розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами ТОВ "Автомир-Кіровоград", ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 10.03.2010року, і

У листопаді 2009року ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" звернувся в суд з позовом до ТОВ "Автомир-Кіровоград", ТОВ "Автомир", ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору. Зазначав, що відповідачем ТОВ "Автомир-Кіровоград" не виконані зобов’язання за кредитним договором, що був укладений 31.07.2008року, згідно якого банк надав йому кредит у формі відновлюваної кредитної лінії з лімітом 392 000,00 доларів США, з процентною ставкою 13% річних, зі строком погашення кредиту 22 липня 2009року. Отримані кредитні кошти в сумі 278 000 доларів США відповідач не повернув і не сплатив відсотки за його користування. Борг по кредиту складає 2 234 627,82грн., з яких 2 028 928грн.63коп. - заборгованість по кредиту, строк погашення якої настав, 148 378,49грн. - нарахованої пені за порушення строків повернення кредиту, 55 302грн.52коп. нарахованих, але не сплачених процентів за користування кредитом, 2 018грн.18коп. нарахованої пені за порушення строків сплати відсотків. Також просив стягнути 11 173грн.18коп. збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а всього 2 245 801грн..

Виконання зобов’язання забезпечувалося договорами поруки.

Відповідачі ТОВ "Автомир", ОСОБА_3, ОСОБА_4 своїх обов’язків поручителя також не виконали. Просив задовольнити позов, стягнути із відповідачів суму боргу в солідарному порядку.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10.03.2010року позов задоволено частково. На користь позивача з відповідачів ТОВ "Автомир-Кіровоград", ТОВ "Автомир", ОСОБА_3, ОСОБА_4 стягнуто заборгованість по кредиту 2 028928грн.63коп, 55 302грн.52коп. процентів за користування кредитом, понесені позивачем судові витрати по справі. В задоволенні інших вимог відмовлено.

В апеляційних скаргах, які надійшли від відповідачів "Автомир-Кіровоград", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ставиться питання про скасування рішення з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Зокрема, відповідачами зазначено про те, що укладений кредитний договір не завірений печаткою банку, тобто є таким що укладений з недодержанням письмової форми договору і тому є нікчемним. Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вказують про те, що на порушення укладених ними договорів поруки, вони не були повідомлені банком про порушення зобов'язань позичальником і не отримували вимог щодо виконання обов'язку поручителя за укладеними ними договорами поруки. Не були повідомлені судом про розгляд справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів встановила порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, тому, не обмежуючись доводами апеляційної скарги, відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України, дійшла висновку про скасування рішення суду із закриттям провадження у справі в частині вирішення позову ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" до ТОВ "Автомир-Кіровоград", ТОВ "Автомир" про стягнення заборгованості за кредитним договором на таких підставах.

Як убачається з матеріалів справи, банк звернувся з позовом одночасно до юридичних осіб ТОВ "Автомир-Кіровоград", ТОВ "Автомир" та фізичних осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.4 постанови № 2 від 12 червня 1999року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" (v0002700-09) вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно ст..124 Конституції України (254к/96-ВР) юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою ст..15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) або Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Суд зазначені положення не врахував і вирішив справу в порядку цивільного судочинства, де об’єднані в одному провадженні позовні вимоги юридичної особи до інших юридичних осіб та до фізичних осіб, правовідносини між якими виникли на підставі різних, окремо укладених договорів, а тому таки вимоги є самостійними, мають бути пред’явлені окремим позовом і підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. В порядку господарського судочинства підлягають розгляду спори між юридичними особами /ст.12ГПК України/.

Об’єднання в одному провадженні вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не передбачено Законом, не відповідає вимогам ст. 16 ЦПК України.

За таких обставин, суд першої інстанції не мав підстав для відкриття провадження у справі за позовом ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" до ТОВ "Автомир-Кіровоград", ТОВ "Автомир", тому відповідно до п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України провадження у справі в цій частині підлягає закриттю, оскільки справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду за апеляційними скаргами ОСОБА_3 і ОСОБА_4, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення відсутні.

Матеріалами справи підтверджується, що 31.07.2008року ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" і ТОВ "Автомир-Кіровоград" уклали кредитний договір № 010/06/416 договір, згідно якого кредитор зобов’язався надати позичальнику кредит у формі відновлюваної кредитної лінії з лімітом 392 000,00 доларів США, а позичальник зобов’язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням та повернути кредитору суму кредиту до 22 липня 2009року, сплатити проценти за користування кредитом. Отримані кредитні кошти в сумі 278 000,00 доларів США - 1 280 506,00грн. відповідач не повернув і не сплатив відсотки за його користування. Заборгованість по кредиту складає 2 234 627,82грн.

Виконання зобов’язання забезпечувалося договорами поруки, укладеними між позивачем та відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_4

Таким чином, судом правильно встановлено, що сторони знаходяться в договірних відносинах, їх обов'язки визначені укладеними договором кредиту та договором поруки. Внаслідок неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань позивачем заявлені вимоги про повернення всіх сум за кредитним договором, як до солідарних боржників, що відповідає положенням ч.1 ст. 1050, ст.ст. 553, 554 ЦК України.

Обставин, за яких порука вважається припиненої немає. Письмова вимога банка до поручителів залишена без задоволення.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, вірно визначився в правовідносинах, які виникли між сторонами і правильно застосував норми матеріального права. Рішення в цій частині має бути залишено без зміни.

Доводи апеляційної скарги щодо недійсності укладеного договору кредиту, неотримання кредитних коштів боржником спростовуються матеріалами справи, долученими до матеріалів справи судовими рішеннями, постановленими господарськими судами різних інстанції, які набрали законної сили. Інші доводи скарги не спростовують висновків суду, підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.4 ч.1 ст. 307, ст. 308, ч.1 ст. 310, ст.ст. 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10.03.2010року в частині позову ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" до ТОВ "Автомир-Кіровоград", ТОВ "Автомир" про стягнення заборгованості за кредитним договором, скасувати.