Апеляційний суд Херсонської області
Справа №22ц-6842/10 
Головуючий в 1 інстанції:
Ширінська О.Х.
Категорія № 05
Доповідач: Приходько Л.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року жовтня місяця 28 дня
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Кузнєцовій О.А.
суддів Приходько Л.А.
Бездрабко В.О.
при секретарі Ляшенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 вересня 2008 року в справі
за позовом
ОСОБА_5 до Новофедорівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно,
ВСТАНОВИЛА:
29 липня 2008 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до Новофедорівської сільської ради з проханням визнати за нею право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначила, що їй на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 28.08.2002 року, зареєстрованого за № 358 належить земельна ділянка площею 0.05га. рішенням Новофедорівської сільської ради від 04.08.2006 року №74 їй передано в оренду земельну ділянку площею 0.008га. На вказаній земельній ділянці, відповідно до рішення Новофедорівської сільради від 28.08.2002 року №24, яким надано дозвіл на виготовлення проектної документації для будівництва житлового будинку та господарських споруд, будівельного паспорту, затвердженого 09.12.2002 року Голопристанською райдержадміністрацією, та дозволу на виконання будівельних робіт, виданого 12.09.2003 року Херсонською обласною інспекцією ДАБК, нею побудовано житловий будинок та господарські споруди. Просить визнати за нею право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 з підстав передбачених ст. 376 ЦК України.
рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 серпня 2008 року за ОСОБА_5 визнано право власності на домоволодіння АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_5
Заперечуючи проти апеляційної скарги представник позивачки, ОСОБА_2 зазначив, що рішення суду, на його думку, є законним та обґрунтованим. Просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні самочинного будівництва ОСОБА_5 не були порушені будівельні норми і правила, а заявлені позивачем вимоги не порушують норм діючого законодавства та інтересів інших осіб.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Згідно з ч.1, 2, 5 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Обставини, встановлені судовим рішення у цивільній справі, що набрало законної сили, відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦК України, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 06 березня 2008 року, залишеним без змін ухвалами апеляційного суду Херсонської області від 23.04.2008 року та Верховного Суду України від 22.08.2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, треті особи - Голопристанська районна державна адміністрація Херсонської області, виконавчий комітет Новофедорівської селищної ради про визнання самовільним будівництвом, знесення самовільно збудованого житлового будинку та за зустрічними позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано збудований ОСОБА_5 будинок на земельній ділянці по АДРЕСА_1 самовільним будівництвом та зобов’язано ОСОБА_5 знести вказаний будинок за власний рахунок.
При цьому рішенням суду встановлено, що ОСОБА_5, самочинно збудований житловий будинок на належній їй земельній ділянці по АДРЕСА_1 без належного дозволу, затвердженого проекту і з суттєвим порушенням санітарних та протипожежних норм і правил, що призвело до погіршення природного освітлення приміщень №№44,45 першого поверху та №№37-39 другого поверху у будівлі розташованій за адресою АДРЕСА_1, порушена інсоляція житлових приміщень, освітлення у кімнатах не відповідає нормативним значенням, у зв’язку із чим вказані приміщення не можуть експлуатуватися, як приміщення для постійного проживання, чим значно порушені права ОСОБА_1
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 09 квітня 2010 року замінено вибулу сторону виконавчого провадження по виконанню рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 06.03.2008 року ОСОБА_1 на правонаступників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також змінено спосіб та порядок виконання рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 06.03.2008 року про визнання самовільним будівництвом та знесення самовільно збудованого житлового будинку шляхом проведення робіт по знесенню житлового будинку АДРЕСА_1 за рахунок стягувачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Отже рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено, що самочинне будівництво, здійснене ОСОБА_5 на належній їй земельній ділянці, порушує права ОСОБА_1, правонаступниками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а тому вказана обставина, відповідно до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України, доказуванню не підлягає.
Проведення Голопристанським БТІ зовнішніх обмірів та складення технічного паспорту на спірне домоволодіння не є належним доказом про те, що будівельні норми та правила при здійснені будівництва, а також права інших осіб не порушені.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що нерухоме майно самочинно збудоване ОСОБА_5 на власній земельній ділянці не порушує права інших осіб. А отже, правові підстави для визнання за позивачкою права власності на домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, відсутні.
Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду слід скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_5
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, ст. 375, 376 ЦК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.
рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 серпня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволені позовних вимог ОСОБА_5 до Новофедорівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно відмовити.
рішення набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: