розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 29 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою,-

У червні 2009 року позивач звернулась до суду з позовом в якому просила поділити АДРЕСА_1 у натурі виділивши їй в натурі приміщення 11 -площею 2, 4 кв.м.,111- площею 7.9 кв.м.,1У –площею 2,5 кв.м.,2-4-площею 5,0 кв.м., 2-5 площею 7,7 кв.м., 2-6 площею 15.9 кв.м., 2-7- площею 14.6 кв.м. та 2-8 площею 5,9 кв.м. . Також просила припинити право спільної часткової власності на вказане домоволодіння та визначити порядок користування земельною ділянкою.

Свої вимоги обґрунтовувала тим. що їй на праві приватної власності належить 62\10 вказаного домоволодіння, а відповідачу 38\10 його частини.

Між нею та відповідачем склався фактичний порядок користування житловим будинком та частина домоволодіння, якою користується вона обладнана окремим входом, а на теперішній час у неї виникла потреба щодо виділення її частку в натурі. Крім того між нею та відповідачем не чітко визначений порядок користування земельною ділянкою, на якій розташоване домоволодіння,що викликає певні труднощі.

рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 червня 2010 року позов ОСОБА_4 .задоволено. Проведено розподіл домоволодіння з надвірними будівлями за вказаною адресою та визначено порядок користування земельною ділянкою між співвласниками згідно до першого варіанту судової будівельно-технічної експертизи № 2866 \3420\3421 від 27 травня 2010 року,ОСОБА_3 на його ідеальну частку 38\100 виділено по житловим будівлям : у житловому будинку літ. "А-1" приміщення: житлову кімнату : 1-3 пл.9.9 кв.м житлову кімнату 1-4 пл. 14, 7 кв.м., прибудову "а", площею 13,9 кв.м., а всього 38. 5 кв.м. вартістю 20486 грн. По надвірним будівлям : ганок "а-3". Вартістю 131 грн., льох "З", вартістю 1638 грн., сарай "И". вартістю 1281 грн., сарай "К", вартістю 482 грн., вбиральну "Л", вартістю 1092 грн., частину огорожі № 1 –вартістю 402, 50 грн.,ворота № 3 вартіст. 248 грн.,водопровід №4 -1536 грн, хвіртку № 7 вартістю 80 грн., частину огорожі № 9 -1403 грн., а всього приміщень і споруд на суму 28779, 5 грн., що більш на 2566, 5 та складає 42\100 частин.

ОСОБА_4 на первісну ідеальну частку 62\100 виділено : по житловим будівлям літ. "А-1", частину житлової кімнати 2-6 площею 10, 7 кв.м., житлову кімнату 2-7 площею 14.9 кв.м. вартістю 9946 грн. . житлову прибудову А1-1 площе. 24, 3 кв.м. вартістю 13577 грн., прибудову а1 площею 10, 4 кв.м. вартістю 5442 грн.. а всього по житловим приміщенням 59, 7 кв.м. вартістю 28965 грн. По надвірним будівлям : тамбур а2 вартістю 842 грн., льох В вартістю2086 грн.. вбиральню Г вартістю 389 грн., сарай Е вартістю 3958 грн.. частину огорожі № 1 вартістю 402, 5 грн., водопровід № 2 вартістю 1536 грн., зливну яму № 5 вартістю 540 грн., хвіртку № 6 -80 грн., частину огорожі № 9 вартістю 1403 грн., а всього по надвірним будівлям на суму 11236, 5 грн. що менше на 2566, 5 грн. та складає 58\100 частин домоволодіння.

Виділено ОСОБА_5 квартиру № 1, а ОСОБА_4 – квартира № 2 та перерозподілені частки за ОСОБА_3 визнано право власності на 42 \100 частини домоволодіння,замість 38\100 вказаного домоволодіння, а за ОСОБА_4 на 58\100 частини,замість 62\100 частин домоволодіння.

Визнано порядок користування земельною ділянкою: частну земельної ділянки площею 9. 4 кв.м. залишено у загальному користуванні . ОСОБА_3 на 1\2 частину виділено в користування земельну ділянку площею 899 кв. м .. ОСОБА_4. на 1\2 частину виділено в користування земельну ділянку площею 899 кв.м.

