Справа 22ц-17596 2010 рік 

Головуючий у 1 інстанції Бабаков В.П.

Категорія 27 Доповідач Пономарьова О.М.

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Єлгазіної Л.П., Санікової О.С.,

при секретарі Валуйському В.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку

апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на заочне рішення Петровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2010 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) Акціонерний банк "Укргазбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Компанія Альтер", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

Заочним рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2010 року задоволений позов ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" і з ТОВ "Компанія Альтер", ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно стягнуто на користь позивача заборгованість за кредитом 4094345,50 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 1269247,11 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 1035240,74 грн., штраф - 21454,37 грн., судовий збір в сумі 1700 грн. та 250 грн. витрати на інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнуто 6 422 237,72 грн..

Зазначене рішення оскаржене відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

В апеляційних скаргах відповідачів ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування доводів апеляційних скарг відповідачі посилаються на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права. Під час розгляду справи було заявлене клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, але суд таку експертизу не призначив, не мотивував ці свої дії в рішенні. Неправильне застосування норм процесуального права вплинуло на прийняття необґрунтованого рішення .

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідачі та їх представник ОСОБА_4 підтримали доводи апеляційної скарги і просили задовольнити її, бо вважали рішення суду незаконним і несправедливим.

Представник позивача ОСОБА_1 заперечувала проти доводів апеляційної скарги і просила її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.

Стягуючи з відповідачів в солідарному порядку суми заборгованості за Договором про овердрафтне обслуговування, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі належним чином не виконують взяті на себе зобов’язання за договором.

Такий висновок суду є правильним і грунтується на законі.

Відповідно до вимог ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 січня 2008 року між позивачем та ТОВ "Компанія Альтер" в особі директора - відповідачки ОСОБА_3 укладений договір № 2600/797-О про овердрафтне обслуговування. Цей Договір укладений на підставі протоколу зборів учасників ТОВ "Компанія Альтер" № 12 від 12 грудня 2007 року.

Відповідно до п.3.1.1. Договору Банк зобов’язався здійснювати кредитування в межах суми ліміту овердрафту у порядку, передбаченому Договором.

Згідно з п.1.2 Договору розрахунок ліміту овердрафту здійснюється банком самостійно, відповідно до внутрішніх нормативів та процедур Банку.

Згідно з абзацем 2 п.1.2. Договору, починаючи з 24 лютого по 23 січня 2009 року ліміт овердрафту, в межах якого Позичальник мав право здійснювати видаткові операції з свого поточного рахунку понад залишок коштів, встановлений на суму 314600 грн..

Відповідно до умов п.1.4.1. Договору про овердрафтне обслуговування Позичальник був зобов’язаний з 24 січня 2008 року по 23 березня 2008 року сплачувати Банку за користування овердрафтом 11,99 % річних та починаючи з 24 березня 2008 року процентна ставка за користування овердрафтом в межах терміну, визначеного пунктом 1.3.1. Договору, тобто до 23 січня 2009 року, встановлена розмірі 14,9 % річних.

Згідно з п.1.4.4 Договору строк сплати процентів - щомісячно, в останній банківський день кожного місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами, а також в день закінчення строку користування овердрафтом, в день дострокового погашення заборгованості по овердрафту, або в день дострокового розірвання Договору.

Крім цього, пунктом 1.4.5. Договору передбачено, що Позичальник повинен сплачувати Банку щомісячну комісію за ведення рахунку в розмірі 0,25 % від встановленого в перший період ліміту овердрафту згідно з п.1.2 Договору та лімітів овердрафту, що встановлювались позичальнику у наступних розрахункових періодах.

Відповідно до п.1.4.2 Договору у випадку порушення строків повернення кредитних коштів у формі овердрафту, встановленого в п.1.3.1 Договору, Банком встановлюється підвищена процентна ставка у розмірі 15,9 % річних.

17 березня 2008 року між Банком та ТОВ "Компаня Альтер" укладена Додаткова Угода № 1 до Договору № 2600/797-О від 24 січня 2008 року.

10 грудня 2008 року між Банком та ТОВ "Компаня Альтер" укладена Додаткова Угода № 2 до Договору № 2600/797-О від 24 січня 2008 року.

Додатковими угодами встановлені суми та строки користування овердрафтом, розміри процентної ставки, щомісячної комісії тощо.

Пунктом 3.3.4 Договору про овердрафтне обслуговування Позичальник зобов’язався самостійно надавати банку у встановлені строки передбачені цим пунктом відомості про фінансову звітність, податкову декларацію, банківські довідки про рух грошових коштів по поточним рахункам і т.д.

Однак Позичальник не виконував умови вищезазначеного пункту Договору, а тому у відповідності до п.5.5 Договору за невиконання цих зобов’язань Банк має право застосовати до Позичальника штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі 0,4 % від суми ліміту овердрафту, що діяв на момент порушення Позичальником вказаних зобов’язань.

Оскільки Позичальник не виконував взяті на себе зобов’язання по Договору про овердрафтне обслуговування та умови погашення кредиту, станом на 25 лютого 2010 року заборгованість складає: за кредитом 4094345,50 грн., заборгованість за простроченими відсотками – 1269247,11 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків – 1035240,74 грн., штраф -21454,37 грн..

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідач в добровільному порядку умови договору не виконує, але у відповідності до вимог закону не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

В забезпечення виконання за Договором № 2600/797-О про овердрафтне обслуговування 24 січня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 і ТОВ "Компанія Альтер" укладений Договір поруки № 2600/797-О/1, згідно умов якого ОСОБА_2 взяв на себе обов’язок перед банком відповідати за зобов’язання позичальника, які виникають із умов Договору про овердрафтне обслуговування, в повному обсязі цих зобов’язань.

Крім того, 24 січня 2008 року в забезпечення виконання за Договором № 2600/797-О про овердрафтне обслуговування 24 січня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 і ТОВ "Компанія Альтер" укладений Договір поруки № 2600/797-О/2, згідно умов якого ОСОБА_2 взяла на себе обов’язок перед банком відповідати за зобов’язання позичальника, які виникають із умов Договору про овердрафтне обслуговування в повному обсязі цих зобов’язань.

У зв’язку з укладенням Додаткових угод до основного Договору № 2600/797-О про овердрафтне обслуговування в договори поруки вносилися зміни щодо збільшення/зменшення сум ліміту овердрафту та строків його повернення.

Відповідно до вимог ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Статтею 554ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Суд, в повном обсязі перевіривши всі обставини справи, з урахуванням вимог закону дійшов правильно висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню і слід стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за договором про овердрафтне облуговування.

Суд першої інстанції правомірно застосував до спірних правовідносин норми зобов'язального права та главу 71 ЦК України (435-15) і дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог банку і правильно стягнув з відповідачів на користь позивача суму боргу за договором про овердрафтне обслуговування.

Доводи апелянтів про неповно з’ясування судом першої інстанції обставин справи, про те, що поручителі не підписували договори поруки та додаткові договори є голослівними та не відповідають дійсності, оскільки договори поруки укладені одночасно з договором про овердрафтне обслуговування, умовами забезпечення якого була порука засновників ТОВ "Компанія Альтер", якими на час укладення договору були відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_6.

Ці обставини відображені у пункті 2.1. Договору про овердрафтне обслуговування.

Щодо існування Договору про овердрафтне обслуговування, апелянти також не могли бути необізнаними, оскільки до укладання цього договору надавали свою згоду як учасники ТОВ "Компанія Альтер", про що свідчить протокол загальних зборів від 12 грудня 2007 року, і в судовому засіданні апеляційної інстанції не заперечували, що при укладанні Договору про овердрафтне обслуговування підписували пакет документів в банку, але на сьогоднішній день у них виникають сумніви в тому, що вони підписували саме ті документі, що надав до суду позивач.

Посилання апелянта ОСОБА_2 на відсутність згоди його дружини ОСОБА_3 на укладання договору поруки, що може підтверджувати факт не укладання договору, є необгрунтованим та безпідставним, оскільки законодавством не передбачено, що при укладанні договору поруки необхідно отримувати згоду другого з подружжя. Укладення ОСОБА_2 договору поруки не є по своїй правовій природі розпорядженням майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, при здійсненні чого у відповідності до ч. 1 ст.65 СК України вимагається взаємна згода чоловіка та дружини.

Доводи апелянтів про те, що судом не проведена почеркознавча експертиза по клопотанню їх представника, апеляційний суд визнає такими, що не впливають на правильність ухваленого судом рішення.

Таким чином, доводи апелянта не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Апеляційний суд визнає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі ст. 308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

Апеляційу скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Петровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.