Справа № 22 ц–10533/2010 
Головуючий в 1-ій інстанції – Панасенко О.П.
Категорія - 57 Доповідач - Волошин М.П.
У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2010 року м. Дніпропетровськ
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs14217759) )
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Басуєвої Т.А.
суддів - Волошина М.П., Демченко Е.Л.
при секретарі - Качур Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганці Дніпропетровської області на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 06 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганці Дніпропетровської області про визнання травми виробничою та зобов’язання скласти акт про нещасний випадок на виробництві, –
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ВАТ "МГЗК" та просив визнати отриману ним 26 лютого 1982 року травму виробничою та зобов’язати відповідача скласти акт про розслідування нещасного випадку по формі Н-1.
рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 06 травня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.
Додатковим рішенням цього ж суду від 22 липня 2010 року судом доповнено рішення суду зазначенням співвідповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганці Дніпропетровської області.
В апеляційній скарзі ВАТ "МГЗК" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог, оскільки суд при ухваленні рішення неповно з’ясував факти якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганці Дніпропетровської області (далі Відділення Фонду) в своїй апеляційній скарзі також просить скасувати рішення суду, оскільки судом при ухвалені рішення не з’ясовано факти якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду в межах доводів скарг, дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 працював на ВАТ "МГЗК" з 1981 по 1993 роки. 26 лютого 1982 року позивач отримав забійну травму та перелом 3 пальця правої кисті.
11 березня 1982 року позивач був направлений на лікування до хірургічного відділення в зв’язку з погіршенням стану, де йому було проведено операцію, а саме ампутацію нігтьової фаланги 3 пальця правої кістки.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції керувався тим, що в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що позивач 26 лютого 1982 року отримав виробничу травму.
Але з таким висновком суду погодитись не можна оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається матеріалів справи, позивач 26 лютого 1982 року отримав травму, а саме перелом нігтьової фаланги (а.с. 8). Згідно виписного епікризу позивач знаходився на лікуванні з 11 березня 1982 року по 31 березня 1982 року (а.с. 16).
Згідно протоколу засідання комісії з розгляду зави працівника шахти № 47 ОСОБА_2, стосовно травми яка сталась з ним 26 лютого 1982 року, комісія відмовилась розслідувати вказаний нещасний випадок.
Згідно п. 26 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1112 (1112-2004-п) - нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком (1112-2004-п) протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався).
У разі реорганізації підприємства, на якому стався такий випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а у разі ліквідації підприємства встановлення факту нещасного випадку розглядається у судовому порядку.
Статтею 22 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що у разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що обставини отримання ним виробничої травми 26 лютого 1982 року, можуть підтвердити свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Допитані в судовому засіданні вказані свідки точних обставин отримання позивачем травми не пояснили, оскільки на той момент не були поруч із позивачем.
Як вбачається, з виписного епікризу на а.с. 16 позивач знаходився на амбулаторном лікуванні з 11 березня 1982 року по 31 березня 1982 року від побутової травми, виписаний за порушення режиму. Додані позивачем копії листів лікарняної книжки колегія суддів оцінює критично, оскільки дані документи ніким не завірені і встановити відносно якої особи ведеться мова в цих документах неможливо.
Згідно архівної довідки від 19 березня 2010 року наданої відповідачем, за період з 26 лютого 1982 року по 11 березня 1982 року позивачу не проводились виплати по лікарняним листам. Як вбачається з розрахункових листів, позивачу за цей період проводилось нарахування заробітної платні.
Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (1618-15) .
За таких підстав колегія суддів вважає, що позивачем не надано переконливих доказів отримання травми саме на виробництві і тому в задоволені позову слід відмовити, крім того з позивача слід стягнути судові витрати по справі за подання відповідачами апеляційних скарг.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України колегія суддів апеляційного суду, –
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганці Дніпропетровської області – задовольнити.
рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 06 травня 2010 року – скасувати.
В задоволені позову ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганці Дніпропетровської області про визнання травми виробничою та зобов’язання скласти акт про нещасний випадок на виробництві – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" сплачені в апеляційній інстанції судовий збір в розмірі 08 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганці Дніпропетровської області сплачений в апеляційній інстанції витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.
рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: