Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ОСОБА_7 про визнання договору поруки таким, що припинився.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", який підтримав доводи апеляційної скарги, судова колегія, -

В лютому 2010 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ОСОБА_7 про визнання договору поруки таким, що припинився.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що 07.11.2007 року між нею, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_7 було укладено договір поруки № 1218-ЧД за яким вона виступила як поручитель із солідарною відповідальністю перед банком за виконання ОСОБА_7 його зобов'язань за кредитним договором № 1218-ЧД від 07 листопада 2007 року, згідно якого банк надав ОСОБА_7 в тимчасове користування на умовах строковості та платності 202 000 грн. під 16,5 % річних за користування кредитними коштами з кінцевим строком повернення 06.11.2022 року.

14 травня 2008 року між банком та ОСОБА_7, без відома позивачки та її згоди була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № 1218-ЧД від 07.11.2008 року в якій п. 4.1. був змінений та підвищена процентна ставка з 16,5% до 23%, внаслідок чого значно збільшився обсяг відповідальності ОСОБА_6 як поручителя.

Тому, звернувшись до суду, ОСОБА_6 просила визнати договір поруки № 1218-ЧД від 07.11.2007 року таким, що припинився з 14.05.2008 року, тобто з дати укладання між відповідачами без відома позивача додаткової угоди до кредитного договору № 1218-ЧД від 07.11.2007 року.

рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено.

Визнано договір поруки № 1218-ЧД від 07.11.2007 року укладеним між ПАТ КБ "Банк "Фінанси та Кредит", ОСОБА_6 та ОСОБА_7 таким, що припинився з 14 травня 2008 року.

Стягнуто з ПАТ КБ "Банк "Фінанси та Кредит" і ОСОБА_7 судові витрати в розмірі 45,50 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" подало апеляційну скаргу, в якій, вказавши на його незаконність та неправильне застосування норм матеріального права, просили скасувати рішення і ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_8 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно з п. 4.4 договору поруки №1218_ЧД від 07.11.2007 року, укладеного між ВАТ Банк "Фінанси та Кредит" і ОСОБА_6 як поручителем та ОСОБА_7 як боржником за виконання яким зобов’язань за кредитним договором поручитель зобов’язується відповідати перед кредитором в повному обсязі, внесення змін і доповнень у кредитний договір, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя, не допускається без узгодження з поручителем ( ар.спр. 33).

Виходячи з наведених положень закону та договору і тієї обставини, що 14.05.2008 року між банком та ОСОБА_7 була укладена без узгодження з поручителем ОСОБА_6 додаткова угода №1 до кредитного договору № 1218-ЧД від 07.11.2008 року, в якій п.4.1 змінений щодо розміру процентної ставки за користування кредитом, а саме збільшена така до 23% ( з 16,5%), внаслідок чого в порушення прав поручителя суттєво збільшується обсяг його відповідальності, суд і задоволив позовні вимоги ОСОБА_6, визнавши договір поруки від 14.05.2008 року, укладений між банком, нею та боржником таким, що припинився з 14.05.2008 року.

Проте, з цим не можна погодитися.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки від 07.11.2007 року за №1218-ЧД, укладеному між банком, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в забезпечення своєчасного погашення в повному обсязі зобов’язань за кредитним договором № 1218 ЧД від 07.11.2007 року, укладеним між банком і ОСОБА_7 поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, у тому числі по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всих збитків.

Таким чином, укладаючи договір поруки, який не визнаний недійсним, поручитель надав згоду на можливе збільшення його зобов’язань по борговим зобов’язанням боржника, а тому для отримання від поручителя додаткової згоди, на думку судової палати, не було необхідності, а отже відсутні підстави вважати, що зобов’язання є припиненими за борговими зобов’язаннями боржника по кредитному договору №1218 ЧД від 07.11.2007 р.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. За змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається із договору поруки, конкретний розмір процентної ставки за користування кредитними коштами у договорі поруки не обумовлено, отже поручитель несе відповідальність у об’ємі, передбаченому кредитним договором, і внесення змін до договору поруки в частині змінення процентної ставки за користування кредитними коштами не змінює основне зобов’язання. Звідси, колегія суддів вважає, що внесення змін до кредитного договору в частині зміни процентної ставки не змінило розміру договірної відповідальності.

Сплата процентів за користування кредитними коштами є зобов’язанням позичальника, що витікає з умов кредитного договору. Проценти є платою за кредит, а не рівнем відповідальності, в зв’язку з чим підвищення плати за користування кредитними коштами не є підвищенням рівня відповідальності.

В той же час слід зазначити, що рівень відповідальності залишився незмінним як у кредитному договорі, так і в угодах до нього, отже обсяг відповідальності поручителя за договором поруки № 1218-ЧД від 07.11.2007 року не збільшився, як це визначено судом першої інстанції.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають вимогам діючого законодавства України, фактично суд невірно застосував норми права, в зв’язку з чим рішення суду підлягає до скасування з постановленням нового рішення – про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314 ЦПК України, судова палата, -

Апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволити.

рішення Придніпровського райсуду м. Черкаси від 19 серпня 2010 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_6 до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ОСОБА_7 про визнання договору поруки таким, що припинився.

рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів.

Згідно з оригіналом

Суддя А.Ф. Захарова