розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 1 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2, відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" про визнання договору недійсним та зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до приватного підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є дружиною ОСОБА_2. 24 квітня 2007 року її чоловік уклав з ВАТ КБ "Надра" договір кредитної лінії на суму 59400 доларів США, відповідно до додаткової кредитної угоди № 1 від 25 липня 2007 року розмір кредиту був збільшений до 140 000 доларів США. З метою забезпечення кредитного договору між ОСОБА_2 та ВАТ КБ "Надра" був укладений договір іпотеки. 13 квітня 2007 року позивачка уклала з ВАТ КБ "Надра" договір поруки за належне виконання її чоловіком зобов’язань, що витікають з кредитного договору.

Позивачка просила визнати кредитний договір недійсним, посилаючись на те, що кредитний договір був укладений з порушенням форми, встановленої законом.

Крім того, оспорюваний договір укладено ОСОБА_2 як суб’єктом підприємницької діяльності, кошти за договором отримані та використані не в інтересах сім’ї, а тому участь позивачки в поверненні коштів за цим договором може впливати на зміст і наслідки договору, укладеного ОСОБА_2 як суб’єктом підприємницької діяльності, а не як одним із подружжя.

У лютому 2010 року ВАТ КБ "Надра" звернувся до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір кредитної лінії, відповідно якому було видано кредит у розмірі 54900 доларів США, терміном на 24 місяці з 24.04.2007 року по 25.04.2009 року зі сплатою 15 відсотків річних. В подальшому було укладено додаткову угоду № 1 від 25 липня 2007 року до зазначеного кредитного договору, відповідно до якої внесено зміни до кредитного договору.

Враховуючи те, що відповідачами не виконуються належним чином взяті на себе зобов’язання перед позивачем, останній просить стягнути солідарно заборгованість у розмірі 1197 458, 45 грн. та судові витрати.

рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 1 липня 2010 року позов ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним договір кредитної лінії № 248 /МК/2007-840 від 24 квітня 2007 року, додаткової угоди № 1 від 25 липня 2007 року до договору кредитної лінії № 248/МК/2007-840, повернути сторони в первісний стан, зобов’язати приватного підприємця ОСОБА_2 сплатити на користь ВАТ Комерційний банк "Надра" 140 000 доларів США – суму основного боргу за договором кредитної лінії № 248/МК/2007-840 від 24 квітня 2007 року, додаткової угоди № 1 від 25 липня 2007 року по договору кредитної лінії № 248 МК/2007/840 від 24 квітня 2007 року, додаткової угоди № 1 від 25 липня 2007 року до договору кредитної лінії № 248/МК/2007-840.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ВАТ Комерційний банк "Надра" до приватного підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В апеляційній скарзі ВАТ КБ "Надра", посилаючись на незаконність даного рішення, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В письмових запереченнях ОСОБА_1 спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить залишити його без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи ВАТ КБ "Надра" відповідачу ОСОБА_2 було надано кредит на суму 59400 доларів США, що підтверджується договором кредитної лінії № 248/МК/2007-840. Відповідно до додаткової угоди № 1 від 25 липня 2007 року розмір кредиту був збільшений до 140 000 доларів США.

Як забезпечення виконання вказаного кредитного договору між банком та ОСОБА_1 були укладені договори поруки від 13 квітня 2007 року та 25 липня 2007 року, згідно з якими остання поручилась за невиконання ПП ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором у повному обсязі.

На обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що оспорюваний договір укладено ОСОБА_2 як суб’єктом підприємницької діяльності, що кошти за договором отримані та використані не в інтересах сім’ї, а тому участь позивачки в поверненні коштів за цим договором може впливати на зміст і наслідки договору, укладеного ОСОБА_2 як суб’єктом підприємницької діяльності, а не як одним із подружжя, а тому договір можна вважати таким, що породжує права для подружжя чи порушує їх.

Відповідно до вимог ст.ст. 42, 44, 128 Господарського кодексу та роз’яснень постанови Пленуму ВС від 21.12.2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (v0011700-07) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність і майно фізичної особи – підприємця не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому отримання суб’єктом підприємницької діяльності, ОСОБА_2, коштів за кредитним договором є фактом набуття цим суб’єктом та не породжує для позивачки жодних зобов’язань.

При цьому суд першої інстанції обгрунтовано послався на текст оспорюваного договору, заяву на його видачу, з яких видно, що зазначені документи оформлені (подавалися, підписувалися) ОСОБА_2 як суб’єктом підприємницької діяльності.

Такий договір відповідає загальним вимогам, додержання яких необхідне для чинності правочину відповідно до ст. 203 ЦК України.

Відповідно до статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Ч. 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Судом першої інстанції обгрунтовано встановлено, що договір кредитної лінії № 248/МК/2007-840 від 24 квітня 2007 року та додаткові угоди до договору кредитної лінії від 24 квітня 2007 року, від 25 липня 2007 року були укладені в порушення зазначених вимог закону, вчинений з порушенням форми, встановленої законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про визнання недійсним кредитного договору на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України та правильно застосував правові наслідки, передбачені ст. 216 ЦК України.

Проте, правильно вирішивши спір по суті, суд першої інстанції помилково застосував норми ст. 1055 ЦК України.

Крім того, підлягає виключенню з резолютивної частини рішення посилання на нікчемність спірного кредитного договору та додаткових угод.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що не підтверджені належними доказами, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, не спростовують мотивованих висновків суду, а тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України колегія суддів, -

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" задовольнити частково.

рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 1 липня 2010 року змінити.

Виключити з резолютивної частини рішення посилання на нікчемність договору кредитної лінії № 248/МК/2007-840 від 24 квітня 2007 року, додаткової угоди № 1 від 25 липня 2007 року до договору кредитної лінії № 248/МК/2007-840.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.