розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Укрпромбанк" третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача закритого акціонерного товариства ТОВ "Новекс Дім" про розірвання договору про участь у фонді фінансування будівництва від 3.07. 2007 року та зобов"язати виплатити 96596400 гривень з апеляційною скаргою представника ТОВ "Укрпромбанк" на рішення Івано-Франківського міського суду від 12 травня 2010 року, -

В червні 2009 ОСОБА_2 звернувся в суд із зазначеним позовом обґрунтувавши його тим, що 3 .07. 2007 року із відповідачем укладено договір про участь у Фонді фінансування будівництва згідно якого об"єктом фінансування є квартира площею 101м.2 в районі села Угринів, урочище "Чобіт" Тисменицького району та запланована дата вводу будинку в експлуатацію 1. 10. 2007 року, з визначенням ціни об"єкта будівництва.

Відповідно до пункту 3.4 Договору вартість фінансування будівництва 321331, 50 гривень передана довірителю в довірче управління, тому ним виконані всі зобов"язання за договором.

Однак квартира у власність не отримана у зв"язку з тим, що будинок не зданий в експлуатацію.

Управитель будівництвом зобов"язаний був вжити заходів для здачі будинку в експлуатацію у термін встановлений договором про участь у фонді, чим істотно порушив

Справа № 22-ц-4031 /2010р. Головуючий у 1 інстанці БарашковВ.В.

Категорія 24 Доповідач Матківський Р.Й.

зобов"язання, тому договір повинен бути розірваний та повернуто вартість об"єкту інвестування на час подачі позову згідно даних забудовника 965964,00 гривень.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12.05.2010 року позов задоволено. Розірвано договір про участь у фонді фінансування будівництва та зобов"язано ТОВ "Укрпромбанк" виплатити ОСОБА_2 965964,00 гривень.

На дане рішення представник ТОВ "Укрпромбанк" подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник апелянта в скарзі зазначає, що рішення про задоволення позову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до Правил фонду фінансування будівництва Банк визначений управителем, а забудовником ТОВ "Новекс Дім".

Тому, зобов"язання збудувати та своєчасно ввести в експлуатацію об"єкт будівництва по договору про участь у фонді фінансування будівництва укладеного між позивачем та Банком не виконано забудовником.

Банком як управителем здійснювався контроль за дотриманням забудовником умов та зобов"язань за договором. Однак забудовник повідомляв про перенесення термінів введення в експлуатацію об"єкта будівництва.

За умовами договору позивач не подавав заяви про вихід із Фонду фінансування будівництва та виплату внесених ним коштів і не повідомляв управителя за 2 місяці до пропонованої дати припинення дії договору.

Порушення строків зведення об"єкту будівництва або неналежне виконання зобов"язань забудівником не може впливати на правовідносини, що виникли між Банком та позивачем як позичальником відповідно до договору про іпотечний кредит і не є підставою для припинення зобов"язання позичальником.

Суд не врахував, що відповідно до п. 4 ст.3 ЗУ "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" до 1 січня 2012 року забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатами яких є передача забудовниками завершеного об"єкта житлового будівництва, за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 процентів вартості об"єкта житлового будівництва, крім випадків коли таке розірвання здійснюється за згодою сторін.

Вислухавши представника апелянта який вимоги апеляційної скарги підтримав, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скаргу слід відхилити.

Постановляючи рішення про розірвання договору про участь у фонді фінансування будівництва та стягнення із ТОВ "Укрпромбанк" на користь ОСОБА_2 965964,00 гривень, суд першої інстанції правильно встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо управління майном.

Матеріалами справи встановлено, що 3. 07.2007 року між ТзОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір № 91 про участь у фонді фінансового будівництва. Предметом даного договору є участь довірителя у ФФБ виду "А", тобто у спорудженні малоповерхового житлового комплексу "Західний" в урочищі Чобіт села Угринів Тисменицького району, управителем якого є ТзОВ "Укрпромбанк". Об’єктом інвестування згідно п.1.4 цього договору є будинок у згаданому об’єкті будівництва площею 101 кв.м, що відповідає 10100 вимірним одиницям. Цим же пунктом сторонами договору визначена запланована дата вводу будинку в експлуатацію – 1. 10. 2007 року.

Управителем (ТзОВ "Укрпромбанк") з метою реалізації будівництва малоповерхового комплексу "Західний" 10.06.2005 року було укладено договір №1 із забудівником – ТзОВ "Новекс Дім".

Документально підтверджено, що малоповерховий житловий комплекс "Західний" по даний час не введений в експлуатацію, і будинок, в який інвестовано кошти позивача, йому у власність не передано.

Згідно ст. 626 ЦК сторони домовились, що за сплачені кошти сумою 321331,50 гривень відповідач до 1 жовтня 2007 року передає позивачу квартиру, здає будинок в експлуатацію, виконує інші обов"язки передбачені розділом 2 договору.

Відповідно до ст.ст. 526, 611 ЦК зобов"язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Позивач відповідно до умов договору від 03.07.2007 року передав у довірче управління відповідачу 3 21331,50 грн., про що йому видано свідоцтво про участь у Фонді фінансування будівництва виду "а".

Відповідно до вимог ст. 509 ч. 1 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи із укладеного 3.07.2007 року договору інвестування будівництва, позивач у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, оплативши 100 % вартості житла, а відповідач свої зобов'язання щодо будівництва вказаного житлового будинку не виконує і станом на час розгляду справи будинок не зданий в експлуатацію та не переданий довірителю.

У разі порушення забудівником строків спорудження об`єкта будівництва або у випадку неналежного виконання управителем своїх обов`язків, передбачених ч.1 статті 18 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", довіритель вправі вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому інвестованих коштів. При відмові довірителя від участі у ФФБ управитель зобов`язаний виплатити йому кошти в розмірі, який визначається у відповідності із статтею 20 названого вище Закону. Згідно із цією нормою Закону (978-15) сума коштів, яка підлягає виплаті довірителю, визначається управителем, виходячи із кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об`єкта інвестування та поточної ціни вимірної одиниці цього об`єкта станом на день відкріплення від довірителя об`єкта інвестування.

Згідно із статтею 11 Закону України "Про фінансово-крелитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" для ФФБ виду "А" поточну ціну вимірної одиниці об`єкта будівництва, коефіцієнти поверху та комфортності визначає забудівник. Згідно із документальними відомостями, поданими ТзОВ "Новекс Дім" суду вартість вимірної одиниці на час виникнення спору і по даний час становить 95,64 грн.

Оскільки відповідач по справі не виконує взяті на себе зобов'язання та не передав у визначені строки позивачу у справі оплачений будинок загальною площею 101кв. м, тому суд правильно вважав необхідним стягнути з відповідача отриманні кошти в розмірі 965954,00 гривень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Як вбачається з матеріалів справи, невиконання відповідачем своїх зобов'язань у визначений договором строк є істотним порушенням договору, оскільки позивач позбавлений можливості отримати оплачений будинок і відповідно до наданих пояснень сторін вказаний договір в найближчий час виконаний не буде що призведе до спричинення позивачу значних матеріальних збитків, а тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача про розірвання договору від 03.07.2007 року, укладеного між сторонами є обґрунтованими.

Не можуть бути прийняті до уваги судом доводи представника відповідача про заборону розірвання договорів на будівництво, з посиланням на Закон України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (800-17) , оскільки п. 4 ст. 3 зазначеного Закону передбачено, що забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкту (частини об'єкту) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 % вартості об'єкту (частини об'єкту) житлового будівництва крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін. Повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості об'єкту (частини об'єкту) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об'єкту (частини об'єкту) житлового будівництва. Нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, та стягнення коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, на строк дії цієї статті не здійснюється.

Ця заборона не застосовується, якщо визначений термін прийняття в експлуатацію об'єкту будівництва переноситься більше ніж на 18 місяців.

Оскільки сторонами не погоджений новий термін здачі вказаного об'єкту будівництва, термін введення об'єкту інвестування в експлуатацію вже прострочений, тому вказаний договір повинен бути розірваний.

Що стосується доводів представника відповідача, про те, що відповідно до ст. 9 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла і операції з нерухомістю" відповідач є управителем коштів і не він мав вводити в експлуатацію об'єкт інвестування, а забудовник, який зобов'язаний виконати свої зобов'язання за договором щодо організації спорудження об'єктів будівництва і своєчасного введення їх в експлуатацію незалежно від об'єму замовлення на будівництво, то суд не приймає їх до уваги, оскільки договірні зобов'язання у позивача виникли саме з відповідачем. Кошти ОСОБА_2 передавав Банку, з метою отримання у строки передбачені саме цим договором, у власність об'єкту інвестування.

Суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги його законності не спростовують.

Керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу представника ТзОВ "Укрпромбанк" відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 12 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів після дня її проголошення.