.ст. 1187, 1193, 1197, 1200 ЦК України, керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 частково задовольнити.

рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 23 листопада 2010 року частково змінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 08.07.2007 року по 31.07.2010 року грошових коштів у відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника з 36047 грн. 66 коп. на кожного до 19800 грн. на кожного, а розмір всієї суми –з 72095 грн. 32 коп. до 39600 грн.

Зменшити розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів щомісячно з 1173 грн. 28 коп. до 500 грн. та на утримання ОСОБА_5 щомісячно з 1173 грн. 28 коп. до 500 грн.

Зменшити розмір стягнутого з ОСОБА_2 на користь держави судового збору з 1094 грн. до 756 грн.

В решіт частині це ж рішення залишити без змін.

рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.