Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів : Медяного В.М., Сопруна В.В.

При секретарі : Сніжко О.А.

За участю : представника позивача – адвоката ОСОБА_2, представників відповідача – Хворостовського В.М., Міськової М.О., адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_2

на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 5 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до СВАТ "Дружба" с. Шуро-Копіївська Тульчинського району про виключення з балансу товариства, -

У червні 2010 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до СВАТ "Дружба" про виключення з балансу товариства багаторічних насаджень, які фактично являються різновидом сільськогосподарських угідь і є земельною ділянкою, яка належить позивачу на праві власності.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 5 жовтня 2010 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 до СВАТ "Дружба" с.Шуро-Копіївська про виключення майна з балансу товариства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким задоволити його позовні вимоги.

Зазначив, що рішення суду вважає незаконним у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та з порушення і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просить її задоволити.

Представники відповідача заперечили проти доводів апеляційної скарги, просять її відхилити; вважаючи, що рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального й процесуального права та є законним і обгрунтованим, просять його залишити без зміни.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_6 являється акціонером СВАТ "Дружба", яке було створено відповідно до рішення регіонального відділення ФДМУ у Вінницькій області від 02.02.1996 року № 93-ПП шляхом перетворення держгоспу "Дружба" у СВАТ "Дружба" і має 7463 акції номінальною вартістю 0,25 гр., що підтверджується сертифікатом акцій UA НОМЕР_1 серії А № НОМЕР_2 (а. с. 8). ОСОБА_6 згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку, виданого на підставі розпорядження Тульчинської районної державної адміністрації від 28.05.2008 року № 402р, має у власності земельну ділянку площею 0,7434 га на території Шуро-Копіївської сільської ради Тульчинського району із цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 9). Дана земельна ділянка знаходиться під багаторічними насадженнями – садами, які знаходяться на балансі відповідача СВАТ "Дружба" (а. с. 10).

Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_6 та інші власники земельних ділянок, що знаходяться під цими багаторічними насадженнями – садами, звернулися в суд із позовом до СВАТ "Дружба" про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельні ділянки під багаторічними насадженнями, визнання права власності на багаторічні насадження – сади, які знаходяться на земельних ділянках, відповідно до державних актів на землю, і зобов'язання відповідача встановити в натурі межі земельних ділянок.

СВАТ "Дружба" звернулося із зустрічним позовом до ОСОБА_6 та інших громадян – власників земельних ділянок, що знаходяться під цими багаторічними насадженнями – садами, про встановлення земельного сервітуту та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні належним на праві власності майном – багаторічними насадженнями (яблунями).

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 15 березня 2010 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 18 травня 2010 року (а. с. 26-29), у задоволенні позову ОСОБА_6 та інших відмовлено; позовні вимоги СВАТ "Дружба" задоволені частково. Встановлено право земельного сервітуту у вигляді надання права оплатного в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки щорічно проходу працівників та проїзду спеціальної сільськогосподарської техніки СВАТ "Дружба" до належних даному підприємству на праві власності багаторічних насаджень – яблунь, з метою догляду за ними та збору урожаю цілорічно впродовж 10 років на земельні ділянки під багаторічними насадженнями, площею згідно державних актів, розташованих на території Шура-Копіївської сільської ради, належної на праві власності ОСОБА_6, ОСОБА_7 та іншим громадянам-власникам земельних ділянок. Зобов'язано ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інших громадян-власників земельних ділянок не чинити перешкод у користуванні СВАТ "Дружба" належними на праві власності багаторічними насадженнями яблунь, що знаходяться на земельних ділянках відповідачів по зустрічному позову на території Шура-Копіївської сільської ради (а. с. 17-25). При розгляді даної справи встановлено, що відповідно до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (2163-12) та відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області № 733-ДП від 10.11.1995 року видано дозвіл на приватизацію держгоспу "Дружба", а 02.02.1996 року затверджено план приватизації державного майна цього держгоспу. Процес приватизації СВАТ "Дружба" завершено 21.04.1997 року згідно наказу № 150 регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області. В процесі приватизації та створення СВАТ "Дружба" до його статутного фонду включені багаторічні насадження – сади плодових дерев, які знаходяться на земельній ділянці площею 431,3 га. Таке включення багаторічних насаджень до статутного фонду СВАТ "Дружба" відбулося до проведення розпаювання земель державного сільськогосподарського підприємства і передачі їх у власність членам підприємства та пенсіонерам з їх числа. Також судом було встановлено, що ОСОБА_6 та інші громадяни – власники земельних ділянок, що знаходяться під багаторічними насадженнями (садами) набули права власності на земельні ділянки під багаторічними насадженнями у встановленому законом порядку, а СВАТ "Дружба" є власником багаторічних насаджень, які знаходяться на належних громадянам земельних ділянках. СВАТ "Дружба" з метою користування власним майном – багаторічними насадженнями уклало договори оренди земельних ділянок із іншими, крім позивача ОСОБА_6, власниками земельних ділянок зі сплатою орендної плати у розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки. Дане рішення суду набрало законної сили 18 травня 2010 року.