Встановлені границі земельною ділянки : від лінії забудови по вул. Грибоєдова, розділено огорожу на відрізки з розміром 7, 30 м і 13, 3 м, далі по прямій лінії, потім по лінії розподілу житлового будинку, далі по прямій лінії довжиною 2,0 м, потім наліво по прямій лінії довжиною 5. 5 м, далі наліво по прямій лінії довжиною 1,8 м, потім направо по прямій лінії довжиною 70, 5 м. до границі земельної ділянки, розділено огорожу на дві ділянки розмірами 11, 35 і 10. 15 м. та зазначено,що схема розподілу вказана на додатку № 2 красним, блакитним та жовтим кольорами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказане рішення суду та повернути справу на новий розгляд.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невідповідністю висновків суду обставинам справи та наявним в справі доказам.

ОСОБА_3 зазначає, що визначеним судом порядком користування земельною ділянкою порушуються його права щодо його доступу до горища. Також зазначає на те, що суд необґрунтовано зменшив йому ширину двору до 1,5 метрів .

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 15 вересня 2010 року ОСОБА_3 було поновлено строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з"явились, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В ч.1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

рішення суду першої інстанції в частині розподілу домоволодіння сторонами в апеляційному порядку не оскаржується, а тому його законність та обґрунтованість в цій частині судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Задовольняючи позовні вимоги позивача в частині визначення порядку користування земельною ділянкою, розташованою в АДРЕСА_1, суд виходив з того, що сторони у справі є співвласниками домоволодіння, який розташований на вказаній земельній ділянці.

Між тим, судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що право власності на частину вказаного вище домоволодіння позивач в порядку спадкування.

набула 14.11. 2007 року.

Крім цього матеріали справи свідчать про те, що вимога позивача про визначення між нею та відповідачем порядку користування земельною ділянкою, розташованої за вказаною адресою грунтується на договорі про право забудови вказаної земельної ділянки, укладеного у 1927 році між Харківським Комунальним господарством та ОСОБА_6, дія якого закінчилась 01 жовтня 1975 року ( інвентарна справа а.с. 5-6).

Згідно до вимог ч.2 та 3 ст. 1225 ЦК України, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право користування земельною ділянкою на якій вони розміщені та земельною ділянкою, необхідною для їх обслуговування.

Таким чином при переході права власності до позивача на частину вказаного домоволодіння, до неї перейшло право користування тією частиною земельної ділянки,на якій розміщені будівлі та земельною ділянкою,необхідною для їх обслуговування.

Як вбачається із технічною документації тільки частина спірної земельної ділянки знаходиться під будівлями та спорудами, а частина під двором та садом ( а.с.7).

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності чи право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Такі правоустановчі документи на спірну земельну ділянку, в матеріалах справи, відсутні, тобто власником спірної земельної ділянки є територіальна громада в особі Харківської міської ради.

Крім цього в ч.3 ст. 125 ЗК України встановлено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі ( на місцевості), забороняється.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили,що такі межі встановлені в натурі, хоча спірна земельна ділянка межує з АДРЕСА_2.

Доказів того, що визначенням порядку користування спірною земельною ділянкою між сторонами не будуть порушуватись права як власника земельної ділянки, так і суміжних землекористувачів, позивач суду не надала, хоча ч.1 ст. 60 ЦПК України покладає саме на неї такий обов"язок.

Суд першої інстанції на ці норми матеріального та процесуального права уваги не звернув та задовольнив позовні вимоги позивача при відсутності на те зазначених вище правових підстав.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в цій частині, з зазначених вище підстав.

В іншій частині рішення суду від 29 червня 2010 року підлягає залишенню його без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 313, 316, 317, 319, 218 ЦПК України, судова колегія,-

апеляційну скаргу ОСОБА_3,задовольнити частково.

Змінити рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 червня 2010 року, скасувавши його в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 щодо визначення порядку користування земельною ділянкою, розташованої по АДРЕСА_1 . В задоволенні позовних вимог в цій частині ОСОБА_4, відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.