Справа № 22ц-5209/10 

Головуючий у 1 інстанції – Бовчалюк З.А.

Категорія - 53 Доповідач – Стрільчук В.А.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Стрільчука В.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Веремчук Л.М.,

при секретарі – Лещенко Т.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства (далі – ПП) "Укрвертикаль" про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 6 жовтня 2010 року,

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 6 жовтня 2010 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ПП "Укрвертикаль" на користь ОСОБА_2 5540 грн. 04 коп. заборгованості по заробітній платі, 1500 грн. середнього заробіток за час затримки розрахунку, 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 500 грн. на відшкодування судових витрат та на користь держави - 78 грн. 90 коп. судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення в частині стягнення середнього заробітку за 1 місяць в розмірі 2265 грн. 05 коп. допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить скасувати це рішення в частині стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 1500 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 500 грн. і постановити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 57521 грн. 01 коп. та 1000 грн. витрат на правову допомогу, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 1 лютого 2006 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді монтажника електричних підйомників. Наказом від 30 вересня 2008 року він був звільнений з роботи за власним бажанням. При звільненні відповідач не виплатив йому заборгованість по заробітній платі в сумі 5540 грн. 04 коп. Середньоденний заробіток позивача становив 105,35 грн. Відповідач затримав виплату заборгованої заробітної плати позивачу на 494 дні, середній заробіток за які становить 52042,90 грн. Однак з врахуванням того, що позивач тривалий час не звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, а сума середнього заробітку за час затримки розрахунку має бути співмірною із сумою вказаної заборгованості, суд визначив її в розмірі 1500 грн.

Несвоєчасна виплата з вини відповідача належних при звільненні позивачу сум призвела до моральних страждань ОСОБА_2, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір морального відшкодування визначений судом в сумі 1500 грн.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) України (322-08) заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 116 цього Кодексу передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Встановлені судом першої інстанції та наведені вище обставини, крім пояснень сторін, підтверджуються всією сукупністю наявних у справі доказів. Факт роботи ОСОБА_2 в ПП "Укрвертикаль" на посаді монтажника електричних підйомників з 1 лютого 2006 року по 1 жовтня 2008 року підтверджується копією його трудової книжки (а. с. 4). Згідно з випискою по особовому рахунку позивача, видатковими касовими ордерами та актом перевірки територіальної державної інспекції праці у Волинській області № 03-01-05/0198 від 28 липня 2010 року заборгованість із заробітної плати відповідача перед позивачем становить 5549 грн. 59 коп. (а. с. 27-45, 53-57). Довідки відповідача підтверджено, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_2 становила 2265,05 грн., а заробітна плата за один робочий день - 105,35 грн. (а. с. 58).

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки ПП "Укрвертикаль" на порушення вищенаведених положень трудового законодавства не виплатило ОСОБА_2 належні йому при звільненні суми, суд, давши вірну оцінку обставинам справи, обґрунтовано задовольнив позов частково, стягнувши на користь позивача заборгованість із заробітної плати та середній заробіток за час затримки розрахунку.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 20 постанови № 13 від 24 грудня 1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (v0013700-99) , при частковому задоволенню позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

З огляду на вказані роз’яснення та з урахуванням конкретних обставин даної справи, наведених у рішенні, суд вірно визначив розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 1500 грн.

Рішення в частині відшкодування позивачу моральної шкоди відповідно до ст. 237-1 КЗпП України апелянтом не оскаржується.

Також судом обґрунтовано у відповідності з вимогами ст. ст. 84, 88 ЦПК України визначено розмір відшкодування витрат позивача на правову допомогу в сумі 500 грн. з урахуванням складності справи, кількості та часу судових засідань, часу, необхідного для підготовки до справи.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами справи та вимогами законодавства.

Рішення постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 6 жовтня 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.