колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до підприємства "Трест "Кримспецагробуд-2", виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про поновлення на квартирному обліку з правом першочергового отримання житла за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18 травня 2010 року,

15.09.2008р. позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом до підприємства "Трест "Кримспецагробуд-2", 29.01.2009р. вони уточнили позов та вказали в якості відповідача також виконком Сімферопольської міської ради, мотивуючі вимоги тим, що позивачка разом із сином була виключена зі списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку на підприємстві "Трест "Кримспецагробуд-2", у тому числі зі списку осіб, які мають право на першочергове одержання жилого приміщення, тому просили поновити їх на квартирному обліку на підприємстві "Трест "Кримспецагробуд-2" у загальному списку осіб та осіб, які мають право на першочергове одержання житла з 06 квітня 1992р.; зобов’язати підприємство "Трест "Кримспецагробуд-2" передати до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради облікову справу з наданням усіх документів для взяття її на окремий облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов; зобов’язати Сімферопольську міську раду включити її разом із сином з 06 квітня 1992р. до окремого квартирного обліку депортованих громадян, які потребують поліпшення житлових умов, з правом першочергового отримання жилого приміщення.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 19 березня 2009р. у задоволенні позову було відмовлено, яке ухвалою Апеляційного суду АРК від 03 серпня 2009р. залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду України від 20 січня 2010р. рішення суду першої інстанції скасоване та справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 18 травня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційної скарзі апелянти ставлять питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову мотивуючи тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначають, що судом не були вивчені обставини справи, які були залишені без уваги ще при первинному розгляду справи та неповно вивчені нові обставини справи, які виникли під час повторного розгляду справи.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно діючого законодавства, ОСОБА_7 підлягала зняттю з квартирного обліку як така, що припинила трудові відносини з підприємством, установою, організацією.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, судом правильно встановлені правовідносини сторін та здійсненні висновки не порушують норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 40 ЖК України громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією.

На підставі п. 32 Правил обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, і надання ним житлових приміщень в Української РСР/ затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укррадпрофу від 11.12.1984р. / (470-84-п) громадяни, які знаходилися на квартирному обліку за місцем роботи і перейшли на інше підприємство, установу, організацію у тому ж населеному пункті, приймаються на облік за новим місцем роботи а як що там не ведеться облік, то в виконавчому комітеті за місцем проживання, зі збереженням попереднього часу перебування на обліку і у списку осіб, які мають право першочергового отримання житлового приміщення у разі звільнення у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, скорочування чисельності або штату робітників.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 з 24 червня 1991 року працювала у підприємстві "Трест "Кримспецагробуд-2" на різних посадах.

З 06 квітня 1992 року на підставі рішення профспілкового комітету Тресту від 24 червня 1992 року вона знаходилася на квартирному обліку за місцем роботи як одинока матір, та її було включено до списку осіб, які користуються правом першочергового одержання жилого приміщення/ а.с. 81 /.

Відповідно цього списку, якій було затверджено рішенням виконкому № 231 від 08 вересня 1998 року, ОСОБА_7 перебувала в черзі на першочергове одержування житла під першим номером/ а.с. 81 /.

15 листопада 1994р. її було переведено на посаду головного бухгалтера об’єднаного профспілкового комітету Тресту та 24 вересня 1999р. звільнено із цієї посади на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України за погодженням сторін/ а.с. 16-17 /.

Рішенням адміністрації та профспілкового комітету Тресту від 02 серпня 2006р. позивачку із квартирного обліку за місцем роботи у зв’язку із припиненням трудових відносин із підприємством/ а.с. 18 / та 18 квітня 2007 року облікову справу ОСОБА_7 було передано Трестом до Сімферопольської міської ради.

Вище означене свідчить про те, що ОСОБА_7 було знято із квартирного обліку у відповідності із вимогами діючого житлового законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи та наданих на запитання суду апеляційної інстанції матеріалів, в частки, відповіді Кримського республіканського центру зайнятості від 15.10.2010 року, ОСОБА_7 звільнено із попереднього міста роботи за ст. 36 п. 1 КЗпП України за погодженням сторін. За час надходження на обліку із 27.09.1999р. по 11.06.2001р. вона відвідувала 26 підприємств на вакантні посаді головного бухгалтеру. Знову звернулася 05.11.2002р., її було відновлено статус безробітного та із обліку знято 23.12.2002р. у зв’язку із невідвідування Центру більше 30 календарних днів.

За таких обставин, саме факт виходу ОСОБА_7 на пенсію із 10 січня 2006 року, не може бути взятий до уваги при вирішенні цій справи.

Доводи позивачки про те, що її звільнено фактично за ст. 40 п. 1 КЗпП України обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції, оскільки, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_7 було звільнено фактично за ст. 36 п. 1 КЗпП України, проти чого вона і не заперечувала, але пізніше цій запис було виправлено за її твердженням як помилковій.

Але, як вбачається з матеріалів справи виправлення у трудової книжці ОСОБА_7 відносно підстав її звільнення / а.с. 17 / було здійснено у порушення вимог діючого трудового законодавства без належного застереження та відповідних наказів. Крім того, про захист своїх прав позивачка не зверталася.

Ті обставини, що її було знято із квартирного обліку значно пізніше, ніж вона звільнилася, правового значення для вирішення справи по суті не мають, оскільки зняття здійснено у відповідності із вимогами діючого законодавства, рішення про зняття із обліку ОСОБА_7 не оскаржувала, із позовними вимогами щодо цього рішення вона також не зверталася.

З часу звільнення і до часу її зняття з квартирного обліку за місцем роботи позивачка до відповідного виконкому за місцем проживання із заявою про перехід на квартирний облік не зверталась, наданим їй правом не скористалась.

За таких обставин, враховуючи те, що доводи апеляційної скарги і наданих до неї матеріалів висновків суду не спростовують і про його неправильність не свідчать, колегія суддів на підставі ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу відхиляє і рішення залишає без змін.

Керуючись статтями 303, 307- 308, 314- 315, 323, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.