Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Щолокової О.В.,

суддів: Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.,

при секретарі: Зозулі Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 29 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою, зобов’язання відповідачів звільнити кімнати, вселення в квартиру, зобов’язання, привести кімнату в первинний стан та стягнення моральної шкоди, -

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 29 вересня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою, зобов’язання відповідачів звільнити кімнату, вселення в квартиру, зобов’язання привести кімнату в первинний стан та стягнення моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.12.2003 року позивачці ОСОБА_1 адміністрацією ВО "Хімпром" було надано ордер №22 на койко-місце в кімнаті АДРЕСА_4

ОСОБА_1 вимушена була звернутися за захистом своїх прав до суду, оскільки ОСОБА_2 чинила їй перешкоди у вселенні в кімнату.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 12.05.2006 року позов ОСОБА_1 було задоволено та зобов’язано ОСОБА_2 звільнити койко-місце в кімнаті №922, яке виділено ОСОБА_1 на підставі ордеру.

В той період, коли дане рішення не набуло законної сили, відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №1144 від 18.05.2006 року було затверджено акти прийняття в експлуатацію реконструйованого гуртожитку в житловий будинок для малосімейних по АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 12.05.2007 року по справі за поданням начальника ДВС у Замостянському районі м. Вінниці про встановлення та зміну способу і порядку виконання рішення суду роз’яснено, що в частині зобов’язання ОСОБА_2 звільнити койко-місце в кімнаті АДРЕСА_4 яке виділено ОСОБА_1 на підставі ордеру №22 від 21.12.2003 року, вищезгадане рішення суду не може бути виконано, оскільки кімнати №921, та №922 були приватизовані ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про що останнім видано свідоцтво про право власності на житло від 15.08.2006 року (а.с. 54).

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 09.02.2009 року скасовано п. 1.30 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №1856 від 15.08.2006 року "Про приватизацію державного житлового фонду", визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло, видане 15.08.2006 року на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №1856 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1. В позові ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання ордеру на житлове приміщення недійсним відмовлено (а.с. 8-10).

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 02.10.2009 року в задоволенні подання Замостянського ВДВС Вінницького МУЮ про встановлення порядку та способу виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 12.05.2006 року про зобов’язання ОСОБА_2 звільнити койко-місце в квартирі АДРЕСА_2 відмовлено, оскільки згідно з рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 22.08.2006 року №1435 змінено статус будинку АДРЕСА_5 з гуртожитку на будинок для малосімейних, в зв’язку з чим відбулася зміна нумерації кімнат, згідно якої, кімнати №921 та №922, яка була предметом спору і яку зобов’язано ОСОБА_2 звільнити, стала окремою квартирою №146, в якій проживають ОСОБА_2, ОСОБА_3 та малолітня ОСОБА_4 і койко-місце в даній квартирі не існує (а.с. 55).

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 10.12.2009 року ухвала Замостянського районного суду м. Вінниці від 02.10.2009 року залишена без змін (а.с. 56-58).

Відповідно до ст. 58 ЖК єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення є ордер. Також особа може набути право на вселення в житлове приміщення на підставі судового рішення про визнання права користування житловою площею. Зазначені підстави для вселення у спірне приміщення у позивачки відсутні.

Ордер №22 від 21.12.2003 року був виданий ОСОБА_1 на заняття ліжко-місця в кімнаті №922 гуртожитку для одинаків. На підставі даного ордеру ОСОБА_1 не може реалізувати своє право на вселення в квартирі АДРЕСА_3, оскільки змінився статус цього будинку з гуртожитку на житловий будинок для малосімейних, відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 18.05.2006 року №1144.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 22.06.2006 року було оформлено за територіальною громадою м. Вінниці право комунальної власності на житловий будинок для малосімейних по вул. Некрасова, 8 (а.с. 107).

Реконструйований гуртожиток в житловий будинок для малосімейних по АДРЕСА_4 було прийнято в експлуатацію, та акт державної комісії про прийняття в експлуатацію будинку був затверджений рішенням виконавчого комітету Вінницької міськради від 18.05.2006 року №1144.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, і відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відновлення становища, яке існувало до порушення права ОСОБА_1 неможливе, оскільки будинок змінив свій статус після реконструкції, не є гуртожитком, койко-місце і номер кімнати, зазначений у виданому позивачці ордері – відсутні.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 29 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.