колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом виконкому Залізничного району м. Сімферополя до ОСОБА_5 про виселення, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Виконкому Залізничного району м. Сімферополя, ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя про визнання права на житлову площу за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20 листопада 2001 року,

Виконком Залізничного району м. Сімферополя звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про виселення.

Вимоги мотивували тим, що ОСОБА_5 з 1988 року проживала в квартирі АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів, тобто не набула права на жилу площу.

У зустрічному позову ОСОБА_5 просить суд визнати на нею право власності на жилу площу в спірній квартирі, оскільки вважає, що була в неї вселена правомірно.

рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20 листопада 2001 року за ОСОБА_5 визнано право на жилу площу в квартирі АДРЕСА_1. В позові Виконкому Залізничного району м. Сімферополя до ОСОБА_5 про виселення було відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 подали апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що вони є співвласниками вказаного будинку. ОСОБА_10 є власником 1/32 долі, ОСОБА_11 є власником 1/32 долі, ОСОБА_9 є власником ј долі, ОСОБА_8 є власником 1/96 долі, ОСОБА_6 – власником 1/96 та 4/96 долів. Зазначають, що спір повинен був вирішений з притягненням їх до участі у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Задовольняючи позов ОСОБА_5 про визнання за неї права на житлову площу в квартирі АДРЕСА_1, суд виходив з того, що квартира належить місцевої ради, позивачка вселилася в неї на підставі рішення профспілкового комітету СІЗО у 1988 році, зробила капітальний ремонт, іншого житла не має, крім спірного, стоїть на черзі на отримання житла, є матерю одиночкою.

З такими висновками суду не може погодитися колегія суддів, оскільки суд дійшов таких висновків з порушенням норм процесуального права.

Апелянти в обґрунтування апеляційної скарги у суді апеляційної інстанції посилаються на те, що при вирішення спору були порушені їхні права власників житла.

З наданих апелянтами доказів слідує, що спірне домоволодіння АДРЕСА_1 належить на праві власності в ідеальних частках як апелянтам, так і ідеальна частка будинку належить місцевої раді, а також те що будинок ніколи не був поділений між співвласниками у натурі.

Про це свідчить рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 3 липня 1987 року про визначення порядку користування ідеальними частками будинку між співвласниками, свідоцтвами про право на спадщину на ідеальні частки будинку та інше.

Тобто відповідно до положень статті 113 ЦК України, який діяв на час ухвалення рішення суду, між сторонами має місце загальна часткова власність.

Статтею 114 ЦК України цього ж закону передбачається, що у співвласників є право переважної купівлі частки іншого співвласника в загальній власності.

З вказаного слідує, що при вирішенні спору суд повинний був залучити до участі в справі інших співвласників даного будинку, оскільки сам будинок не був поділений в натурі і визначити яку саме ідеальну частку займає квартира № 1 в загальній власності не можливо без виділення ідеальної частки в натурі.

Таким чином убачається, що спір розглянутий судом з порушенням норм процесуального права.

Проте, на даний час законодавець не наділів апеляційний суд правом при перегляді рішення суду першої інстанції та при встановленні при розгляді справи порушення судом норм процесуального права направити справу на новий розгляд або скасувавши рішення суду вирішити спір як суд першої інстанції, залучивши до участі в справи осіб, яки не брали в ній участі.

Тому, виходячи з положень ЦПК України (1618-15) , у випадку, коли безспірно встановлено, що права осіб, які не брали участь у справі, порушені, суд апеляційної інстанції вирішує спір так, щоб права цих осіб не були порушені, а саме щоб особи мали право пред’явити окремий позов на загальних підставах тощо.

Виходячи з наведеного, колегія суддів скасовує рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в позові обом позивачам у зв’язку з тим, що при вирішенні спору були порушені права інших осіб, які не брали участь у справі.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 задовольнити .

рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20 листопада 2001 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення.

В позові Виконкому Залізничного району м. Сімферополя до ОСОБА_5 про виселення та в позові ОСОБА_5 до Виконкому Залізничного району м. Сімферополя, ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя про визнання права на житлову площу – відмовити.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.