Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 6 вересня 2010 року,

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 6 вересня 2010 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором № МL-В00/093/2008 від 16 травня 2008 року у сумі 50258 доларів США 58 центів, що станом на 15 березня 2010 року, відповідно до офіційного курсу НБУ (1 дол. США = 7.978 гривні), еквівалентно 400 962 грн. 95 коп. та штрафні санкції в сумі 14 584 грн. 27 коп., а саме:

- залишок заборгованості за кредитом в сумі 47 939 доларів США 86 центів, що станом на 15 березня 2010 року, відповідно до офіційного курсу НБУ (1 дол. США = 7.978 гривні), еквівалентно 382 464 грн. 20 коп.)

- заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками станом на 15 березня 2010 року, у сумі 2 318 доларів США 72 цента, що станом на 15 березня 2010 року, відповідно до офіційного курсу НБУ (1 дол. США = 7.978 гривні), еквівалентно 18 498 грн. 75 коп.)

- пеню у розмірі 14 584 грн. 27 коп.

В рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №ML-B00/093/2008 від 16 травня 2008 року, звернути стягнення на предмет іпотеки на користь ПАТ "ОТП Банк", а саме: житлову квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_1. на підставі Договору купівлі-продажу від 29 рудня 2003 року, а кошти отриманні від реалізації предмета іпотеки, направити на погашення загальної заборгованості перед ПАТ "ОТП Банк" по:

Кредитному договору № ML-B00/093/2008 від 16 травня 2008 року у сумі 50 258 доларів США 58 центів, що станом на 15 березня 2010 року, відповідно до офіційного курсу НБУ (1 дол. США = 7.978 гривні), еквівалентно 400 962 грн. 95 коп. та штрафні санкції в сумі 14 584 грн. 27 коп.

Застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки, - шляхом продажу ПАТ "ОТП Банк" предмету іпотеки із застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України "Про іпотеку", а саме: з правом укладання договору купівлі-продажу будь-яким способом, в тому числі нотаріального укладення договору купівлі-продажу з іншою будь-якою особою-покупцем та з наданням ПАТ "ОТП Банк" всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату на Предмет іпотеки, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав на нерухоме майно в органів БТІ, ЖЕУ, нотаріату, ДЗК, а також вільного доступу уповноважених представників банку до Предмету іпотеки, тощо) необхідних для здійснення такого продажу, за ціною не нижче вартості Предмету іпотеки, визначеної внаслідок проведення незалежної оцінки.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ПАТ "ОТП Банк" судові витрати у розмірі 1700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального та матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного договору № МL-В00/093/2008 від 16 травня 2008 року ОСОБА_1. отримав кредит в розмірі 45 900 доларів США зі сплатою плаваючої процентної ставки.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

У порушення зазначених умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором позивач і відповідач 16 травня 2008 року уклали договір іпотеки № PML-В00/093/2008.

Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру № 41, яка розташована у м. Вінниці, по вул. Гонти, 44.

У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 15 березня 2010 року має заборгованість в розмірі 50 258 доларів США 58 центів.

Згідно ст. 33 ч. 1 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких підстав, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ПАТ"ОТП Банк" на підставі ст.ст. 1050, 1054 ЦК України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення останньої.

Колегія суддів вважає, що посилання ОСОБА_1. на відсутність у ПАТ "ОТП Банк" індивідуальної ліцензія НБУ на надання кредиту в іноземній валюті, як на підставу недійсність кредитного договору є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Колегія суддів приходить до висновку про відсутність передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України підстав для визнання договору недійсним, тому що під час підписання спірних договорів сторони були ознайомлені з їх умовами та наслідками.

Також, відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти – гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Статті 47 та 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії), що передбачено п.2 ст. 5 Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Відповідач у судовому засіданні не заперечував наявність у ПАТ "ОТП Банк" генеральної ліцензії.

За цих обставин колегія суддів вважає, що надання кредиту в іноземній валюті не є підставою для визнання договору недійсним, оскільки чинне цивільне законодавство, Закон України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) та Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (15-93) не містять такої заборони.

Також колегія вважає необгрунтованим твердження відповідача про порушення судом норм матеріального права в частині невірного визначення розміру неустойки (пені), зокрема порушення ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань".

Так, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Статтею 541 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

В п.4.1.1. кредитного договору сторони домовились про розмір неустойки в 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання, тобто сторони за взаємною згодою збільшили розмір неустойки, який визначений ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", що не суперечить ст. 541 ЦК України.

За таких обставин рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим.

Встановивши вказані вище обставини, суд дійшов вірного висновку про задоволення позову ПАТ "ОТП Банк" та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 6 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції.