розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю АРК, Масандрівської селищної ради до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, ОСОБА_2, третя особа Закрите акціонерне товариство "Пансіонат "Прибережний", про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним свідоцтва про право власності

за апеляційною скаргою прокурора на рішення Ялтинського міського суду АРК від 06 липня 2010 року,

У серпні 2009 року заступник прокурора м. Ялта звернувся з позовом в інтересах держави в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю АРК, Масандрівської селищної ради до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, ОСОБА_2, треті особи Закрите акціонерне товариство "Пансіонат "Прибережний", про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №1054 від 15.07.2005 року щодо оформлення права власності на котедж літ. "Ж" по АДРЕСА_1 і видачі свідоцтва про право власності на ім’я ОСОБА_2, а також свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на зазначений котедж.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що зазначений об’єкт нерухомості будувався ОСОБА_2 самочинно, без дозволу інспекції ДАБК АРК на проведення будівельних робіт, без дозволу органу місцевого самоврядування на проектно-пошукові роботи та будівництво, без розробки і затвердження відповідного проекту і без введення до експлуатації будівлі; у зв’язку з порушеннями норм законодавства, які регулюють узаконення об’єктів будівництва, рішення виконкому Ялтинської міської ради від 15.07.2005 року щодо оформлення права власності ОСОБА_2 на котедж з видачею відповідного свідоцтва є незаконним; ці обставини свідчать про відсутність підстав для легалізації зазначеного об’єкту, який по суті є самочинним.

рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у справі, ставить питання про скасування рішення суду про задоволення позову, посилаючись на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам по справі і ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши прокурора, представників ОСОБА_2 і ЗАТ "Пансіонат "Прибережний", перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Ялтинська міська рада діяла у межах своїх повноважень; право власності на об’єкт нерухомості набуто ОСОБА_2 на законних підставах; органи місцевого самоврядування та органи державної влади вимог про знесення котеджу не пред’являють; прокурором не було надано доказів того, що виникли якісь ушкодження внаслідок будівництва, яке

здійснив відповідач; третя особа ЗАТ "Пансіонат "Прибережний" ніяких вимог про захист своїх прав не заявляло; інспекція ДАБК АРК не є належним позивачем, оскільки вона не є ані власником, ані користувачем земельної ділянки, на якій розташований зазначений об’єкт нерухомості; доказів порушення прав селищної ради не надано; з урахуванням цих обставин не можна вважати порушеними права позивачів; при подачі позову пропущено строк позовної давності.

Висновки суду зроблені з порушенням норм матеріального права.

За матеріалами справи вбачається, що 20 лютого 2005 року між ЗАТ "Пансіонат "Прибережний" і ОСОБА_2 укладено договір про інвестування будівництва (а.с.68-71), за умовами якого ОСОБА_2 як інвестор-підрядник забезпечує фінансування підготовки земельної ділянки, яка надана у постійне користування ЗАТ "Пансіонат "Прибережний", до будівництва, а також будівництво об’єкту нерухомості; після здачі цього об’єкту в експлуатацію за актом державної комісії інвестор-підрядник отримує право власності на об’єкт; після будування котеджу цей об’єкт передано за актом прийому-передачі ОСОБА_2 (а.с.72); рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради №1054 від 15.07.2005 року постановлено оформити право власності на котедж літ. "Ж" по АДРЕСА_1 і видати свідоцтво про право власності на ім’я ОСОБА_2 (а.с.5); останньому видано свідоцтво про право власності на зазначену будівлю (а.с.10); у засіданні суду апеляційної інстанції прокурор підтвердив, що були заявлені вимоги про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №1054 від 15.07.2005 року і свідоцтва про право власності на ім’я ОСОБА_2; судом першої інстанції розглядалися позовні вимоги прокурора щодо законності рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №1054 від 15.07.2005 року і свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на котедж.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що належним позивачем по справі є Масандрівська селищна рада, у компетенції якої відповідно до п.12 Перехідних положень ЗК України (2768-14) знаходилися повноваження щодо розпорядження землями у межах населеного пункту. При цьому слідує врахувати, що знаходження земельної ділянки, на якій побудований зазначений котедж, у користуванні ЗАТ "Пансіонат "Прибережний", не позбавляє Масандрівську селищну раду правового інтересу стосовно цієї земельної ділянки, оскільки на підставі оспореного рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №1054 від 15.07.2005 року ОСОБА_2 стає власником об’єкту нерухомості і має право ставити питання про передачу йому у власність або в оренду частки земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування котеджу, без узгодження з Масандрівською селищною радою, тим більш що земельна ділянка має рекреаційне призначення, а земельна ділянка, на якій дозволено будувати будівлі для проживання, повинна мати інше цільове призначення. За таких обставин неподання ЗАТ "Пансіонат "Прибережний" позову про захист своїх інтересів, як користувача земельної ділянки, не може свідчити про необґрунтованість звернення Масандрівської селищної ради з позовом в своїх інтересах.

Стосовно правового інтересу інспекції ДАБК АРК колегія суддів вважає, що вона за своїм правовим статусом не позбавлена можливості захищати інтереси держави у разі порушення норм містобудівного законодавства незалежно від періоду, за який зроблені ці порушення.

Обговорюючи висновки суду щодо пропуску строку позовної давності, колегія суддів вважає ці доводи помилковими.

За правилами п.4 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту, зокрема, органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право. Враховуючи те, що оскаржений правовий акт органу місцевого самоврядування зачіпає речове право Масандрівської селищної ради щодо розпорядження земельною ділянкою, на якій розташований зазначений об’єкт нерухомості, позовна давність у даному випадку не застосовується.

Аналізуючи фактичні обставини по справі, а також надані сторонами докази, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду ухвалене з порушеннями норм матеріального права щодо узаконення побудованих об’єктів нерухомості.

На час постановлення оспореного рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №1054 від 15.07.2005 року діяв певний порядок забудови територій, встановлений Законом України "Про планування та забудову територій" (1699-14) і Законом України "Про основи містобудування" (2780-12) .

За положеннями ст.ст. 7, 22 Закону України "Про основи містобудування" в редакції, яка діяла на 15.07.2005 року, державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством. Забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

За правилами ст.ст. 5, 18, 23 Закону України "Про основи містобудування" будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією. Планування земельних ділянок, пов'язане із зміною їх цільового призначення, здійснюється власниками або користувачами цих ділянок у встановленому законодавством порядку. Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд. Закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Відповідно до ст.ст. 29, 31 Закону України "Про планування та забудову територій" в редакції, яка діяла на 15.07.2005 року, державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури і відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, їх інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади. Дозвіл на виконання будівельних робіт, як документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Цей дозвіл надається на підставі, зокрема, проектної документації; документа, що засвідчує право власності чи користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою; угоди про право забудови земельної ділянки; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

За матеріалами справи вбачається, що забудовник ОСОБА_2 не виконав жодної вимоги у здійсненні процедури узаконення зазначеного об’єкту нерухомості.

Укладення інвестиційного договору, який передбачав передачу ОСОБА_2 побудованого об’єкту нерухомості, не заміняє певної процедури, яка встановлена містобудівним законодавством для узаконення об’єктів нерухомості, і не звільняє забудовника від вирішення питань щодо одержання земельної ділянки для будівництва і здачі в експлуатацію об’єкту будівництва, а також не надає права органу місцевого врядування узаконювати самочинне будівництво з порушенням встановлених правових норм.

Виконавчий комітет Ялтинської міської ради, вирішуючи питання щодо оформлення права власності на котедж літ. "Ж" по АДРЕСА_1 і видачі свідоцтва про право власності на ім’я ОСОБА_2 у рішенні від 15.07.2005 року, перевищив свої повноваження з питань будівництва, розглянув питання щодо узаконення об’єкту самочинного будівництва з порушенням встановленого порядку і замість інших повноважних органів, тому зазначене рішення органу місцевого самоврядування є незаконним і підлягає скасуванню. Відповідно підлягає визнанню недійсним свідоцтво про право власності, яке видано на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

рішення Ялтинського міського суду АРК від 06 липня 2010 року скасувати. Позов заступника прокурора м. Ялта задовольнити. Визнати незаконним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №1054 від 15.07.2005 року щодо оформлення права власності на котедж літ. "Ж" по АДРЕСА_1 і видачі свідоцтва про право власності на ім’я ОСОБА_2 Визнати недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на котедж літ. "Ж" по АДРЕСА_1.