Встановивши такі обставини по справі, суд першої інстанції при вирішенні позову ОСОБА_6 прийшов до висновку про відмову у задоволенні його позовних вимог.

Відповідно до ст. 113 ЦК України господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

По справі відповідачем являється сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство "Дружба".

Відповідно до ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

По справі встановлено, що відповідач СВАТ "Дружба" являється власником майна – багаторічних насаджень – саду.

Правом власності, згідно ст. 316 ЦК України, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У статті 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 318 ЦК України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу: фізичні та юридичні особи. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Стаття 386 ЦК України передбачає, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 78 ЗК України право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Позивач по справі ОСОБА_6 являється власником земельної ділянки, розташованої під багаторічними насадженнями – садом, що на праві власності належить відповідачу СВАТ "Дружба".

Також, як зазначено вище, ОСОБА_6 являється акціонером СВАТ "Дружба".

Згідно ст. 154 ЦК України установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Статутом сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Дружба", затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ "Дружба" протоколом № 1 від 03.03.2007 року у пункті 5 визначені права та обов'язки акціонерів товариства, згідно яких акціонер не наділений повноваженням ставити та вирішувати питання про виключення певного майна із балансу товариства (а. с. 43-57).

Пунктом 7.3 Статуту передбачено, що загальні збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у томі числі із тих, що передані загальними зборами до компетенції правління товариства (а. с. 48).

Стаття 10 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказами являються будь-які фактичні дані, які встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

Згідно статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 15 березня 2010 року, що набрало законної сили 18 травня 2010 року, по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 та інших до СВАТ "Дружба" про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельні ділянки під багаторічними насадженнями, визнання права власності на багаторічні насадження – сади, які знаходяться на земельних ділянках, відповідно до державних актів на землю, і зобов'язання відповідача встановити в натурі межі земельних ділянок та за зустрічним позовом СВАТ "Дружба" до ОСОБА_6 та інших про встановлення земельного сервітуту та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні належним на праві власності майном – багаторічними насадженнями (яблунями), встановлено, що ОСОБА_6 являється власником земельної ділянки, на якій ростуть багаторічні насадження (сади), а СВАТ "Дружба" являється власником цих багаторічних насаджень (садів) і якому встановлено право земельного сервітуту та зобов'язано ОСОБА_6 не чинити СВАТ "Дружба" перешкод у користуванні належними товариству на праві власності багато-річними насадженнями яблунь, що ростуть на земельній ділянці, що належить на праві власності ОСОБА_6

Позивач у судовому засіданні не довів своїх позовних вимог та згідно статей 10, 60 ЦПК України не підтвердив їх відповідними доказами, передбаченими ст. ст. 57- 59 ЦПК України, які могли б бути підставою для задоволення його позову, а навпаки його вимоги за правилами ч. 3 ст. 61 ЦПК України заперечуються встановленими судовим рішенням від 15 березня 2010 року, що набрало законної сили, обставинами.

Колегія суддів за таких обставин вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення позовних вимог, відповідає нормам матеріального і процесуального права, а отже є законним і обгрунтованим, у зв'язку із чим підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на висновки суду та спростовуються вищенаведеним.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 5 жовтня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.