Апеляційний суду Закарпатської області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2010 року м. Ужгород
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs16453020) )
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
в складі : головуючого – судді Мацунича М.В.
суддів : Дроботі В.В., Фазикош Г.В.
при секретарі : Молнар Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційними скаргами публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 19 травня 2010 року по справі за об’єднаним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12, треті особи без самостійних вимог : СГІРФО Мукачівського МВ ГУМВС України в Закарпатській області, орган опіки та піклування Мукачівської районної державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації та виселення з будинку; позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_8, треті особи з самостійними вимогами : ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за кредитним договором; та позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги : ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє також в інтересах малолітнього ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ОСОБА_10, яка також діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_2 і малолітнього ОСОБА_12 - ІНФОРМАЦІЯ_3 до ОСОБА_8, публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", треті особи без самостійних вимог : орган опіки та піклування Мукачівської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Мукачівського нотаріального округу Вімерт Владислав Іванович, ТзОВ "Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" та районний відділ державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції про визнання недійсним договору іпотеки та прилюдних торгів, визнання права користування жилим приміщенням і права власності на частину будинку, -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернулась у суд з вищенаведеним позовом з посиланням на те, що на підставі Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 01.10.2008 року яке зареєстровано в ТзОВ "Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" являється власником будинку АДРЕСА_1, Мукачівського району. Проте в будинку зареєстровані та проживають відповідачі, що є перешкодою для користування своєю власністю. Добровільно звільнити будинок відповідачі не бажають, а тому це є підставою для усунення перешкод, задовольнивши позовні вимоги.
В березні 2009 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось у суд з вищенаведеним позовом з посиланням на те, що відповідно до договору № MKAWGK00000084 DSL 03/03/2005 від 03.03.2005 року ОСОБА_8 отримала кредит у сумі 11145 доларів США. Належним чином свої зобов’язання не виконує, а тому за нею рахується заборгованість в сумі 24096,07 грн.. На підставі цього й просило задовольнити позовні вимоги.
Також у червні 2009 року треті особи з самостійними вимогами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_10 звернулись у суд з вищенаведеним позовом з посиланням на те, що в будинку АДРЕСА_1, Мукачівського району вони проживають разом з неповнолітніми ОСОБА_9, ОСОБА_11 і ОСОБА_12. Але в супереч вимог законів України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних" та "Про охорону дитинства" договір іпотеки від 03.03.2005 року з ОСОБА_8 укладено ПАТ КБ "ПриватБанк" за відсутності згоди на то органу опіки та піклування. Відповідно до вимог ст. 156 ЖК України члени сім’ї власника будинку, що проживають з ним мають право користуватись цим будинком на рівні з власником. Про наявність договору іпотеки стало відомо їм в кінці листопада 2008 року, оскільки ОСОБА_8 приховала факт укладення договору іпотеки. Позаяк договір іпотеки є недійсним, а тому й проведені публічні торги з примусової реалізації житлового будинку є також недійсними. Враховуючи наведене й просили задовольнити вказані позовні вимоги.
рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 19 травня 2010 року в задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовлено, а позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Позовні вимоги третіх осіб з самостійними вимогами задоволено в частині визнання недійсними договору іпотеки від 03.03.05р., акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 03.09.2008 року та протоколу №068081036 про проведення прилюдних торгів від 26.05.2008 року по реалізації майна. В решті позовних вимог третіх осіб відмовлено.
На рішення суду ПАТ КБ "ПриватБанк" подав апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно скасування такого в частині задоволених вимог третіх осіб з самостійними вимогами та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Мотивує свої вимоги тим, що рішення суду є незаконне, оскільки не відповідає вимогам норм матеріального права.
ОСОБА_1 від імені якої діє представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду в частині задоволених вимог третіх осіб з самостійними вимогами та відхилених вимог ОСОБА_1 та ухвалення нового рішення про задоволення її вимог та відхилення вимог третіх осіб з самостійними вимогами. Як на підставу своїх вимог посилається на те, що рішення суду в цій частині вимог є незаконним, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та допущено порушення норм процесуального та матеріального права.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПАТ КБ "ПриватБанк" – ОСОБА_14 підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити з наведених і ній підстав.
Представник ОСОБА_2 підтримав вимоги апеляційної скарги й просив апеляційну інстанцію задовольнити таку з наведених в ній підстав.
Інші сторони, які беруть участь у справі в судове засідання не з’явились та не повідомили апеляційну інстанцію про причини неявки не дивлячись на те, що належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що вимоги апеляційних скарг підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
У відповідності зі ст. 17 ЗУ "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Таким чином, батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування розпоряджатись майновими правами дітей.
Проте, як встановлено судовою колегією неповнолітні ОСОБА_9, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 майнових прав відносно забезпеченого договором іпотеки будинку не мали, відповідно для укладення даного договору іпотеки дозволу органу опіки і піклування законом не вимагається.
Статтею 18 ЗУ "Про охорону дитинства" зазначено, що діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
На момент розгляду справи, відповідачка ОСОБА_8 не являється ні власником, а ні наймачем жилого будинку. А звідси, права та обов’язки членів сім’ї ОСОБА_8 є похідними від прав та обов’язків останньої, що випливали з її прав власності на будинок.
Посилання суду першої інстанції на ст. 12 ЗУ "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", яка передбачає попередню згоду органу опіки і піклування для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право користування яким мають діти, також не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки договір іпотеки укладено 03.03.2005 року, а названий закон набув чинність з 01.01.2006 року та згідно загальних правил дія закону у часі не має зворотної дії (стаття 58 Конституції України).
Також не може залишатись в силі рішення суду стосовно визнання недійсними акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 03.09.2008 року та протоколу №068081036 про проведення прилюдних торгів від 26.05.2008 року по реалізації майна.
ЗУ "Про виконавче провадження" (606-14) визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувачі та боржники. Вони мають право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, заявляти клопотання, брати участь у проведенні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, заявляти відводи та оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватись іншими правами, наданими вказаним Законом (606-14) .
Пунктом 2.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна визначено, що прилюдні торги - це продаж майна, за яким його власником стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Згідно з розділом VII ЦПК України (1618-15) - боржники мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб) порушені їхні права чи свободи.
В разі обґрунтованості скарги суд своєю ухвалою зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Проте ОСОБА_8 своїх обов’язків не виконувала й своїми правами наданими боржнику у процесі вчинення виконавчих дій по виконанню виконавчого напису нотаріуса за №276 від 07.02.2007 року не скористалася й дії виконавчої служби в передбаченому законом порядку не оскаржувала.
За змістом ч. 3 ст. 66 ЗУ "Про виконавче провадження", підставою для видачі відповідним органом свідоцтва про право власності є акт про проведення прилюдних торгів, затверджений начальником відповідного органу державної виконавчої служби.
При цьому в ЦПК України (1618-15) та ЗУ "Про виконавче провадження" (606-14) відсутні правові норми, які б давали право боржникам звертатися з позовом про визнання публічних торгів недійсними, як і відсутні зазначення умов визнання їх такими. У Тимчасовому положенні про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна містяться лише норми визнання публічних торгів такими, що не відбулися.
Як передбачено ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Аналізуючи зміст вказаної частини статті, можна зробити висновок, що ця норма фактично спрямована на захист інтересів добросовісного набувача, який набув майно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Вимоги третіх осіб з самостійними вимогами про визнання недійсними акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 03.09.2008 року та протоколу №068081036 про проведення прилюдних торгів від 26.05.2008 року по реалізації майна за встановлених обставин є безпідставними, оскільки вони не являються сторонами виконавчого провадження, а тим більше захист прав за якими вони звернулись до суду не передбачено згаданим законодавством.
Задовольняючи вимоги третіх осіб з самостійними вимогами і визнаючи недійсними акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 03.09.2008 року та протокол №068081036 про проведення прилюдних торгів від 26.05.2008 року по реалізації майна суд першої інстанції вирішив питання про права та обов’язки ОСОБА_1, яка з публічних торгів придбала спірний будинок. Але на порушення вимог ст. 33 ЦПК України суд першої інстанції не залучив ОСОБА_1 до участі у справі в якості співвідповідача.
Також незрозумілі дії суду першої інстанції по відмові ОСОБА_1 у задоволенні вимог про усунення перешкод в користуванні своєю власність з тих підстав, що Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 01.10.2008 року є чинним й ніким не відмінено. А це свідчить про те, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який вона придбала з публічних торгів та вправі на свій розсуд використовувати свою власність.
За змістом ст. 321 ЦК України право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Виходячи з цього, ОСОБА_1 й звернулась до суду на підставі вимог ст. 391 ЦК України для захисту прав власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння.
Оскільки судом першої інстанції неправильно витлумачено норми матеріального права й застосовано закон, який не поширюється на спірні правовідносини то ухвалене рішення суду в частині вирішення задоволених вимог третіх осіб з самостійними вимогами та відхилених вимог ОСОБА_1 підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення з вищенаведених підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
ПАТ КБ "ПриватБанк" сплачено 120 грн. витрат на ІТЗ, а ОСОБА_1 сплачено 8,50 грн. державного мита і 37 грн. витрат на ІТЗ / Т.2 а.с. 79 і /.
Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не є законним у цілому, а це у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні вимог в частині визнання недійсними договору іпотеки від 03.03.05р., акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 03.09.2008 року та протоколу №068081036 про проведення прилюдних торгів від 26.05.2008 року по реалізації майна та задоволення вимог про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації та виселення з будинку.
Враховуючи вищенаведене та керуючись вимогами статей 307, 314, 316 і 319 ЦПК України, апеляційний суд -,
р і ш и в :
апеляційні скарги публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник ОСОБА_2, задовольнити.
рішення Мукачівського міськрайонного суду від 19 травня 2010 року, змінити.
В позові третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги : ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє також в інтересах малолітнього ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ОСОБА_10, яка також діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_2 і малолітнього ОСОБА_12 - ІНФОРМАЦІЯ_3 до ОСОБА_8, публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", треті особи без самостійних вимог : орган опіки та піклування Мукачівської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Мукачівського нотаріального округу Вімерт Владислав Іванович, ТзОВ "Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" та районний відділ державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції стосовно вимоги про визнання недійсним договору іпотеки та прилюдних торгів, відмовити.
Позов ОСОБА_1, задовольнити.
Сектору громадянства і реєстрації фізичних осіб Мукачівського МВ ГУМВС України в Закарпатській області зняти з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12.
Виселити з будинку АДРЕСА_1, Мукачівського району, Закарпатської області без надання іншого житла ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 120 грн. 48 коп. судових витрат та на користь ОСОБА_1 45 грн. 50 коп. судових витрат.
рішення суду першої інстанції в частині вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором та визнання права користування жилим приміщенням і права власності на частину будинку, залишити без змін.
рішення ухвалене в порядку ч.3 ст. 209 ЦПК України набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили .
Головуючий :
Судді :