колегія суддів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Мегаполіс", Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна",треті особи – Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", ОСОБА_6,Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" про відшкодування збитку, заподіяного джерелом підвищеної небезпеки та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2010 року,-

У березні 2008 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ТОВ "ТБ "Мегаполіс", треті особи - Закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", ОСОБА_6 про відшкодування збитку, заподіяного джерелом підвищеної небезпеки та стягнення моральної шкоди.

У квітні 2010 року за клопотання позивача та відповідача до участі в справі в якості співвідповідача було залучено ЗАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" і третьою особою на стороні відповідачів залучено ЗАТ "Страхова компанія "Інгосстрах".

Позовні вимоги ОСОБА_5 мотивовані тим, що 12 листопада 2007 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП), в результаті якої позивачу були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, а автомобіль Форд "Фокус" держаний номерний знак НОМЕР_1, належний їй на праві власності і яким вона керувала, зазнав значні механічні пошкодження. ДТП сталося з вини водія ОСОБА_6, який керував автомобілем ЗАЗ-1102 державний номерний знак НОМЕР_2 і знаходився у трудових відносинах з ТОВ "ТБ "Мегаполіс". Наявність винних дій ОСОБА_6, на думку позивача, підтверджується вироком Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2008 року.

Розмір матеріальної шкоди, заподіяної автомобілю "Форд-Фокус", був визначений позивачем на підставі висновку судової автотоварознавчої експертизи Кримського НДІ судових експертиз від 26.06.2009 року в сумі 94917 грв. 60 коп.

Позивач вказала, що Страхова компанія "Інгосстрах", де був в добровільному порядку застрахований її автомобіль, виплатила їй дві суми: 37185 грв.78 коп. і 21019 грв.81 коп., а в цілому відшкодувало їй 58205 грв.59 коп.

Непогашену страховою компанією матеріальну шкоду в розмірі 36712 грв.01 коп, що з рахунком інфляції складає 39867 грв.16 коп., ОСОБА_5 просила суд стягнути на її користь з ЗАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" . З ТОВ "ТБ "Мегаполіс" просила стягнути 1126 грн. – витрат у зв’язку з проведенням судової експертизи; 750 грн. – витрат на правову допомогу; 2466,80 грн. – витрат, пов’язаних з лікуванням; 2988,41 грн. – витрат понесених за стоянку автомобіля, послуги евакуатора, та на бензин.

Крім того, просила стягнути з ТОВ "ТБ "Мегаполіс" 48564 грн. – прямі збитки, у вигляді відсотків і 19750,10 грв. пені за кредитним договором, який позивач укладала для придбання автомобіля, проте після ДТП автомобілем не користується. У відшкодування моральної шкоди просила стягнути 100000 грн. Як вказує позивач, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які вона та її родина зазнали у зв’язку із ушкодженням здоров’я та пошкодженням майна.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2010 року позов ОСОБА_5 було задоволено частково.

З ЗАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" на користь ОСОБА_5 було стягнуто у відшкодування матеріальної шкоди 5657,28 грв., в тому числі - витрати на лікування в сумі 2466,80 грв.;витрати, пов’язані з евакуацією транспортного засобу і оплати за стоянку в розмірі 2230 грв.; утриману франшизу при виплаті страхового відшкодування в розмірі 960,48 грв.

У відшкодування моральної шкоди з ЗАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" на користь ОСОБА_5 було стягнуто 2550 грв., а також витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 30 грв.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5 та у задоволенні позовних вимог до ТОВ "ТБ "Мегаполіс" було відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що ДТП, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль позивача, а позивач отримала тілесні ушкодження, сталася з вини ОСОБА_6, який під час зіткнення автомобілів виконував свої трудові обов’язки водія-експедитора ТОВ "ТБ "Мегаполіс". Суд вказав, що підприємство уклало договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу із ЗАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна", яка при наявності страхового випадку і завданні шкоди третім особам під час ДТП, що відбулося за участю застрахованого транспортного засобу, повинного відшкодувати потерпілому шкоду, заподіяну життю та здоров’ю в розмірі до 51000 грв., а шкоду, заподіяну майну потерпілого, в розмірі до 25500 грв.

Суд також вказав, що ОСОБА_5 був укладений договір добровільного страхування належного їй транспортного засобу із Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах". Зазначеною страховою компанією були проведені автотоварознавчі дослідження 25.01.2008 року та 03.06.2008 року, якими визначений загальний розмір шкоди, заподіяної автомобілю "Форд-Фокус", належного позивачу, в розмірі 58205,59 грв., з урахуванням франшизи у розмірі 960,48 грв. Зазначені автоторарознавчі дослідження позивачем не оскаржувались, в зв’язку з чим суд дійшов висновку про те, що необхідності в призначенні і проведенні судової автотоварознавчої експертизи не було.

Суд також вказав, що зобов’язання між ЗАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_5 витікають з кредитного договору, на підставі якого вона повинна виплачувати проценти за користування кредитом та пеню за порушення прийнятих на себе за вказаним договором зобов’язань. Суд дійшов висновку про те, що вказані платежі не мають ніякого відношення до дорожньо-транспортної пригоди і не можуть судом розцінюватись як збитки, заподіяні позивачу.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправомірно не прийняв до уваги висновки судової автотоварознавчої експертизи від 26.06.2009 року, якими встановлений розмір шкоди, спричиненої належному їй автомобілю, в сумі 94917,60 грв., яка повністю не відшкодована страховою компанією.

На думу апелянта, суд також неправомірно не прийняв до уваги її доводи про те, що кредит у ЗАТ "ПриватБанк" був отриманий нею для придбання автомобіля, яким внаслідок ДТП вона не може користуватись, в зв’язку з чим прострочені за вказаним кредитним договором відсотки та пеня в сумі 68314,10 грв. є збитками в розумінні п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України.

Крім того, апелянт вважає, що суд необґрунтовано зменшив суму спричиненої їй моральної шкоди, оскільки після ДТП вона вимушена була лікуватись у лікарні, отримувала фізичний біль. Крім того, майже місяць вона не мала можливості доглядати за неповнолітньою дочкою, турбуватись про неї, надавати допомогу в навчанні. Старша дочка вимушена була перервати навчання в м. Києві і доглядати за нею в лікарні, що також спричиняло їй моральні страждання. Відсутність автомобіля потягло за собою порушення звичайного життєвого укладу, вона не має можливості виїхати з дочкою на море для відпочинку, здійснити закупки, необхідні їй для здійснення підприємницької діяльності.

На підставі наведеного, вважає, що спричинена їй моральна шкода складає саме 100000 грв., а не 2550 грв., визначені судом.

Просила рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення по справі про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 12 листопада 2007 року близько 11 годин 45 хвилин на автодорозі Херсон-Джанкої-Феодосія-Керч сталася ДТП за участю водія-експедитора ОСОБА_6, який керував автомобілем ЗАЗ 1102, державний номер знак НОМЕР_3 та водія ОСОБА_5, яка керувала автомобілем Форд "Фокус" держаний номерний знак НОМЕР_1, що належить останній на праві власності.

Судом також встановлено, що автомобіль ЗАЗ 1102, належить ТОВ "Інтранс-Холдінгс", але він був переданий ТОВ"ТБ "Мегаполіс" за договором фінансового лізингу, відповідно до п. 3.6 якого відповідач є користувачем зазначеного автомобілю та несе всю відповідальність за майнову та моральну шкоду, яка нанесена при використані вказаного автомобіля (а.с. 15 зв. том 1).

Вироком Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2008 року ОСОБА_6 був визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 УК України.( а.с. 113 зв том 1).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 знаходився у трудових відносинах із ТОВ "ТБ "Мегаполіс", де працює водієм-експедитором та під час ДТП виконував трудові обов’язки.

Судом встановлено, що ТОВ "ТБ "Мегаполіс" із ЗАТ "АСК "ІНГО Україна" був укладений договір страхування цивільної відповідальності строком дії з 02.05.2007 року по 01.05.2008 року ( страховий поліс №ВВ\1248632) відносно забезпеченого транспортного засобу автомобіля ЗАЗ-1102 держномер НОМЕР_3 (а.с.71 том 1).

