Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Вакарук В.М.

суддів: Проскурніцького П.В., Ясеновенко Л.В.

секретаря Юрків І.П.

Представника апелянтки: ОСОБА_1

Представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку ’’ПриватБанк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Яремчанського міського суду від 28 травня 2010 року, -

Рішенням Яремчанського міського суду від 28 травня 2010 року року задоволенно позовні вимоги ПАТ КБ ’’Приватбанк’’ до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки – земельну ділянку пл..0,43 га, яка розташована в с.Поляниця ур.Росіш Яремчанської міської ради Івано-Франківської області для погашення заборгованості по кредитній угоді на загальну суму 5 555 184 грн.

На дане рішення ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про неповне з’ясування обставин по справі, що мають значення, а саме неврахування судом зміни валютного курсу, який є істотною умовою та зміною обставин, що значно погіршує фінансове та майнове становище, оскільки на час укладання угоди співвідношення гривні до долара не перевищувало межу 5,30 грн. за долар. Крім того, позивачем неправильно на власний розсуд проведено розрахунок розміру процентної ставки, а тому нараховані штрафні санкції не підлягають до виконання.

Справа № 22-ц-6194/10 р. Головуючий у 1 інст. Гандзюк Д.М.

Категорія 27 Доповідач: Вакарук В.М.

В засіданні апеляційної інстанції представик апелянтки вимоги скарги підтримав, представник ПАТ КБ ’’Приватбанк’’ вимоги скарги заперечив.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи позовні ПАТ КБ ’’Приватбанк’’, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка не виконує своїх зобов’язань по кредитному договору, внаслідок чого позивачем обґрунтовано пред’явлено вимогу про виконання боргових зобов’язань в повному об’ємі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянтки, представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Судом встановлено, що 07.02.2008 року між ЗАТ КБ ’’Приватбанк’’, який змінив свою назву на ПАТ КБ ’’Приватбанк’’ укладено кредитний договір, згідно якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 600 000 доларів США зі строком погашення 06.02.2018 року з щомісячним поверненням частини кредиту та сплатою відсотків за користування кредитом згідно узгодженого сторонами графіку, що підтверджується копією цього договору (а.с.7-15).

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами укладено 07.02.2008 року договір іпотеки, відповідно до якого відповідачка надала в іпотеку належне їй нерухоме майно – земельну ділянку пл.0,43 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с.Поляниця ур.Росіш Яремчанської міської ради Івано-Франківської області /а.с.19-22/.

Відповідно до ст.ст. 526, 1049, 1054, 1050 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором, а також проценти та неустойку.

Встановлено, що відповідачка належним чином не виконує умови кредитного договору, на офіційні попередження банку не реагує, у зв'язку з чим станом на 05.11.2009 року має заборгованість в розмірі 5 555 184 грн.19 коп., з яких: по тілу кредиту - 4 414 585, по відсотках за користування кредитом –78 036 грн.90 коп, заборгованість по кредиту – 178 052 грн.79 коп., просрочені відсотки – 694 714 грн.77 коп. та 89 794 грн.69 коп.пені. (а.с.28).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 12, ч.1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до договору іпотеки від 07.02.2008 року року за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель може задовольнити всі боргові зобов’язання, не сплачені іпотекодавцем, а також вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням іпотекодавцем його зобов’язань за договором, а також всіх фактичних витрат, понесених іпотекодержателем у зв’язку із реалізацією його прав за цим договором.

Відповідно до ст. ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ПАТ КБ ’’Приватбанк’’ до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки – земельну ділянку пл..0,43 га, яка розташована в с.Поляниця ур.Росіш Яремчанської міської ради Івано-Франківської області для погашення заборгованості по кредитній угоді на загальну суму 5 555 184 грн.

Не заслуговують на увагу посилання апелянтки на те, що згідно укладеного кредитного договору відповідальність несправедливо покладено тільки на позичальника, в тому числі за фінансові ризики, які пов’язані з різким коливанням курсу долара США, оскільки ОСОБА_3 у встановленому законом порядку не оскаржувала даний договір, як і не представила суду жодних доказів щодо неправильного проведення банком розрахунку заборгованості по цьому договору.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому з наведених в апеляційній скарзі мотивів підстав для його скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313- 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Яремчанського міського суду від 28 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.