колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 27 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до комунального підприємства "Центральна районна аптека № 97 м. Корсунь-ІІІевченківський, Черкаської області"; треті особи: завідуючий комунальним підприємством "Центральна районна аптека № 97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області" ОСОБА_7; Черкаська обласна рада; ліквідаційна комісія комунального підприємства "Центральна районна аптека № 97" м. Корсунь-Шевченківський про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, заборгованості по заробітній платі, індексації та компенсаційних виплат, відшкодування моральної шкоди,

Вивчивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_6, яка підтримала апеляційну скаргу; ліквідатора КП" ЦРА № 97" м. Корсунь-Шевченківський та представника Черкаської обласної ради, які просили апеляційну скаргу відхилити, колегія суддів,-

ОСОБА_6 звернулася до Корсунь -Шевченківського районного суду Черкаської області із позовом до комунального підприємства " Центральна районна аптека № 97 Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області"; Черкаської обласної ради про визнання незаконним звільнення, поновлення на посаді, оплату праці за час вимушеного прогулу, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, посилаючись в обгрунтування заявленого позову на те, що вона з 1993 року працювала на посаді провізора рецептурно-виробничого відділу комунального підприємства "Центральна районна аптека № 97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області " . Згідно наказу № 55 по КП" ЦРА № 97" від 20.10.2009 року була звільнена з посади провізора у зв" язку з припиненням господарчо-фінансової діяльності підприємства. Вважаючи даний наказ незаконним, ОСОБА_6 просила визнати його таким в судовому порядку, поновити її на посаді провізора рецептурно-виробничого відділу, виплатити їй заборговану заробітну плату з належними індексаціями та компенсаціями, стягнути із відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.10. 09 року до дня поновлення її на роботі, відшкодувати спричинену їй моральну шкоду, яку ОСОБА_6 оцінила в 5000 грн.

В подальшому, позивачка неодноразово змінювала і уточнювала заявлені позовні вимоги, в остаточному варіанті просила суд постановити судове рішення, яким поновити її на посаді провізора рецептурно-виробничого відділу КП " ЦРА № 97 м. Корсунь-Шевченківський ", стягнувши із КП " ЦРА № 97 " на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; а також заборгованість по заробітній платі з належними індексаціями та компенсаціями, стягнути із відповідача середній заробіток за час переведення її на тимчасову роботу з 3.06.08 року по квітень 2009 року в сумі 1458 грн. 20 коп., а також відшкодувати спричинені збитки немайнового характеру в розмірі 5000 грн., оскільки, вказує ОСОБА_6, внаслідок винних дій відповідача вона зазнала суттєвих негативних змін в своєму житті і потребувала прикладення додаткових зусиль для відновлення попереднього стану.

Ухвалами К –Шевченківського райсуду Черкаської області в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучені завідуючий КП" ЦРА № 97" ОСОБА_7 та ліквідаційна комісія КП" Центральна районна аптека № 97 м. Корсунь-Шевченківський ".

рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 27 травня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_6 – задоволені частково.

Стягнуто із Комунального підприємства "Центральна районна аптека №97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області" на користь ОСОБА_6 невиплачену заробітну плату станом на 01 жовтня 2009 року в сумі 2275 грн. 39 коп., моральну шкоду в сумі 2000 грн.;

у доход держави судові витрати по оплаті судового збору в сумі 51 грн. і на користь ГУДКУ у Черкаській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

В іншій частині позову ОСОБА_6 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду першої інстанції скасувати як незаконне та необґрунтоване, та ухвалити нове рішення, яким повністю задоволити її позовні вимоги.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6

Згідно вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового є неповне з"ясування судом обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи по суті, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції послався на те, що оскільки був задоволений протест прокурора Корсунь-Шевченківського району і скасований наказ по КП "Центральна районна аптека м. Корсунь-Шевченківський" за № 55 від 20.10.2009 року про звільнення ОСОБА_6 з посади провізора, спір про поновлення на роботі фактично відсутній.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, позивачка ОСОБА_6 не відмовилася від позову в цій частині.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги той факт, що спір фактично не був вирішений, із наказом № 56 від 11.11.2009 року по КП" Центральна районна аптека № 97" про задоволення протесту прокурора Корсунь-Шевченківського району на наказ № 55 від 20.10.2009 року про звільнення ОСОБА_6 із займаної посади, позивачку ніхто не ознайомлював, як із наказом № 57 від 2.12.2009 року про попередження позивачки про заплановане подальше вивільнення працівників підприємства у зв"язку із рішенням Черкаської обласної Ради від 27.11.2009 року "Про припинення діяльності КП"Центральна районна аптека № 97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області" шляхом його ліквідації, відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_6 внесений не був, тому з метою захисту порушених трудових прав позивачки колегія вважає необхідним поновити її на роботі із стягненням середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період часу з 20 жовтня 2009 року по 11 листопада 2010 року. Загальний проміжок часу вимушеного прогулу становить 1 рік і 21 день.

Виходячи із середнього заробітку позивачки - 787 грн., загальна сума оплати за час вимушеного прогулу буде становити /787 грн. х 12 + 550 грн./ = 9 994 грн.

Крім того, колегія приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивачки нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Згідно вимог ст. 238 КЗПП України "при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, орган який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком"

Як вбачається із наявних матеріалів справи, станом на 1 жовтня 2009 року заборгованість по заробітній платі КП" ЦРА № 97 " перед ОСОБА_6 становить 2275 грн.39 коп. /а.с.149/.Саме вказана сума підлягає стягненню на користь позивачки.

Також колегія суддів вважає підставними і такими, що підлягають до часткового задоволення вимоги ОСОБА_6 в частині відшкодування моральної шкоди.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи конкретний розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер та обсяг моральних страждань позивачки, істотність вимушених змін у її життєвих і трудових стосунках, тривалість моральних страждань, і приходить до висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 гривень.

Що стосується вимог ОСОБА_6 в частині стягнення із відповідача на її користь індексації та компенсаційних виплат, а також оплати праці за час переведення ОСОБА_6 на тимчасову роботу, колегія приходить до висновку про необхідність відмови в їх задоволенні, оскільки, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, яка зобов" язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з боку ОСОБА_6 на адресу суду не було надано об" єктивних, переконливих доказів, тому в задоволенні позову в цій частині ОСОБА_6 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, ст. ст. 235, 237-1, 238 КЗпП України, колегія суддів –

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – задоволити частково. рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 27 травня 2010 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 -задоволити частково.

Поновити ОСОБА_6 на посаді провізора комунального підприємства" Центральна районна аптека № 97" м. Корсунь-Шевченківський з 20 жовтня 2009 року.

Стягнути із комунального підприємства " Центральна районна аптека № 97" м. Корсунь-Шевченківський на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 жовтня 2009 року по день розгляду справи, тобто 11 листопада 2010 року в сумі 9 994 грн.; заборгованість по заробітній платі станом на 1.10.2009 року в сумі 2 275 грн.39 коп.; 2000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_6 - відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути із комунального підприємства" Центральна районна аптека № 97 м. Корсунь-Шевченківський" на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.; на користь ГУДКУ у Черкаській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

рішення може бути оскаржене до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.