Також автомобіль ЗАЗ-1102 держномер НОМЕР_3 був застрахований відповідно до договору страхування засобів наземного транспорту, щодо цивільної відповідальності водія і пасажирів №570533579 від 01.07.2007 року і додатком до нього ( а.с. 64-70, том 1)

Тобто, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що внаслідок страхового випадку, яким є дорожньо-транспортна подія, і завдання шкоди третім особам, відшкодування зазначеної шкоди повинно проводити не ТОВ "ТБ "Мегаполіс",а страхова компанія "ІНГО Україна". Зазначені висновки відповідають положенням ст. 1194 ЦК України.

Судом також встановлено, що ОСОБА_5 був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу - належного їй автомобілю "Форд-Фокус" держномер НОМЕР_1 із ЗАТ "Страхова компанія "Інгосстрах". Саме до вказаної Страхової компанії вона звернулась за отриманням відшкодування збитків, заподіяних під час ДТП, що мало місце 12.11.2007 року. Із страхових актів №1-1615 від 11.02.2008 року та №1-7543 від 13.06.2008 року вбачається,що загальна сума заподіяної шкоди автомобілю "Форд-Фокус" складає 59166,07 грв., яка за мінусом франшизи в розмірі 960,48 грв. була перерахована на рахунок ОСОБА_5 у Керченському відділенні Приватбанку ( а.с.134,135-136 том 1)

З матеріалів справи вбачається. що страхові акти були складені після проведення незалежного автотоварознавчого дослідження . Висновки оцінювача №60887 від 25.01.2008 року та №74035278 від 03.06.2008 року щодо визначення розміру заподіяної шкоди ОСОБА_5 не оскаржувались, тобто вона з ними погодилась.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем під час судового розгляду справи неправомірно було заявлено клопотання про призначення і проведення по справі судової автотоварознавчої експертизи, оскільки нею не було доведено обґрунтованих підстав для її призначення та підстав незгоди з автотоварознавчими дослідженнями, проведеними незалежним оцінювачем, призначеним Страховою компанією.

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що висновки експерта від 26.06.2009 року про визначення розміру шкоди, заподіяного ОСОБА_5 під час ДТП,що мало місце 12.11.2007 року, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки на час проведення вказаної експертизи розмір шкоди вже був визначений і відшкодований позивачу, тобто правових підстав для проведення вказаної експертизи не було. ( а.с.148-151,134-135,136 том 1)

На підставі наведеного, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що суд не надав належної оцінки висновкам судової автотоварознавчої експертизи від 26.06.2009 року.

Не є обґрунтованими і доводи апеляційної скарги про те, що відсотки та пеня, нараховані за кредитним договором від 28.12.2005 року, укладеним між ОСОБА_5 та ЗАТ КБ "ПриватБанк" є збитками, спричиненими позивачу. За кредитним договором ОСОБА_5 прийняла на себе зобов’язання погашати кредит і відсотки за користування кредитом у встановлені договором строки. Дані платежі є обов’язковими для позивача і виплата їх ні як не пов’язана з неможливістю позивачем користуватися автомобілем.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку про те, що дані платежі не мають ніякого відношення до дорожньо-транспортної пригоди і не можуть розцінюватися як збитки, заподіяні позивачу в результаті ДТП. З даними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується. знаходить їх обґрунтованими.

Розглядая справу про відшкодування моральної шкоди і визначення її розміру суд першої інстанції виходив з принципу розумності та справедливості, обсягу моральних страждань, спричинених позивачу, їх тривалості. Виходячи з фактичних обставин справи суд дійшов висновку про те, що достатньою сатисфакцією спричиненої моральної шкоди є 2550 грв.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, знаходить його обґрунтованим, а доводи апелянта про те, що моральна шкода спричинена їй на суму 100000 грв. колегія суддів вважає такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Інші доводи апеляційної скарги не містять безсуперечних доказів, які спростовують висновки суду першої інстанції.

Підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтею 303, 308 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , колегія суддів судової палати у цивільних справах,

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – відхилити.

Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2010 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.