Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів – Погорєлової С.О., Сєвєрової Є.С., при секретарі – Пугачовій Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2010р. по справі за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про приведення приміщення у попередній стан згідно з проектом забудови, -

15 січня 2009р. Приморська районна адміністрація Одеської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 ., третя особа ОСОБА_2 про приведення приміщення у попередній стан згідно з проектом забудови, посилаючись на те, що відповідачка, яка є власником квартири АДРЕСА_1, самовільно провела роботи по реконструкції квартири з розширенням балкону, чим значно погіршила технічний стан будинку та житлово-побутові умови мешканців суміжних квартир (а.с.3-5).

ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачка ОСОБА_3 померла (а.с.36).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21 жовтня 2009р. власником квартири АДРЕСА_1 стала ОСОБА_1 (а.с.41).

рішенням суду від 23 червня 2010р. позов Приморської районної адміністрації Одеської міської ради задоволено. В резолютивній частині рішення вказано: " ОСОБА_1 за власні кошти привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 з проектом забудови " (а.с.141, 142143).

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову, посилаючись на те, що суд необґрунтовано задовольнив позов (а.с.149-151).

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, третьої особи, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, суд першої інстанції виходив з того, що згідно документів КП ЖКС "Порто-Франківський" ОСОБА_1 були проведені роботи по реконструкції зазначеної квартири з розширенням балкону, у зв'язку з чим нею були порушені вимоги ст. 100 ЖК України, ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", п.6 Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинкових територій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992р. №572 (572-92-п) і Положення про порядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих і прибудованих приміщень в місті Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 17.04.2001р. № 2153-ХХІІІ.

Суд вказав, що 23.07.2008р. Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради було винесено розпорядження №1128 "Про приведення самовільно реконструйованої квартири АДРЕСА_1 згідно з проектом забудови", та у відповідності зі ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів місцевого самоврядування є обов'язковими до виконання усіма підприємствами, установами, організаціями і громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Однак, вказане розпорядження відповідачкою виконано не було.

Суд послався на те, що відповідачкою також було порушено вимоги ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій", згідно з якою особа яка має бажання провести реконструкцію, повинна отримати в інспекції архітектурно-будівельного контролю дозвіл на проведення робіт по реконструкції приміщення. Здійснення робіт без відповідного дозволу на їх виконання вважається самовільним і тягне за собою відповідальність відповідно до діючого законодавства.

Судом першої інстанції не був прийнятий до уваги наданий ОСОБА_1 технічний висновок, з тих підстав, як вказав суд, що він не відповідає вимогами діючого законодавства.

Однак, погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального права.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п.3, 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2009р. Приморська районна адміністрація Одеської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та просила на підставі ст.ст. 100, 152 ЖК України та ст. 376 ЦК України зобов’язати відповідачку за власні кошти привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 згідно з проектом забудови.

В судовому засіданні першої та апеляційної інстанції сторони не заперечували проти того, що саме ОСОБА_3 провела роботи по реконструкції квартири з розширенням балкону. Однак, в рішенні суду першої інстанції вказано, що вказані роботи провела відповідачка ОСОБА_1, що не відповідає дійсності.

Відповідно до вимог ч.7 ст. 376 ЦПК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову . Якщо проведення такої перебудови є неможливим, таке нерухоме майно підлягає за рішенням суду знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює ) будівництво.

Позивач не надав суду першої інстанції відповідних доказів того, що проведені роботи по реконструкції квартири з розширенням балкону значно погіршили технічний стан будинку та житлово-побутові умови мешканців суміжних квартир. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача також підтвердив, що не може надати відповідні докази тому, що проведені роботи по реконструкції квартири з розширенням балкону значно погіршили технічний стан будинку та житлово-побутові умови мешканців суміжних квартир.

На а.с.88-101 знаходиться технічний висновок, наданий ще замовнику ОСОБА_3, з якого вбачається, що стан дослідженого об’єкту є задовільний, та можлива експлуатація реконструкції квартири із збільшеною площею балкону. На а.с.102 знаходиться заява мешканців будинку АДРЕСА_1, з якої вбачається, що мешканці не мають ніяких претензій до ОСОБА_1 відносно балкону, який був розширений ще її матерю ОСОБА_3

Третя особа ОСОБА_2 також не надала відповідних доказів тому, що проведені роботи по реконструкції квартири з розширенням балкону значно погіршили технічний стан будинку та житлово-побутові умови її квартири. Так, в судовому засіданні апеляційної інстанції третя особа ОСОБА_2 підтвердила, що вона була залучена позивачем до участі у справі, як фахівець в області права, що у неї склалися неприязні відношення, як з ОСОБА_3, так і з ОСОБА_1. ОСОБА_2 пояснила, що дійсно її квартира знаходиться на іншій стороні будинку, однак, від розширення балкону, зробленому ОСОБА_3, по стенах будинку та у парадній будинку утворилися тріщини. При цьому ніяких доказів вказаним фактам ОСОБА_2 суду першої та апеляційної інстанції не надала. Навпаки з наданих в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 фотознімків вбачається, що проведені роботи по реконструкції квартири з розширенням балкону, не погіршили технічний стан будинку та житлово-побутові умови мешканців суміжних квартир.

Слід зазначати, що суд першої інстанції взагалі не користувався вимогами статті 376 ЦК України, на підставі якої позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Також в матеріалах справи відсутні дані яким чином суд першої інстанції призвів відповідну заміну відповідачки ОСОБА_3, у зв’язку з її смертю та залучив до участі у якості відповідачки ОСОБА_1