Апеляційний суд Івано-Франківської області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 р. м. Івано-Франківськ
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs18633302) ) ( Додатково див. рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області (rs11921812) )
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Мелінишин Г.П.,
суддів Меленко О.Є., Девляшевського В.А.,
секретаря Довжинської Н.Б .
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про розірвання договору на виконання робіт, повернення коштів та відшкодування збитків за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Косівського районного суду від 28 жовтня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
В квітні 2008 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до суб"єкта підприємницької діяльності- фізичної особи ОСОБА_2 про розірвання договору на виконання робіт, повернення коштів в сумі 216 000 грн. та відшкодування збитків в розмірі 725 847 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем 07.06.2007 року був укладений договір № 7/07 на виконання робіт по придбанню, передачі у власність, демонтажу, перевезенню та монтажу дерев"яних будинків, на виконання якого ОСОБА_1 кількома платежами перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 216000,00 грн. Підрядник відступив від умов договору, порушивши його умови щодо строків виконання робіт, надання всіх передбачених послуг, роботи виконані неналежним чином, оскільки поставлений матеріал не придатний до використання за давністю використання. В зв'язку з цим позивач звернувся з вимогою про розірвання договору, відшкодування збитків у розмірі фактично понесених витрат. Оскільки вказана пропопозиція ОСОБА_2 не прийнята, недоліки не виправлено та роботи не виконано, позивач просив задовольнити позов.
Справа № 22-ц- 6233/2010р. Головуючий у І інстанції Цалин Б.М. Категорія 28 Суддя-доповідач Мелінишин Г.П. рішенням Косівського районного суду від 28 жовтня 2010 року позов задоволено частково. Розірвано договір на виконання робіт № 7/07 від 07.06.2007 року, що укладений між підрядником ОСОБА_2 та замовником ОСОБА_1 Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 216 тис. грн. в якості повернення грошової суми, що сплачена ним за вказаним договором, 307 543 грн. у відшкодування збитків та судові витрати.
На дане рішення ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального право та порушено норми процесуального закону, оскільки неповно з"ясовано обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. Так, при вирішенні спору судом не було прийнято до уваги положень ст. 651 ЦК України щодо можливості розірвання
договору підряду у випадку істотного порушення умов договору другою стороною. В той же час судом таких порушень з боку ОСОБА_2 не встановлено і це спростовується діями самого позивача щодо перерахунку на рахунок відповідача коштів на виконання даного договору. Крім того договором було обумовлено право замовника вимагати виправлення робіт у випадку здійснення підрядником неякісної роботи, відшкодування матеріалів та інше за умови складання відповідного акту. Будь-які претензії з цього приводу у замовника були відсутні. На виконання умов договору ним придбано для позивача три дерев"яні житлові будинки, що підтверджується відповідними нотаріально посвідченими довіреностями їхніх власників. А тому висновок суду про те, що відсутність правовстановлюючих документів на ці будинки підтверджує невиконання відповідачем умов договору є надуманими. Необгрунтовано судом також не прийнято до уваги письмових доказів, представлених ним на заперечення вимог позивача, щодо виконання умов договору, виходячи з того, що договором їх наявність не передбачена, а таким доказом є тільки кошторис, укладений між сторонами.
Задовольняючи позов суд також керувався положеннями ст. 858 ЦК України, хоча її норми передбачають відповідальність підрядника за неналежну якість роботи, зокрема на відмову від договору за умови істотних недоліків в роботі, а не передбачає підставу для розірвання договору. Посилаючись на зазначені обставини, просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В засіданні апеляційного суду апелянт та його представник доводи скарги підтримали з наведених у ній мотивів.
Представник ОСОБА_1 доводів скарги не визнав посилаючись на обґрунтованість висновків суду.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на
основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи частково вимоги позивача про розірвання договору підряду, стягнення грошових коштів та відшкодування збитків суд першої інстанції правильно встановив і виходив з того, що у позивача виникло право вимагати розірвання договору підряду внаслідок порушення відповідачем його умов з підстав, що передбачені ст. ст. 651, 858 ЦК України та що при цьому доводи відповідача про виконання ним всіх обумовлених договором робіт не підтверджені належними і допустимими доказами.
Дані висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають наведеним нормам права та вимогам ст. 526 та ст. 837 ЦК України, що правильно застосовані до врегулювання даних правовідносин, якими встановлено зобов'язання сторін за договором підряду та відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу (435-15) та інших актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 0 7.06.2007 р. між ОСОБА_5 та суб"єктом підприємницької діяльності- фізичною особою ОСОБА_2 було укладено договір N 7/07 на виконання робіт. Зокрема, згідно п.1.1. цього договору на підставі нотаріально отриманої довіреності підрядник здійснює для замовника такий об"єм робіт: придбання та передача йому у власність дерев"яних будинків, їх демонтаж, придбання необхідних комплектуючих матеріалів для подальшого монтажу будинків на території замовника, організація перевозу будинків за адресою замовника - АДРЕСА_1 та проведення монтажу(будівництва ) будинків. Всього вартість робіт визначено в розмірі приблизно 800 тис. грн. Невід"ємною частиною цього договору є кошторис(кошториси), який включає матеріали, види, об"єми робіт та вартість кожного окремого будинку. Підписаний кошторис є підставою для сплати замовником грошових коштів підряднику. У випадку зміни вартості робіт по видах та об"ємах роботи( якщо одна із сторін виставляє додаткові вимоги), сторонами в двох примірниках складається та підписується додатковий кошторис, який має однакову юридичну силу. Також передбачено умови оплати замовником цих робіт згідно кошторису- по 100 % вартості будинку і матеріалів, 50% вартості монтажу та що доставка будинку(будинків) та комплектуючих згідно кошторису відбувається на протязі 30 календарних днів після підписання кошторису (кошторисів) до договору і при кожній поставці представниками сторін складається акт прийому-передачі.
