Справа № 22-7994/2010 р. 

Головуючий у 1 інстанції : Горбачова Ю.М.

Суддя-доповідач : Спас О.В.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Крилової О.В.,

суддів: Спас О.В.,

Бабак А.М.,

при секретарі Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 12 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Плюс" про витребування майна з чужого незаконного володіння,

У січні 2009 року ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Плюс" (далі – ТОВ "Агрохім-плюс") про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_8 від позовних вимог відмовився.

Позов пред’явлений з тих підстав, що ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вони були працівниками КСП "Дружба" Куйбишевського району Запорізької області. При розпаюванні майна зазначеного КСП отримали майнові паї. Розміри майнових паїв склали: ОСОБА_4- 2835 грн.35 коп., ОСОБА_9 – 7014 грн.66 коп., ОСОБА_3 -1190 грн.28 коп., ОСОБА_7 -337 грн.61 коп., ОСОБА_10 – 4659 грн.27 коп., а всього майна на суму 17669 грн. Майно в натурі жодному з них не виділялося. 20.11.2003 року позивачі, як співвласники майна КСП "Дружба", об’єдналися для спільного його використання і склали договір про спільне володіння, користування і розпорядження з вказаним КСП. А 05.12.2003 року КСП "Дружба" Куйбишевського району Запорізької області передала ТОВ "Агрохім-плюс" все майно, яке належало позивачам для спільного використання.

Після закінчення строку дії договору про спільне володіння, користування, розпорядження майном ТОВ "Агрохім-плюс" майно позивачам не повертає.

Позивачі вважають, що відповідач незаконно володіє майном, яке належить їм на праві приватної власності. Просили суд повернути ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 майно, яке належить їм на праві приватної власності. Перелік майна, яке вони бажають повернути визначений ними самостійно. Позивачі зазначають, що їй має бути повернуто майно, яке знаходиться в АДРЕСА_1, а саме: корівник вартістю 10000 грн., конюшню вартістю 1000грн., водяну свердловину з водопроводом вартістю 3419 грн., косарку КРН-2.1. вартістю 1500 грн., сіялку вартістю 546 грн., культиватор -500 грн., оприскувач – 200 грн., косарку КДДС -1,5 вартістю 500 грн., а всього майна на суму 17665 грн., а також стягнути з відповідача на їхню користь судові витрати в сумі 203 грн.

Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 12 травня 2010 року в задоволені позову ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Плюс" про витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовлено.

ОСОБА_7 з рішенням суду погодився.

Апеляційну скаргу подали ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які, вважають, що, на їх думку, суд порушив норми матеріального та процесуального права, висновки рішення суду не відповідають обставинам справи, просять рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між усіма учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції застосував вірно норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.

Судом правильно встановлені ті обставини, що позивачі отримали свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільського господарського підприємства (майнові сертифікати) при паюванні майна КСП "Дружба".

ОСОБА_3 отримала свідоцтво серії ЗП 09 № 006367, в якому вказано, що вона має право на частку пайового фонду майна КСП "Дружба" в розмірі 1190,28грн. або 0,04% (а.с.69).

ОСОБА_7 отримав свідоцтво серії ЗП 09 № 006349, в якому вказано, що він має право на частку пайового фонду майна КСП "Дружба" в розмірі 337,61грн. або 0,01% (а.с.77).

ОСОБА_4 отримала свідоцтво серії ЗП 09 № 006016, в якому вказано, що вона має право на частку пайового фонду майна КСП "Дружба" в розмірі 2835,35грн. або 0,09% (а.с.71).

ОСОБА_5 отримала свідоцтво серії ЗП 09 № 006362, в якому вказано, що вона має право на частку пайового фонду майна КСП "Дружба" в розмірі 4659,27грн. або 0,15% (а.с.73).

ОСОБА_6 отримала майновий пай в сумі 7014,66грн. в порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_9, який отримав свідоцтво серії ЗП 09 № 006370 на частку пайового фонду майна КСП "Дружба" у вказаному розмірі (а.с.17).

20.11.2003р. було укладено договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній часткові власності пайщиків (а.с. 23-25). Договір укладено між власниками майнових паїв, визначених в результаті паювання майна КСП "Дружба" у зв’язку з його реорганізацією в СВК "Дружба". Крім позивачів, співвласниками майна цілісного майнового комплексу, які складали спілку співвласників, були ще дев’ятеро інших фізичних осіб, які подали до суду заяви, що не мають претензій по поверненню від відповідача майна, переданого на виконання вказаного договору (а.с. 215-221).

Згідно актів прийома-передачі майна за цим договором передано відповідачу на суму 33656,70грн. (а.с.44 - 46).

Позивачі не заперечують тієї обставини, що на належні кожному з них майнові паї, які складають від 0,01 до 0,15%, конкретно визначене майно не виділялося. Майно було передано відповідачу в користування спілкою співвласників єдиним майновим комплексом. Майно, яке позивачі просять повернути від відповідача на свою користь особисто кожним з них ТОВ "Агрохім-Плюс" не передавалося.

Крім цього, позивачі пред’явили вимоги на загально перелічене ними майно, не враховуючи ту обставину, що кожен з них окремо отримував свідоцтво про право власності на власну, різну для кожного, ідеальну частку в майні підприємства, що паювалося. Пред’явлені вимоги не відповідають ч. 1 ст. 32 ЦПУ України, згідно якої при процесуальній співучасті кожен із позивачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Встановленим обставинам суд першої інстанції дав належну оцінку та вірно визначив відсутність підстав для застосування ст. 387 ЦК України, щодо витребування власником свого майна від особи, яка незаконно ним заволоділа.

Доводи апеляційної скарги є неприйнятними, оскільки полягають у викладенні обставин, через які позивачі вважають незаконним укладений 05.12.2003р. договір, за яким все належне спілці співвласників майно передавалося відповідачу. Проте, дані доводи виходять за межі позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції. А тому у відповідності до ст. ст. 11, 303 ЦПК України ці доводи виходять за межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Довід про порушення судом першої інстанції ст. ст. 355- 360 ЦК України є неспроможним, оскільки вказані норми матеріального права регулюють правовідносини співвласників – від поняття і видів права спільної, спільної частково власності, визначення часток, здійснення права спільної часткової власності до питання утримання майна, що є у спільній частковій власності. Існуючи між сторонами правовідносини стосуються відношень співвласників спільної часткової власності та юридичної особи, якій спірне майно передано за цивільно-правовою угодою, учасниками якої безпосередньо кожен з позивачів не був, а брав участь опосередковано через спілку співвласників, кількість членів якої значно перевищує кількість позивачів. При цьому, спілка співвласників вимог до ТОВ "Агрохім-Плюс" не заявляє.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі

Керуючись ст. ст., 307, 308, 313 – 315, 317 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 12 травня 2010 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.