розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової адміністрації у Житомирській області та Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди за апеляційними скаргами представника Державного казначейства України Бірюченко Вікторії Анатоліївни, Новоград-Волинського міжрайонного прокурора Семеньки М.П., Державної податкової адміністрації у Житомирській області на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 6 липня 2010 року,

11.03.2010 р. ОСОБА_2 пред’явив позов до Державної податкової адміністрації у Житомирській області, Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди в сумі 209000 грн.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що головою ДПА в Житомирській області йому з січня 2001 року до даного часу було відмовлено у розгляді, підписанні та в направленні на його адресу обгрунтованої відповіді на заяву № 030 від 15.01.2001 року.

З 9.11.2001 р. до 20.02.2010 р. проігноровано виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира від 9.11.2001 року. Із-за цього він постійно страждав, переживав, нервував, втратив душевний спокій, тобто йому була заподіяна моральна шкода.

рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 6 липня 2010 року позов задоволено частково та постановлено стягнути з Державного

бюджету України через Державне казначейство України на користь ОСОБА_2 4440 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Справа № 22ц - 5334/10 Головуючий у 1 інстанції Мозговий В.Б.

Категорія 30 Доповідач Снітко С.О.

У апеляційній скарзі представник ДКУ Бірюченко В.А. просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким ОСОБА_2 у позові відмовити, оскільки вважає, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями. Державне казначейство не порушувало прав та свобод позивача, а тому не повинно відповідати грошовими коштами, отриманими на фінансування установи, за дії посадових та службових осіб органів державної влади. Дія Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений КПК (1001-05) та ЦПК України (1618-15) .

Апеляційним судом 1.06.2006 р. встановлено, що розпорядження голови ДПА Петренка А.А. від 12.01.2001 р. № 7 "Про порядок розгляду скарг ОСОБА_2." винесено у відповідності з Положенням про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби. Скарги ОСОБА_2 в тому числі і скарга № 030 від 15.01.2001 р. правомірно направлялися та приєднувалися до кримінальної справи. Позов є безпідставним та не підлягає задоволенню.

У апеляційній скарзі Новоград-Волинський міжрайонний прокурор, який вступив у справу, просить скасувати рішення суду та постановити нове про відмову ОСОБА_2 в позові з підстав, наведених у апеляційній скарзі казначейства.

У апеляційній скарзі ДПА у Житомирській області просить скасувати рішення суду та постановити нове про відмову ОСОБА_2 в позові, оскільки не погоджується з рішенням суду, вважає його незаконним, необгрунтованим, постановленим з неповним встановленням обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Суд у рішенні не вказав ознак моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_2 Судом не враховано та залишено поза увагою, що позивачем не було надано жодних доказів про причинний зв’язок між шкодою і протиправними діями, зокрема ненаданням ОСОБА_2 головою ДПА відповіді на його скаргу, а подані медичні висновки, довідка до акту огляду МСЕК, видані у 2009 році, не мають відношення до факту неотримання відповіді на скаргу у 2001 році та не засвідчують факту спричинення позивачу моральних збитків за ненадання відповіді саме на цю скаргу.

Встановивши факт порушення відповідачем прав позивача, передбачених Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , суд безпідставно визначив розмір заподіяної ОСОБА_2 моральної шкоди на підставі ст.4401 ЦК УРСР (1540-06) , 1963 р., яка не підлягає застосуванню до даних правовідносин. Суд у рішенні не зазначив доказів, які б підтверджували факт прикладання ОСОБА_2 зусиль для отримання відповіді на скаргу, не врахував, що відповідь була надана головою ДПА ще у 2001 році. Судом проігнорована ухвала апеляційного суду у якій встановлена правомірність дій голови ДПА щодо розгляду скарг ОСОБА_2, не застосована ч.3 ст. 61 ЦК України, відповідно до якої обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Дія Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції.

Із змісту скарги ОСОБА_2 від 15.01.2001 р. № 030 встановлено, що він вважав, що порушені його права і законні інтереси саме у зв’язку із порушенням слідчим кримінальної справи щодо посадових осіб ВКФ "Зевс" та підприємства "Чорнобильський дзвін". Тому скарга не підлягала розгляду в порядку вказаного Закону (393/96-ВР) , а тому на дану скаргу не поширюється ст.25 Закону щодо відшкодування моральних збитків.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційних скарг виходячи із наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України "Про звернення громадян" громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Із матеріалів справи видно, що 15.01.2001 р. позивач звернувся до голови ДПА у Житомирській області зі скаргою №030 (а.с. 21).

Не отримавши відповіді у терміни, встановлені ст.20 Закону, ОСОБА_2 оскаржив бездіяльність голови ДПА до суду (а.с. 22).

рішенням від 9.11.2001 р. Богунський районний суд м. Житомира зобов’язав голову ДПА у Житомирській області Петренко А.А. розглянути, підписати та направити на адресу ОСОБА_2 обгрунтовану та мотивовану відповідь на його звернення № 030 від 15.01.2001 р.

рішення суду головою ДПА виконано 18.12.2001 р. (а.с. 91).

Таким чином, звернення ОСОБА_2 головою ДПА вирішувалось біля року, тому суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що заявнику бездіяльністю посадової особи ДПА завдана моральна шкода.

Проте, стягуючи її з Держбюджету через Держказначейство України та у розмірі 5-ти мінімальних зарплат, суд допустив помилку.

Відповідно до ст. 441 ЦК України, яка діяла у 2001 р. та ст.1172 ЦК, яка діє в даний час, організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов’язків.

Спеціальним законом "Про звернення громадян" (393/96-ВР) (ч.2 ст.25) розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Відповіді своєчасно на скаргу ОСОБА_2 не дав голова ДПА Петренко А.А., тому шкода підлягає стягненню з ДПА, до якої і заявлявся позов.

Колегія суддів при визначенні розміру моральної шкоди, заподіяної неправомірною бездіяльністю голови ДПА ОСОБА_2 виходить із характеру та обсягу страждань, які ніс заявник в період з січня по грудень 2001 року, чекаючи відповіді на скаргу, тривалість такого його стану, зусилля, які він прикладав для отримання відповіді на скаргу (звернення до суду), враховуючи засади розумності, виваженості та справедливості оцінює завдану йому моральну шкоду в 2000 грн.

Зазначену суму та понесені ОСОБА_2 судові витрати (а.с. 1, 2) стягує на його користь з ДПА.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційні скарги представника Державного казначейства України Бірюченко Вікторії Анатоліївни, Новоград-Волинського міжрайонного прокурора Семеньки М.П., Державної податкової адміністрації у Житомирській області задовольнити частково.

рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 6 липня 2010 року скасувати та постановити нове рішення, яким стягнути з Державної податкової адміністрації у Житомирській області на користь ОСОБА_2 2000 грн. завданої йому моральної шкоди, 8 грн. 50 коп. держмита, 40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 2048 грн. 50 коп. В решті позову відмовити.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів з цього моменту може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.