розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 вересня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні, виселення, скасування реєстрації,-

Рішенням суду позов задоволено.

Припинено право власності ОСОБА_1 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках на користь ОСОБА_1 112769.0 грн., що знаходяться на рахунку ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, компенсації вартості 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, що раніше належала на праві власності ОСОБА_1.

Виселено ОСОБА_1 із квартири АДРЕСА_1 у житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_2.

Скасовано реєстрацію ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, оскільки воно суперечить вимогам матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачі є співвласниками в рівних долях 2/3 частин квартири АДРЕСА_1. Відповідач є власником 1/3 частини цієї квартири. Загальна площа цієї квартири становить 57,3 кв. м.

Позивачка ОСОБА_2 та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 1986 року по листопад 2008 року.

Позивачка ОСОБА_3 є дочкою позивачки ОСОБА_2 та відповідача.

Як вбачається із рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17.07.2008 року та рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02.03.2009 року між позивачами та відповідачем склалися неприязні стосунки, що роблять неможливим спільне користування та володіння спірною квартирою.

Відповідно до договору дарування жилого будинку від 26.12.1997 року відповідач є власником жилого будинку жилою площею 32,7 кв. м. з надвірними будівлями, що розташований на земельній ділянці площею 0,378 га. у АДРЕСА_2.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 02.08.2010 року вартість квартири АДРЕСА_1 складає 338307 грн. Виділ в натурі 1/3 частини цієї квартири є неможливим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

частка є незначною і не може бути виділена в натурі річ є неподільною спільне володіння і користування майном є неможливим таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім"ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Задовольняючи позов, суд правильно виходив з того, що позивачами надані належні та допустимі докази наявності у них права вимагати припинення права власності відповідача на його частку в спірній квартирі в порядку ст. 365 ЦК України, відповідачем не надано належних та допустимих доказів можливості порушення його прав з боку позивачів. Позивачі мають право на підставі ст. 391 ЦК України вимагати скасування реєстрації відповідача у спірній квартирі та виселення відповідача до житлового будинку, що розташований у АДРЕСА_2, та належить останньому на праві власності.

Доводи скарги про те, що ОСОБА_1 рішенням суду протизаконно позбавлений житла, не заслуговують на увагу, оскільки ст. 365 ЦК України передбачена можливість припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників, позивачі довели наявність підстав, передбачених законом для цього, внесли на депозитний рахунок 112769.0 грн, що складає 1\3 частку риночної вартості спірної квартири згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 2 серпня 2010р.

Безпідставні посилання в скарзі на те, що припинення права ОСОБА_1 на частину квартири завдасть істотної шкоди його інтересам та членам його сім"ї, зокрема, сину ОСОБА_4. ОСОБА_1 за рішенням суду отримає компенсацію риночної вартості 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, він є власником жилого будинку жилою площею 32,7 кв. м. з надвірними будівлями, що розташований на земельній ділянці площею 0,378 га. у АДРЕСА_2. ОСОБА_1 не надав належних доказів, які б свідчили про неможливість проживання в зазначеному будинку.

Посилання в скарзі на те, що позивачі не довели, що спільне володіння та користування квартирою АДРЕСА_1 є неможливим, спростовуються рішеннями Оболонського районного суду м. Києва від 17.07.2008 року та від 02.03.2009 року.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 315 ЦПК України, суд,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.