колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Козаченка В.І.,

суддів: Мурлигіної О.Я., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Петровській О.С.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення

Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 березня 2010 року

за позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової і моральної шкоди,

У серпні 2006 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування 10270 грн. 82 коп. майнової і 1600 грн. моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_4 вказував, що 22 лютого 2006 року відбулася дорожньо – транспортна пригода (далі – ДТП) з вини відповідача який керував автомобілем ВАЗ 21063 з держномером НОМЕР_1 (далі - автомобіль ВАЗ). Внаслідок ДТП його, позивача, автомобіль ГАЗ 31024 з держномером НОМЕР_2 ( далі – автомобіль – ГАЗ), яким вказаного числа керував ОСОБА_5 пошкоджено. Витрати на автомобіль складають майнову шкоду. Також внаслідок ДТП йому завдано моральну шкоду.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 березня 2010 року позов задоволено. З відповідача на користь позивача стягнуто 10270 грн. 82 коп. майнової шкоди, 1600 грн. моральної шкоди, а також 135 грн. 73 коп. судового збору та 2295 грн. 62 коп. витрат пов’язаних з розглядом справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду, а справу повернути на новий розгляд. На думку апелянта суд не взяв до уваги, що він не є винним в ДТП. Крім того, апелянт посилається на те, що суд розглянув справу у його відсутність.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 лютого 2006 року біля 15 години 10 хвилини, на вул. Пушкінській в м. Миколаєві відбулося ДТП - зіткнення автомобілів ВАЗ яким керував власник транспортного засобу ОСОБА_3 та автомобіля ГАЗ, який належить ОСОБА_4 і яким керував ОСОБА_5 на підставі довіреності. Внаслідок ДТП автомобіль позивача пошкоджено. Вартість відновлення автомобіля складає 10270 грн. 82 коп.

Встановивши, що ДТП відбулося з вини ОСОБА_3, оскільки той, в порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) (далі –ПДР України), поновлюючи рух після зупинки, не впевнився в безпеці свого маневру, не надав переваги в русі автомобілю ГАЗ, який рухався по крайній лівій полосі, дійшов обґрунтовано висновку про необхідність покладення цивільно – правової відповідальності на ОСОБА_3

У зв’язку з чим, суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про відшкодування 10270 грн. 82 коп. майнової шкоди, яка завдана позивачу пошкодженням автомобіля, а також 1600 грн. моральної шкоди, яку він перетерпів внаслідок ДТП.

Доводи апелянта про необхідність скасування рішення суду та направлення на новий розгляд суперечать вимогам ЦПК України (1618-15) , що діють на час розгляду апеляційної скарги. Процесуальним законом не передбачено повернення справи на новий розгляд.

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_5 наніс йому тілесні ушкодження після зіткнення автомобілів не можуть бути взяті до уваги, оскільки не відносяться до обставин винності учасників дорожнього руху в ДТП.

Не спростовані апелянтом висновки суду про

його винність в ДТП внаслідок порушення ним ПДР України (1306-2001-п) . Достовірних та допустимих доказів протилежного, в тому числі в апеляційному суді, відповідач не надав.

Посилання апелянта на вину ОСОБА_5 в зіткненні автотранспортних засобів суперечать доказам у справі. Так, безпосередньою причиною зіткнення автомобілів було порушення ПДР України (1306-2001-п) саме відповідачем. Щодо водія автомобіля ГАЗ, то сам відповідач не заперечує, що при виникненні перешкоди у вигляді його (відповідача) автомобіля, ОСОБА_5 вжив заходи для зменшення швидкості автомобіля, оскільки загальмував. Більше того, як би ОСОБА_3 сам виконав вимоги п. 12.3 ПДР України (1306-2001-п) , тобто побачивши автомобіль ГАЗ, відмовився від маневру вліво, на полосу руху автомобіля ГАЗ, то це також могло запобігти ДТП. Про такий висновок йдеться й в описовій частині судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин зіткнення автомобілів (а.с. 56).

Довжина гальмового сліду, на що посилається апелянт, сама по собі не свідчить про безпосередню причину зіткнення автомобілів.

За викладеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 березня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку.