Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та судових витрат, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 31 травня 2010 року,

ОП "Кримтеплокомуненерго" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 2880грн. 81 коп. та судових витрат.

Вимоги мотивовані тим, що відповідачка є наймачем квартири АДРЕСА_1. Споживаючи теплову енергію вона не сплачувала за неї в повному обсязі, у зв’язку з чим за період з 01.09.1999 р. по 01.12.2009 р. утворилася заборгованість в розмірі 2880 грн. 81 коп.

Представник позивача уточнивши позовні вимоги, в остаточному варіанті просив стягнути з відповідачки суму заборгованості у розмірі 2535,76 грн. з урахуванням перерахунку.

Відповідачка позовні вимоги не визнала, та пояснила, що її квартира знаходиться у цокольному поверсі та теплопостачання майже відсутнє, температура у квартирі взимку 8-10 градусів. З 2001р. у кухні відсутня батарея, тому вважає, що не повинна сплачувати за такі послуги. Крім того, просила застосувати строк позовної давності.

рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 31 травня 2010 року позов орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за надані послуги у сумі 1284 грн. 45 коп. У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 51 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити. Вважає, що суд не звернув достатньої уваги на те, що взимку температура в її квартири сягає 4 - 10 градусів. При таких показниках абонент практично звільнюється від сплати за послуги, але їй тільки символічно зменшили плату. Крім того, за нормами ст. 627 ЦК України укладення зі споживачем договору на надання комунальних послуг є обов’язковим, проте такого договору між сторонами немає. Також, квартира відповідачки відноситься до соцжитла і плата за нього встановлюється для кожного наймача індивідуально.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких обставин.

Судом встановлено, що підприємство "Кримтеплокомунернерго" є централізованим постачальником теплової енергії в м. Сімферополі та здійснює постачання цієї енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання.

Відповідачка є наймачем квартири АДРЕСА_1 та споживачем теплової енергії, яка надається позивачем. Спір між сторонами виник з приводу заборгованості, яка утворилася у відповідачки з причини не сплати нею в повному обсязі за спожиту теплоенергію.

Правовідносини між споживачем та теплопостачальником регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (надалі Правила…), затвердженими постановою КМУ №630 від 21 липня 2005 (630-2005-п) року.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем без поважної причини пропущено строк позовної давності, тому стягнув суму заборгованості в його межах, тобто з 14.01.2007р. В решті вимог суд погодився з розрахунками відповідача.

Проте суд не врахував, що розмір опалювальної площі, який, як повідомив представник відповідача, визначався за даними особистого рахунку, не відповідає фактичному. Відповідно до акту про несправність в квартирі відповідачки на кухні з 5 лютого 2001 року не має радіатора, тобто ця кімната із зазначеного періоду не опалювалася.

Відповідно до п.п.4 п.4 та п.12 Загальних положень Правил (630-2005-п) …., опалювана площа (об'єм) квартири (будинку садибного типу) - загальна площа (об'єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас. У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.

Відповідно до п.п.1 п.29 Правил… (630-2005-п) , споживач має право на зменшення розміру плати, у разі надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання.

Враховуючи зазначені вимоги правил, колегія приходить до висновку, що розмір боргу за опалювання слід зменшити пропорційно площі неопалюваної кухні 6,5 кв.м. до 1009,87грн.

Втім посилання апелянта на те, що суд першої інстанції недостатньо врахував температурні показники та якість опалення, є необґрунтованими. Відповідно до вимог пункту 33, 37 Правил… (630-2005-п) , у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі. За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком 2. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця.

Отже, з вищенаведеного випливає, що перерахунок суми, яка підлягає оплаті за спожиті послуги теплопостачання, здійснюється, тільки за наявності вимірів зроблених постачальником на вимогу споживача. Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідачка зверталася до посадових осіб позивача, тільки в 2008-2009р.р., та для зняття оплати були складенні відповідні акти за жовтень 2008р. – січень 2009р., листопад 2009р.. Інших даних у справі не має та апелянтом не надано.

Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Довід апеляційної скарги про те, що квартира відповідачки відноситься до соцжитла, тому плата за неї встановлюється для кожного наймача індивідуальна є голослівним, жодного доказу у підтвердження особистого статусу житла та застосування окремих тарифів апелянтом не надано.

Керуючись п.4 ст. 309, 316 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів,–

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 31 травня 2010 року змінити, зменшивши суму стягнення до 1009,81 грн. В решті вимог рішення залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів зі дня проголошення.