Справа № 22-263/11 

Головуючий у 1 інстанції: Кучерук І.Г.

Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Онищенка Е.А.

суддів: Подліянової Г.С.

Маловічко С.В.

при секретарі Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ерсте Банк"до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

У липні 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Ерсте Банк"(далі –ВАТ"Ерсте Банк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

У позові зазначало, що 19.10.2006 року між ВАТ "АКБ Престиж"(правонаступником якого є ВАТ"Ерсте Банк") та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір згідно якого останньому було надано кредит в сумі 400000 доларів для придбання нежилого будинку (магазину-кафе "Жайвір"), що розташований за адресою: АДРЕСА_1. З метою забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_3 за вищевказаним кредитним договором, між Банком і відповідачем 19.10.2006 року було укладено договір іпотеки вищевказаного магазину кафе.

14.12.2007 року між ВАТ "Ерсте Банк"та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір згідно якого останньому було надано кредит в сумі 40000 доларів США для фінансування капітального ремонту нежилого будинку магазину-кафе "Жайвір".

Також в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_3 за кредитним договором від 14.12.2007 року, між ВАТ"Ерсте Банк"та ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 14.12.2007 року, згідно якого остання несе солідарну відповідальність по зобов’язанням ОСОБА_3 за кредитним договором №012180/4/07927 від 14.12.2007 року.

Оскільки ОСОБА_3 неналежно виконував взяті на себе зобов’язання за вищезазначеними кредитними договорами, станом на 01.04.2009 року у нього утворилась заборгованість (з урахуванням пені) в розмірі 407144,44 доларів США.

Посилаючись на ті обставини, що ОСОБА_3 належним чином не виконує взяті на себе зобов’язання за кредитними договорами, ВАТ"Ерсте Банк"просило суд достроково стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором №014-71/474 від 19.10.2006 року та кредитним договором №012180/4/07927 від 14.12.2007 року у сумі 407144,44 доларів США, а також витрати Банку по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 грн. Стягнути солідарно з ОСОБА_4, як поручителя ОСОБА_3 суму заборгованості останнього за кредитним договором №012180/4/07927 від.14.12.2007 року у розмірі 40649,54 доларів США, а також витрати Банку по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 грн.

Під час розгляду справи, ВАТ"Ерсте Банк"неодноразово звертався до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог. В останній заяві від 04.01.2010 року ВАТ"Ерсте Банк"просило суд стягнути з ОСОБА_3 на їх користь заборгованість за кредитним договором у сумі 414780, 60 доларів США (що становить еквівалент 3305386, 60 грн. курс НБУ станом на 23.12.2009 року 7,969 гривень один долар США). Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 45693,14доларів США (що становить еквівалент 364128,63 гривень курс НБУ станом на 23.12.2009 року 7,969 гривень за один долар США). Звернути стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки - нежилий будинок (магазин-кафе "Жайвір".

Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2010 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Ерсте Банк"до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ "Ерсте Банк"заборгованість за кредитним договором №014-71/474 від 19.10.2006 року у сумі 414780, 60 доларів США, що становить еквівалент 3305386, 60 грн. (три міліонна триста п’ять тисяч триста вісімдесят шість грн..) 60 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №012180/4/07927 від.14.12.2007 року у розмірі 45693,14доларів США, що становить еквівалент 364128,63 гривень (триста шістдесят чотири тисячі сто двадцять вісім)грн.63 коп.

Звернуто стягнення на нерухоме майно - (магазин-кафе "Жайвір") - нежилий будинок АДРЕСА_1.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ВАТ "Ерсте Банк"суму сплаченого судового збору у розмірі 1700 грн. та суму оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн., а всього 1950 грн. (одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят)грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Встанволено, що 19 жовтня 2006 року між ВАТ "АКБ Престиж"(правонаступником якого є ВАТ"Ерсте Банк") та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №014-71/474, згідно якого останньому було надано кредит в сумі 400000 доларів США строком до 18.10.2016 року зі сплатою 14% річних для придбання нежилого будинку (магазину-кафе "Жайвір"), що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

З метою забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_3 за вищевказаним кредитним договором, між Банком і відповідачем 19.10.2006 року було укладено договір іпотеки №014-71/474, згідно якого ОСОБА_3 передав в іпотеку банку придбаний вищевказаний нежилий будинок (магазин-кафе "Жайвір").

14.12.2007 року між ВАТ"Ерсте Банк"та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №012180/4/07927 згідно якого останньому було надано кредит в сумі 40000 доларів США строком до 13.12.2017 року зі сплатою13% річних для фінансування капітального ремонту нежилого будинку (магазину-кафе "Жайвір"), що розташований за адресою: АДРЕСА_1. З метою забезпечення виконання зобов’язань за цим кредитним договором, 14.12.2007 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки №014/2180/4/07927 згідно якого відповідач передав у повторну іпотеку банку належний йому вищезазначений нежилий будинок (магазин-кафе "Жайвір").

Також в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_3 за кредитним договором №012180/4/07927 від 14.12.2007 року, між ВАТ"Ерсте Банк"та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №014/2180/9/07927/ПФО від 14.12.2007 року, згідно якого остання несе солідарну відповідальність по зобов’язанням ОСОБА_3 за кредитним договором №012180/4/07927 від 14.12.2007 року.

З наданих суду розрахунків слідує, що Позичальник ОСОБА_3 має прострочення порушення строків сплати кредиту .

Правильність нарахування відсотків та штрафних санкцій відповідають пунктам Кредитного договору.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд обґрунтовано виходив з положень ст.ст. 1050, 1054, 509, 554, 543, 525, 526, ЦК України (435-15) , умов кредитного договору, укладеного сторонами та прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідачів суми заборгованості як з солідарних боржників, а також обґрунтовано звернув стягнення на предмет іпотеки.

Так згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно зі ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в разі невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором (повернення кредиту та сплати відсотків за користування цим кредитом), Банк на підставі ст. 33 Закону України "Про іпотеку" має право звернути стягнення на предмет іпотеки, що забезпечує це кредитне зобов'язання.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2010 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.