Як обумовлено сторонами в п. 8.1. договору у разі порушення підрядником з його вини умов договору він сплачує замовнику 1% від загальної суми кошторису за кожен просторочений день.
В судовому засіданні з"ясовано, що на виконання умов договору N 7/07 позивачем було внесено на рахунок ОСОБА_2 попередню оплату згідно платіжних доручень від 15.08, 23.08., 25.09, 10.10, 15.10, 09.11. та 14.11. 2007 року – всього на суму 216000,00 грн., що становить 27 % від загальної обумовленої сторонами вартості робіт по договору.
08.10.2007 року сторонами складено та підписано кошторис щодо проведення всіх робіт по будинку в с. Замазури загальною вартістю 171 094 грн. (а. с. 9-10 т.1 ).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Частиною 3 ст. 849 ЦК України визначено, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Відповідно до ч. 2 ст. 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Судом правильно встановлено, що за правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, умови якого не суперечать чинному цивільному законодавству. Позивачем доведено, що в порушення умов договору, згода по яких була досягнута між сторонами, відповідач виконав обумовлені роботи не в повному об"ємі та таким чином, що істотні відступи від виконуваної роботи призвели до непридатності до використання будівельного матеріалу для монтажу трьох житлових будинків.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав зобов"язань за вказаним договором, в зв"язку з чим ОСОБА_1 з метою досудового врегулювання спору було направлено йому відповідного листа. Однак, відповідач від виконання такого свого обов'язку за договором ухилявся.
Зокрема, як встановлено судом, в порушення вимог договору підрядник не придбав належним чином та не передав у власність замовника дерев"яні будинки, які мали бути демонтовані, перевезені та змонтовані по обумовленому замовником місцю. Крім того, доставлена в с. Березівка деревина є трухлявою, непридатною для використання в будівництві житлових будинків.
Наведені обставини підтверджуються поясненнями позивача та його представника, частково поясненнями самого відповідача, свідка ОСОБА_6, експерта-спеціаліста ОСОБА_7 Крім того, як встановлено висновком судової будівельно-технічної експертизи від 29.06.2010 року житлові будинки, які були придбані, розібрані і конструктивні елементи яких перевезені на будівельний майданчик в с. Березівку не відповідають житловим будинкам, будівництво яких передбачено умовами договору підряду. Наявний стан будівельного матеріалу, виходячи з можливостей його подальшого використання для будівництва трьох житлових будинків площею відповідно 95, 85 та 150 кв. м не відповідає вимогам міцності, довговічності,економічності та вимогам ГОСТ 11047-90 і тому такі непридатні для зібрання житлових будинків для постійного проживання. Виявлені дефекти та пошкодження в дерев"яних елементах – тріщини, трухлявість, враження жучком тощо виникли внаслідок довготривалого використання та життєдіяльності людини, а не внаслідок умов зберігання.
Суд обґрунтовано не прийняв до уваги доводи відповідача на заперечення ним позовних вимог, оскільки такі належними та допустимими доказами не підтверджені. Зокрема суд правильно критично оцінив подані відповідачем додаткові кошториси, які ніби - то підтверджують виконання ним усіх умов договору, оскільки такі сторонами не підписані, і отже не мають юридичної сили, а одностороння зміна договору не допускається. Крім того, об"єм виконаних робіт не підтверджено відповідним актом. Аналогічно не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що доказом придбання ним трьох будинків для замовника є нотаріально посвідчені доручення та розписки власників щодо отримання коштів за це. Як встановлено судом за гр. ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 нерухомість на праві приватної власності не зареєстровано, а нотаріально посвідчене від їх імені доручення та розписки не є доказами вчинення правочинів у передбаченому законом порядку.
З врахуванням наведених обставин суд прийшов до правильного висновку про обгрунтованість вимог позивача про розірвання договору підряду та повернення сплачених за ним грошових коштів як прямих збитків.
Судова колегія вважає, що, розглядаючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив в цій частині обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, ухвалив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для скасування судового рішення в цій частині та ухвалення нового.
Доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують висновків суду, а тому підстав для її задоволення не вбачається.
Разом з тим, висновок суду першої інстанції по стягнення з відповідача на користь позивача 307 543 грн. 80 коп. на відшкодування збитків зроблений без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин, що мають значення для справи і можуть вплинути на результати її вирішення.
Встановивши, що сторони у договорі підряду дійшли згоди про відповідальність підрядника за невиконання умов договору та враховуючи вищенаведені обставини до стягнення підлягають збитки в розмірі 290 859 грн. 80 коп. штрафу та 11 342 грн. відсотків по банківському кредиту на суму сплачених відповідачу на виконання договору 216 000 грн., що підтверджені документально. А всього 302 201 грн. 80 коп.
Що стосується послуг банку в розмірі 5342 грн. по наданню ОСОБА_1 кредитної лінії, то колегія суддів вважає, що вказана сума до стягнення не підлягає, оскільки в судовому засіданні не доведено, що ці збитки понесені позивачем саме в зв"язку з укладенням та невиконанням договору підряду. Тому рішення суду в цій частині слід змінити, зменшивши суму збитків, завданих ОСОБА_2 ОСОБА_1 невиконанням умов договору до 302 201 грн. 80 коп.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 309, 313- 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково. рішення Косівського районного суду від 28 жовтня 2010 року змінити, зменшивши суму на відшкодування завданих збитків до 302 201 грн. 80 коп.
В решті рішення суду залишити без зміни.
рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді
Г.П. Мелінишин
О.Є. Меленко
В.А. Девляшевський