АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 7488 / 2010 р. 
Головуючий у 1-й інстанції: Нещеретна Л.М.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2010 року м. Запоріжжя
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs15729467) )
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Пільщик Л.В.,
суддів: Сапун О.А.,
ОСОБА_2,
при секретарі: Петровій О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 вересня 2010 року по справі за позовом Концерну "Міські теплові мережі" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води, -
ВСТАНОВИЛА:
06 липня 2010 року Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в сумі 5 267 грн. 04 коп. за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води.
Зазначав, що Концерн "Міські теплові мережі" здійснює постачання теплової енергії у будинок АДРЕСА_1. Відповідачі зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1, користуються послугами Концерну з теплопостачання та постачання гарячої води, проте оплату за вказані послуги не проводять. Внаслідок цього за період з 01 січня 2009 року по 30 травня 2010 року утворилась заборгованість по оплаті за надані послуги в розмірі 5 267 грн. 04 коп. Оскільки в добровільному порядку оплатити борг відповідачі не бажають, просив позов задовольнити, стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 5 267 грн. 04 коп., а також судові витрати.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 вересня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Концерну "Міські теплові мережі" заборгованість за послуги централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у сумі 5 267 грн. 04 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., всього стягнуто 5 297 грн. 04 коп.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 52 грн. 67 коп.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичини обставинам справи, просить рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 вересня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову Концерну "Міські теплові мережі" в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи ОСОБА_3, її представника, пояснення ОСОБА_4, заперечення представників позивача, розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо його постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1. Наймачем квартири є ОСОБА_3 Відповідачі фактично користуються послугами з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надаються Концерном "Міські теплові мережі", оплачували їх до грудня 2009 року. Від вказаних послуг вони не відмовлявся, однак у період з 01 січня 2009 року перестали їх оплачувати. Внаслідок цього станом на 30 травня 2010 року у них утворилась заборгованість перед Концерном "Міські теплові мережі" в сумі 5 267 грн. 04 коп.
Згідно статті 179 ЖК України користування будинками ( квартирами ) державного і громадського житлового фонду, фонду будівельно-житлових кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов’язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків.
Відповідно до пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених 21 липня 2005 року Постановою Кабінету Міністрів України № 630 (630-2005-п) , плата за надані послуги вноситься щомісячно.
Оскільки в порушення положень статей 67, 68 ЖК України ОСОБА_3, ОСОБА_4 не проводили оплату за фактично спожиту теплову енергію та гарячу воду, суд першої інстанції обґрунтовано, виходячи з наданих доказів та положень матеріального права, задовольнив вимоги Концерну і солідарно стягнув з відповідачів суму боргу.
При цьому врахував положення статті 64 ЖК України, відповідно до якої члени сім’ї наймача, що проживають спільно з ним, несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями наймача.
Відсутність між позивачем та ОСОБА_3 письмового договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання не може бути підставою для відмови у позові, оскільки доведено, що вказані послуги фактично були надані, проте відповідачі за них не заплатили.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Це означає, що під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовані вимоги та які мають юридичне значення.
Виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, сторона повинна подати, а суд - дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (статті 58, 59 ЦПК) в порядку, передбаченому статтями 185, 187, 189 ЦПК.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо не проживання у квартирі АДРЕСА_1 дочки ОСОБА_4 та онука ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, й відсутність у зв’язку з цим обов’язку сплачувати нараховані на них послуги з теплопостачання та постачання гарячої води, не можуть бути підставою для відмови у позові.
Так, оплата за послуги з теплопостачання нараховується незалежно від кількості зареєстрованих осіб.
Заяви про зняття ОСОБА_4, ОСОБА_5 з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 відповідачі не подавали. Не зверталися вони також з заявами про не нарахування вартості послуг з постачання гарячої води на ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у зв’язку з їх фактичним не проживанням за місцем реєстрації. Зазначене було підтверджено відповідачами й в суді апеляційної інстанції. Будь-які інші докази, які б свідчили про не проживання зареєстрованих осіб у квартирі наймача ОСОБА_3, в матеріалах справи відсутні.
Даних про те, що відповідачі звертався до позивача з претензіями з приводу неякісного надання послуг по теплопостачанню та постачанню гарячої води, а також з вимогами про проведення перерахунку розміру оплати за вказані послуги у зв'язку з неналежним ненаданням або наданням не в повному обсязі послуг з теплопостачання матеріали справи не містять.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суджу та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 вересня 2010 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді :