Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (надалі АТ "УПСК") про примусове виконання зобов’язання виплати страхового відшкодування за договором страхування транспортного засобу, визнання частково недійсним умов договору та стягнення моральної шкоди;

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2010 року та додаткове рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 09 вересня 2010 року,

У жовтні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду із вказаним позовом, вимоги якого уточнив під час розгляду справи, зазначав, що 26 січня 2009 року між ним та відповідачем в особі Піщанського відділення Вінницької обласної дирекції АТ"УПСК" було укладено договір страхування наземного транспортного засобу № ВІП 1, за яким він застрахував легковий автомобіль марки "Volkswagen Passat" на суму 85000 грн. 31 січня 2009 року о 6 год. ранку автомобіль, який знаходився на подвір’ї будинку загорівся, двигун якого працював для прогріву. Причиною загоряння є внутрішня несправність електрообладнання автомобіля. В цей же день він звернувся до Страховика із заявою встановленої форми про настання страхового випадку та виплаті страхової суми.

Також, йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає, у душевних стражданнях, підвищеному психологічному напруженню через протиправну поведінку Страховика, затягуванні виплати, негативне ставлення до нього з боку страхової компанії, необхідністю втрачати свій час та кошти на проведення експертиз.

Посилаючись на зазначені обставини ОСОБА_5 просив визнати п. 6.3 договору страхування недійсним, а також стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 48640 грн.09 коп., моральну шкоду у розмірі 75000 грн., вартість витрат на правову допомогу у розмірі 12750 грн.

рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2010 року позов ОСОБА_5 був задоволений частково : визнано невиконання умов договору страхування № VIP 1 від 26.01.2009 року протиправним; визнано п.6.3 договору страхування 26.01.2009 року, укладеного між ОСОБА_5 та АТ "УПСК" недійсним; стягнуто з АТ "УПСК" на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, завдану невиконанням умов договору страхування в сумі 48640,09 грн., моральну шкоду в сумі 50000 грн., вартість витрат на правову допомогу в розмірі 12000 грн., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 486 грн. судового збору.

Додатковим рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 09 вересня 2010 року стягнуто з АТ "УПСК" на користь ОСОБА_5 у відшкодування втрат від інфляційних процесів 4741,09 грн.

АТ "УПСК" подало апеляційні скарги, в яких порушує питання про скасування вказаних рішень суду першої інстанції, оскільки вважає, що вони ухвалені судом з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи.

В судовому засіданні позивач та його представник заперечували щодо задоволення апеляційних скарг, вважають рішення суду законним та обгрунтованим.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це не оспорювалось сторонами, що 26 січня 2009 року між ОСОБА_5 та відповідачем в особі Піщанського відділення Вінницької обласної дирекції АТ"УПСК" було укладено договір страхування наземного транспортного засобу № ВІП 1, за яким він застрахував легковий автомобіль марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1, на суму 85000 грн.

31 січня 2009 року вказаний автомобіль, який знаходився на подвір’ї будинку загорівся, двигун якого працював для прогріву.

Відповідно до ч.2 п.1.1 договору страхування пожежа транспортного засобу внаслідок причин внутрішнього характеру, є страховим випадком .

31 січня 2009 року позивач звернуся до страховика із заявою встановленої форми, зареєстрованої в журналі реєстрації заяв за №-01/09 про настання страхового випадку та виплати йому страхової суми. До заяви було додано пояснення Страхувальника, акт про пожежу та інші матеріали. До моменту подання позовної заяви позивач не отримав страхової суми або письмової відмови у виплаті.

Відповідно до п.6.3 договору страхування Страховик за цим договором не відшкодовує моральну шкоду, упущену вигоду, втрати, пов’язані з інфляційними процесами та інші можливі фінансові санкції, а також вартість послуг за надання юридичної допомоги.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 у частині визнання п. 6.3 договору страхування від 26 січня 2009 року недійсним, суд виходив з того, що даний пункт суперечить вимогам ст. 23, 611, 1167 ЦК України.

Однак з таким висновком суду не можна погодитись з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 10 та ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (1618-15) .

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ЦК України (435-15) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст. 215), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).

Колегія суддів вважає, що договір страхування від 26 січня 2009 року є таким, що відповідає вимогам ЦК України (435-15) та Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) , сторони цього договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі. Договір вчинений у письмовій формі, встановленій законом та спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені укладеним договором.

Таким чином, колегія суддів вважає, що п.6.3 договору страхування неможливо визнати недійсним, а тому підстав для відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн. та стягнення втрат від інфляційних процесів у розмірі 4741 грн.09 коп. з АТ"УПСК" на користь ОСОБА_5 не вбачає.

Разом з цим, колегія суддів визнала доводи апеляційної скарги у частині стягнення пені з АТ"УПСК" на користь ОСОБА_5 у розмірі 6943 грн.82 коп. обґрунтованими та прийняла розрахунки надані відповідачем, оскільки згідно п.6.2 договору страхування у випадку несвоєчасної виплати страхового відшкодування з вини Страховика, він сплачує Страхувальнику пеню в розмірі 0,1% суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня та 0,1% річних (згідно ст. 625 ЦК України).

Крім того, колегія суддів вважає, що витрати на правову допомогу є завищеними, а тому немає підстав для стягнення з відповідача 12000 грн. сплачених позивачем за правову допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно підпункту 1 пункту 1 Граничних розмірів компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 (590-2006-п) , витрати, пов’язані з правовою допомогою сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, компенсація не повинна перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Як вбачається із матеріалів справи з участю представника позивача відбулось сім засідань, тривалістю всього 330 хвилин, що відповідає 5 годинам 30 хвилинам.

Отже, якщо враховувати положення вказаної норми процесуального права та зазначеного акту уряду України, стягнена сума витрат на правову допомогу перевищує граничний розмір, враховуючи, що мінімальний розмір зарплати на час ухвалення рішення становить 922 грн.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що стягнена сума витрат на правову допомогу у розмірі 12000 грн. підлягає зменшенню до 2028 грн. і рішення суду в цій частині підлягає зміні.

На підставі викладеного та ст.ст. 203, 215, 625 ЦК України, підпункту 1 пункту 1 Граничних розмірів компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 (590-2006-п) , керуючись ст.ст. 10, 60, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" задовольнити частково.

рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2010 року в частині визнання недійсним п.6.3 договору страхування від 26.01.2009 року і стягнення з Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди 50000 грн. та додаткове рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 09 вересня 2010 року про стягнення на користь ОСОБА_5 втрат від інфляційних процесів в сумі 4741 грн. 09 коп. скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог – відмовити.

рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2010 року в частині стягнення з Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_5 пені і витрат на правову допомогу змінити, зменшивши розмір стягнутої пені до 6943 грн. 82 коп., а розмір витрат на правову допомогу до 2028 грн. 40 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено на протязі двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.