Справа №22-ц-116/11
Головуючий у суді у 1 інстанції - Янголь
Категорія - 27
Суддя-доповідач - Лузан
Апеляційний суд Сумської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2011 року м.Суми
( Додатково див. рішення Зарічного районного суду м. Суми (rs12596565) ) ( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs16770677) )
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Жмаки В. Г.,
суддів - Дубровної В. В., Лузан Л. В.,
при секретарі - Назарової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської оболасті цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Сведбанк"
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 жовтня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Сведбанк", товариства з обмеженою відповідальністю "Тайм 2002" про розірвання договору поруки та припинення поруки,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 жовтня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Припинено поруку ОСОБА_1 за договором поруки №1 від 18 липня 2007 року, укладеним між ним, ВАТ "Сведбанк" та ТОВ "Тайм 2002" з 17 листопада 2008 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ПАТ "Сведбанк", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову про припинення договору поруки. Вказує, що ч.1 ст. 559 ЦК України та договором поруки №1 від 18 липня 2007 року не передбачено можливості припинення поруки за рішенням суду у випадку зміни основного зобов’язання без згоди поручителя.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав скаргу з мотивів, в ній викладених, позивача, який заперечує проти скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено і цих обставин сторони не спростовують, що 18 липня 2007 року між АКБ "ТАС - Комерцбанк" (ПАТ "Сведбанк") та ТОВ "Тайм 2002" був укладений кредитний договір про надання кредиту на суму 489 640 грн. з строком повернення до 17 липня 2010 року .
В цей же день, тобто 18 липня 2007 року, між АКБ "ТАС - Комерцбанк" (ПАТ "Сведбанк"), ОСОБА_1 (далі-Поручитель) та ТОВ "Тайм 2002" був укладений трьохсторонній договір поруки № 1, у відповідності до якого Поручитель зобов'язався перед АКБ "ТАС - Комерцбанк" відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих Банком ТОВ "Тайм 2002", згідно кредитного договору від 18 липня 2007 року.
Відповідно до п. 1.4. кредитного договору від 18 липня 2007 року, укладеного між АКБ "ТАС - Комерцбанк" та ТОВ "ТАЙМ - 2002", плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить: 18 % річних у разі, якщо кредитний оборот за попередній місяць по поточному рахунку становить не менше 50 000,00 грн., 19 % річних у разі, якщо кредитний оборот за попередній місяць по поточному рахунку становить менше 50 000,00 грн.
Колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави для часткового задоволення позову та припинення договору поруки. При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Пунктами 1, 2, 11 договору поруки від 18 липня 2007 року передбачено, що поручитель зобов’язується перед Банком відповідати за виконання зобов’язань щодо повернення коштів за кредитним договором від 18 липня 2007 року в сумі 489 640 грн. з процентною ставкою 18 % за їх використання. Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Банком за невиконання умов Основного зобов’язання усім належним йому майном та грошовими коштами. Сторони домовились, що будь-які зміни до Основного зобов’язання, крім змін, наслідком яких є збільшення обсягу відповідальності Поручителя за цим договором, погоджуються між Позичальником та Банком самостійно без повідомлення Поручителя про такі зміни (ас.11).
В той же час встановлено, що 06 жовтня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ТОВ "Тайм 2002" була укладена додаткова угода № 3 про внесення змін до Додатку № 1 до Кредитного договору, згідно якої ТОВ "Тайм 2002" брало на себе зобов’язання щомісяця погашати заборгованість у більшому розмірі, ніж це було передбачено при укладенні кредитного договору і договору поруки.
17 листопада 2008 року між Банком та ТОВ "ТАЙМ 2002" була укладена додаткова угода № 4 до Кредитного договору. Названою додатковою угодою № 4 були внесені зміни до п. 1.4 кредитного договору: 18 % річних змінено на 24 %, а 19 % річних змінено на 25 %.
При таких обставинах, задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що внесення змін до кредитного договору, які збільшували розмір плати за користування кредитними коштами й обсяг відповідальності поручителя без погодження з ним цих змін, відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України припинило договір поруки та правовідносини сторін щодо поруки.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з матеріалами справи та зроблені у відповідності з вимогами закону.
Так, згідно зі ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Обсяг відповідальності Поручителя, позивача у справі, був визначений договором поруки.
Оскільки Банк та ТОВ "ТАЙМ 2002" без погодження з Поручителем, тобто всупереч п.11 Договору поруки від 18 липня 2007 року, змінили зобов’язання боржника у бік їх збільшення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення із цього часу поруки відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення поруки ОСОБА_1 за договором поруки від 18 липня 2007 року у зв’язку з відсутністю доказів про погодження з ним цих змін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Наявність рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 грудня 2009 року про стягнення з ТОВ "ТАЙМ 2002", ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ВАТ "Сведбанк" заборгованості за вищеназваним кредитним договором не дає підстав для відмови у задоволенні позову у даній справі, на чому наполягає апелянт. При розгляді названої справи, тобто за позовом ВАТ "Сведбанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 не заявляв позову про припинення договору поруки і з цього приводу рішення не ухвалювалось, тому це не позбавляє ОСОБА_1 права заявити такий позов у окремій справі.
Не можна визнати обґрунтованими і доводи апеляційної скарги про те, що ст. 559 ЦК України не передбачений судовий порядок припинення договору поруки. Таке твердження ВАТ "Сведбанк" не ґрунтується на законі.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 1 ст. 16 ЦК України та п.7 ч.2 цієї статті передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Оскільки відповідач у справі не погоджувався з позивачем щодо необхідності вирішення питання про припинення договору поруки, вважаючи своє право порушеним позивач звернувся до суду за його захистом.
Інші доводи апеляційної скарги також є необгрунтованими.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сведбанк" відхилити.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 жовтня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді -