розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 червня 2010 року по справі за позовами ТОВ "Промхолдинг", ТОВ "Проминвестхолдинг" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання недійсною угоди про утворення третейського суду про передачу спору про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на нерухоме майно, скасування рішення третейського суду, визнання реєстраційних посвідчень недійсними та за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_1, ТОВ "Промхолдинг" про визнання недійсною третейської угоди та скасування рішення третейського суду, -

23 квітня 2007 року ТОВ "Промхолдинг" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11 січня 2006 року, угоди про утворення третейського суду від 05 лютого 2007 року та скасування рішення третейського суду від 06 березня 2007 року, яким визнано дійсним оспорюваний договір купівлі-продажу від 11 січня 2006 року.

В заяві зазначається, що спірне нерухоме майно, яке належало позивачу, було передано останнім до статутного фонду ТОВ "Проминвестхолдинг" як внесок учасника товариства, на виконання рішення зборів засновників ТОВ "Промхолдинг" від 23 листопада 2005 року.

До складу переданого нерухомого майна входило:

- літери "А", "Б" - гараж з насосною площею 831,9 кв. м., 1996 року забудови;

- літери "О", "О№" - складський корпус № 1, корпус-модуль загальною площею 5698,6 кв. м.;

- літери "П" і "Р" - котельня з мазутним господарством площею 2745,2 кв. м., 1987 року забудови;

- літера "С" - овочесховище площею 184,2 кв. м., 1982 року забудови;

- резервуари: споруда № 8 площею 407,2 кв. м. та споруда № 9 площею 407,2 кв. м., 1976 року забудови;

- літера "У" водно-киснева станція площею 1403,5 кв. м., 1983 року забудови;

- частина будівлі головного корпусу літ. "А" (приміщення цокольного поверху №№ 45-47, 49, 52-55, 57-60, 62) загальною площею 459,1 кв. м., 1965 року забудови;

- найпростіша спортивна споруда (споруди з № 1 по № 8 та замощення № 1 та 1№ розташовані на земельній ділянці площею 76132 кв. м.), 1971 року забудови, розташована в м. Вінниці по вулиці Чехова без номера.

Позивачеві стало відомо про існування договору купівлі-продажу від 11 січня 2006 року, за яким він є продавцем цього ж самого нерухомого майна, а покупцем – відповідач ОСОБА_1 ????

При укладенні договору сторонами не було дотримано вимог закону про його нотаріальне посвідчення і державну реєстрацію (ст. 657 ЦПК України).

05 лютого 2007 року сторони за вказаним договором уклали угоду про утворення третейського суду для вирішення конкретного спору та передачу на розгляд цього суду спору за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Промхолдинг" про визнання договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 11 січня 2006 року дійсним та визнання права власності на це майно за ОСОБА_1

рішенням третейського суду від 06 березня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено.

В своєму позові ТОВ "Промхолдинг" наголошує, що його дії щодо продажу спірного нерухомого майна відповідачеві є незаконними, оскільки на час домовленостей про його купівлю-продаж 11 січня 2006 року воно не належало товариству, бо вже було відчужено 23 листопада 2005 року шляхом передачі до статутного фонду ТОВ "Проминвестхолдинг", як внесок учасника товариства.

Поряд з цим, Апаріна М.В. не була уповноважена товариством на укладення третейської угоди від 05 лютого 2007 року з відповідачем, що вказує на недійсність такої угоди і дає підстави для скасування рішення третейського суду від 06 березня 2007 року.

25 липня 2007 року ТОВ "Проминвестхолдинг" пред’явило до ОСОБА_3 аналогічний за змістом позов з вимогами визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11 січня 2006 року недійсним; скасувати рішення третейського суду від 06 березня 2007 року; визнати недійсним реєстраційні посвідчення, видані 14 березня 2007 року КП "ВООБТІ" ОСОБА_3

31 липня 2009 року, ТОВ "Проминвестхолдинг" у своїй заяві про уточнення своїх вимог визначило ще одного відповідача ТОВ "Промхолдинг" та третю особу КП "ВООБТІ".

31 серпня 2009 року представники позивачів ТОВ "Промхолдинг" і ТОВ "Проминвестхолдинг" подали спільну заяву про уточнення позовних вимог (т. 2 а. с. 61-65), з якої вбачається, що вимоги позивачів є однорідними та тотожними із заявленими вимогами ТОВ "Проминвестхолдинг" від 25 липня 2007 року та 31 липня 2009 року. У цій же заяві викладено спільне обґрунтування вимог. Додатковим є посилання на рішення господарського суду Вінницької області від 24 вересня 2008 року, у тексті якого суд зазначає, що нерухоме майно, що є предметом спору у даній справі ТОВ "Промхолдинг" передало до статутного фонду ТОВ "Проминвестхолдинг" в якості внеску.

29 квітня 2010 року Вінницька міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ТОВ "Промхолдинг", третя особа – Третейський суд в особі судді Лобінової Н.П., про поновлення строку на оскарження рішення третейського суду від 06 березня 2007 року та його скасування.

Заявлена вимога обґрунтовується тим, що третейський суд визнав право на споруди, які розміщені на земельній ділянці, що належить територіальній громаді міста в особі Вінницької міської ради.

Ухвалами Замостянського районного суду м. Вінниці від 25 липня 2007 року (т. 1 а. с. 120) та від 14 травня 2010 року (т. 2 а. с. 179) усі зазначені позови було об’єднано в одне провадження.

21 травня 2010 року представник ТОВ "Промхолдинг" подав заяву, якою доповнив обґрунтування заявлених вимог наступним змістом, а саме, що третейський суд, вирішуючи спір, не врахував, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. 210 та 640 ЦК України пов’язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними та не створюють прав і обов’язків для сторін (т. 2 а. с. 196-197).

Такого ж змісту 02 червня 2010 року подав заяву представник ТОВ "Проминвестхолдинг" (т. 2 а. с. 212-213).

Справа розглядалась судоми неодноразово.

Останнім рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 червня 2010 року позов ТОВ "Промхолдинг" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання недійсною угоди про утворення третейського суду про передачу спору про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, скасування рішення третейського суду, визнання реєстраційних посвідчень недійсними – задоволено частково.

Визнано недійсною угоду про утворення третейського суду від 05.02.2007 року про передачу спору про визнання договору купівлі-продажу від 11.01.2006 року дійсним та визнання права власності на майно за ОСОБА_1

Скасовано рішення третейського суду від 06.03.2007 року, яким визнано договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11.02.2006 року дійсним та визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, яке розташоване в АДРЕСА_1, та складається з цілих будівель:

- літери "А", "Б" - гараж з насосною площею 831,9 кв. м., 1996 року забудови;

- літери "О", "О№" - складський корпус № 1, корпус-модуль загальною площею 5698,6 кв. м.;

- літери "П" і "Р" - котельня з мазутним господарством площею 2745,2 кв. м., 1987 року забудови;

- літера "С" - овочесховище площею 184,2 кв. м., 1982 року забудови;

- резервуари: споруда № 8 площею 407,2 кв. м. та споруда № 9 площею 407,2 кв. м., 1976 року забудови;

- літера "У" водно-киснева станція площею 1403,5 кв. м., 1983 року забудови;

- найпростішу спортивну споруду (споруди з № 1 по № 8 та замощення № 1 та 1№ розташовані на земельній ділянці площею 76132 кв. м.), 1971 року забудови, розташовану в м. Вінниці по вулиці Чехова без номера.

- літери "А", "Б" - гараж з насосною площею 831,9 кв. М., 1996 року забудови;

- літери "О", "О№" - складський корпус № 1, корпус-модуль загальною площею 5698,6 кв. м.;

- літери "П" і "Р" - котельня з мазутним господарством площею 2745,2 кв. м., 1987 року забудови;

- літера "С" - овочесховище площею 184,2 кв. м., 1982 року забудови;

- резервуари: споруда № 8 площею 407,2 кв. м. та споруда № 9 площею 407,2 кв. м., 1976 року забудови;

- літера "У" водно-киснева станція площею 1403,5 кв. м., 1983 року забудови;

- частина будівлі головного корпусу літ. "А" (приміщення цокольного поверху №№ 45-47, 49, 52-55, 57-60, 62) загальною площею 459,1 кв. м.

Визнано недійсним реєстраційне посвідчення без номера, видане 14.03.2007 року КП ВООБТІ ОСОБА_1 про реєстрацію за ним права власності на підставі рішення третейського суду м. Вінниці від 06.03.2007 року, записане в реєстровій книзі № 4 додатково за реєстровим номером № 35 на будівлю в будинку № б/н по вулиці Чехова в м. Вінниці та складається з найпростішої спортивної споруди (споруди з № 1 по № 8 та замощення № 1 та 1№ розташовані на земельній ділянці площею 76132 кв. м.).

В задоволенні решти позовних вимог ТОВ "Промхолдинг" - відмовлено.

В задоволенні позову ТОВ "Проминвестхолдинг" та Вінницької міської ради відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Промхолдинг", ТОВ "Проминвестхолдинг", Вінницької міської ради до ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, дійшла до висновку про її задоволення з наступних підстав.

По справі встановлено, що державна реєстрація ТОВ "Промхолдинг" була проведена 04 грудня 2002 року (т.3 а.с. 14).

Відповідно до протоколу №1 зборів учасників ТОВ "Промхолдинг" від 18 листопада 2002 року, п. 4.4 Статуту даного товариства та актів прийому-передачі майна №1-ТХ від 02 грудня 2002 року, нерухоме майно, яке є спірним у даній справі, було передано до статутного фонду ТОВ "Промхолдинг" одним із його основних учасників – ТОВ "Теркхолдинг" в якості внеску, розмір якого становив 99,98% (т.3 а.с. 3-10; 16-20).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Державна реєстрація ТОВ "Проминвестхолдинг" була проведена 23 листопада 2005 року (т.1 а.с. 8).

Відповідно до п.п. 1.3. та 4.4 Статуту цього товариства, його учасниками є ТОВ "Промхолдинг", розмір частки якого становить 99,99% та ТОВ "АТП-39365" із часткою 0,01% (т.1 а.с. 8-19).

Згідно із протоколом №1 зборів учасників ТОВ "Проминвестхолдинг" від 14 листопада 2005 року, його учасник ТОВ "Промхолдинг" в рахунок свого внеску мало здійснити передачу матеріальних активів відповідно до визначеної у Статуті частки – 99,99% (т.1 а.с. 41).

Про передачу ТОВ "Промхолдинг" спірного нерухомого майна, що знаходиться у АДРЕСА_1 до Статутного фонду ТОВ "Проминвестхолдинг" в якості внеску, було складено акт №22/ПХ від 23 листопада 2005 року, але не за місцем знаходження цього майна, а у м. Сімферополі (т.1 а.с. 20-29).

Згідно із ч.1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок державної реєстрації прав на нерухомість визначено у Тимчасовому положенні про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445 (z0157-02) .

Згідно з п. 1.4 згаданого Тимчасового положення (z0157-02) державна реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється за місцем знаходження об’єктів нерухомого майна.

Державна реєстрація переходу права власності на спірне нерухоме майно від ТОВ "Промхолдинг" до ТОВ "Проминвестхолдинг" не здійснювалась.

В постанові господарського суду Вінницької області від 28 вересня 2006 року суд визнав встановленим факт, що на час ухвалення цього рішення ТОВ "Промхолдинг" було власником об’єктів нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1, що є спірним у даній справі.

Оскільки, перехід права власності на спірне нерухоме майно не було здійснено належним чином, тому ТОВ "Проминвестхолдинг" не набуло право власності на це майно.

Відповідно до п. 6.15 Статуту ТОВ "Промхолдинг" генеральний директор наділений правом представницьких функцій, правом на укладення договорів, тощо (т. 3 а.с. 9).

Згідно із протоколом зборів учасників ТОВ "Промхолдинг" №03 від 10 грудня 2002 року генеральним директором ТОВ "Промхолдинг" призначено Сухобокова Віктора Анатолійовича (т.2 а.с. 73).

Дану посаду Сухобоков В.А. обіймав до 10 серпня 2006 року.

Згідно із протоколом №2/3 зборів учасників ТОВ "Промхолдинг" від 10 серпня 2006 року Сухобокова В.А. звільнено із займаної посади, на яку призначено Нікітіна Віталія Андрійовича (т.2 а.с. 72).

11 січня 2006 року ТОВ "Промхолдинг" в особі генерального директора Сухобокова В.А. – в подальшому продавець і ОСОБА_1, в подальшому покупець, склали договір про купівлю-продаж спірного нерухомого майна за 3 млн. грн. у простій письмовій формі (а.с. 30-31).

На виконання умов цього договору продавець – ТОВ "Промхолдинг" в особі генерального директора Сухобокова В.А. передало спірне нерухоме майно покупцю – ОСОБА_1, та визнало цей договір повністю виконаним, що підтверджується актом прийому-передачі майна за договором купівлі-продажу від 11 січня 2006 року (т.1 а.с. 32).

Відповідно до висновку №8560 судово-технічної експертизи документів Київського КНДІСЕ від 27 січня 2010 року підписи від імені Сухобокова В.А. в договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 11 січня 2006 року, укладеному між ТОВ "Промхолдинг" та ОСОБА_1, в акті приймання-передачі майна від 12 січня 2006 року до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11 січня 2006 року виконані не пишучим приладом, а нанесені одним і тим самим рельєфним кліше з зображенням підпису – факсиміле підпису (т 2 а.с. 97-98).

Згідно з висновком №8559 судово-почеркознавчої експертизи Київського КНДІСЕ від 01 лютого 2010 року підпис від імені Сухобокова В.А., що слугував моделлю для виготовлення факсиміле, відтиски якого містяться: в графі "Продавец" у рядку "В.А. Сухобоков" на зворотній стороні договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.01.2006 р; дещо ліворуч від друкованого запису "ОСОБА_1" в акті приймання-передачі майна від 12 січня 2006 року до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11 січня 2006 року виконаний самим Сухобоковим Віктором Анатолійовичем (т 2 а.с. 106-108).

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 638 договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами договору купівлі-продажу майна (товару) є предмет і ціна.

Таким чином, ТОВ "Промхолдинг" і ОСОБА_1 досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, що наведені в ст. 203 ЦК України, а саме:

1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Ці всі вимоги відносяться до об’єму повноважень сторін під час укладення договору, спрямованості їх волі у цей момент і вміщення цих складових у належну форму.

Таким чином, повне виконання умов оспорюваного договору купівлі-продажу нерухомого майна сторонами свідчить про вільне волевиявлення сторін договору та про його спрямованість на реальне настання правових наслідків.

Згідно із ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

За змістом ч.3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

У пункті 2.4 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11 січня 2006 року сторони передбачили обов’язок продавця ТОВ "Промхолдинг" підготувати необхідні документи для його нотаріального оформлення та визначили умови і строк виконання цього зобов’язання.

Від виконання зазначених умов договору ТОВ "Промхолдинг" ухилилось безповоротно, підтвердженням чого є подальші його дії щодо звернення до суду з даним позовом про визнання цього договору недійсним, яке мало місце 23 квітня 2007 року, що є також свідченням втрати покупцем ОСОБА_1 можливості нотаріально посвідчити договір і провести його державну реєстрацію.

04 квітня 2006 року ТОВ "Промхолдинг" в особі генерального директора Сухобокова В.А. видало на ім’я Апаріної М.В. довіреність на представництво ТОВ "Промхолдинг" в суді з усіма правами позивача, відповідача та з правом підписувати третейські угоди, договори, акти прийому-передачі, строком на три роки (т.2 а.с. 99).

Згідно із висновком судово-технічної експертизи №8560 від 27 січня 2010 року зображення підпису від імені Сухобокова В.А. в копії довіреності від 04 квітня 2006 року на ім’я Апаріної М.В. є електрофотографічною копією відтиску факсиміле підпису (т.2 а.с. 97-98).

Згідно із висновком судово-почеркознавчої експертизи №8559 від 01 лютого 2010 року підпис від імені Сухобокова В.А., що слугував моделлю для виготовлення факсиміле, виконаний самим Сухобоковим В.А. (т.2 а.с. 106-108).

Відповідно до ч.ч. 2 і 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно із ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

У разі, коли довіреність на представництво в суді, видана від імені юридичної особи, відповідає формі встановленій законом, а підпис зазначеної на ній особи, скріплена печаткою цієї юридичної особи, така довіреність є дійсною.

Така форма посвідчення довіреності юридичної особи передбачена ст. 246 ЦК України.

Отже, перевірку підпису на довіреності юридичної особи має здійснювати особа, яка скріплює її печаткою.

У який спосіб підписувати таку довіреність, пишучим приладом чи факсиміле підпису є внутрішньо-організаційними питаннями юридичної особи.

Справжність печатки, якою скріплена довіреність, що оспорюється, жодна із сторін не заперечує.

Фактів неправомірного використання печатки товариства позивачем ТОВ "Промхолдинг" не наведено, а судом не встановлено.

При цьому, слід відзначити, що нормативне визначення термінів "підпис" і "факсиміле" відсутнє.

Аналіз наведених правових норм і обставин дає підстави вважати, що правомірність підпису на довіреності юридичної особи презумуються законом.

Таким чином, Апаріна М.В. при укладенні угоди про утворення третейського суду від 05 лютого 2007 року та при здійсненні представницьких функцій 06 березня 2007 року при розгляді третейським судом справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Промхолдинг" про визнання дійсним договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 11 січня 2006 року та визнання права власності на нього, діяла в межах повноважень, наданих їй ТОВ "Промхолдинг" згідно довіреності від 04 квітня 2006 року, а тому відсутні підстави для визнання недійсною третейської угоди від 05 лютого 2007 року.

рішенням Третейського суду від 06 березня 2007 року визнано договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11 січня 2006 року дійсним та визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, яке розташоване в АДРЕСА_1 та складається з цілих будівель: літ. "А", "Б" - гараж з насосною пл.831,9 кв.м., 1996 р. забудови; літери "О", "О№" - складський корпус №1, корпус-модуль загальною пл. 5698,6 кв.м.; літери "П" і "Р" - котельня з мазутним господарством пл.. 2745,2 кв.м. 1987 р. забудови; літ. "С" - овочесховище пл. 184,2 кв.м. 1982 р. забудови; резервуари: споруда №8 пл. 407,2 кв.м. та споруда №9 пл. 407,2 кв.м. 1976 р. забудови; літ. "У" водно-киснева станція пл. 1403,5 кв.м. 1983 р. забудови та частина будівлі головного корпусу літ. "А" - (приміщення цокольного поверху №№ 45-47, 49, 52-55, 57-60,62) загальною пл. 459,1 кв.м. 1965 р. забудови та на найпростішу спортивну споруду (споруди з №1 по №8 та змощення №1 та 1№ розташовані на земельній ділянці пл. 76132 кв.м.) 1971 р. забудови, розташовану в м. Вінниці по вул. Чехова б/н.

Розглянутий третейським судом спір, з огляду на підвідомчість справ третейським судам, визначену у ст. 6 Закону України "Про третейські суди" (у редакції діючій на час розгляду спору) не входить до переліку справ, які були не підвідомчі третейським судам.

За змістом ч.5 ст. 11 ЦК України у випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ч.4 ст. 182 ЦК України та п. 10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (z0157-02) , рішення суду є підставою для реєстрації прав на нерухомість.

14 березня 2007 року на підставі рішення третейського суду від 06 березня 2007 року на ім’я ОСОБА_1 КП "ВООБТІ" видало реєстраційні посвідчення про право власності на нерухоме майно, що є спірним у даній справі.

За змістом ст. 657 ЦК України, форма договору купівлі-продажу нерухомого майна складається із трьох самостійних стадій, а саме:

- письмова форма;

- нотаріальне посвідчення правочину;

- державна реєстрація правочину.

Оспорюваний договір, сторони уклали у простій письмовій формі, від

нотаріального посвідчення якого безповоротно ухилився продавець ТОВ "Промхолдинг". Конституцією України (254к/96-ВР) встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ст. 55).

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб, визначений ст. 16 ЦК України.

Крім визначених у ч.2 ст. 16 ЦК України способів захисту прав та інтересів, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Одним із таких способів захисту цивільних прав та інтересів сторін за договором, що потребує нотаріального посвідчення, передбачений ч.2 ст. 220 ЦК України.

У ч.2 ст. 220 ЦК України законодавець передбачив, що нотаріальне посвідчення договору може бути компенсоване рішенням суду, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

В такому випадку рішення суду є належною формою правочину.

Правові норми, які передбачають обов’язкову державну реєстрацію правочину, у даному випадку це статті 657, 640 та ч.ч. 3,4 ст. 334, 210 ЦК України, не містять положень, які б вказували на обмеження сфери застосування правил ч.2 ст. 220 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України суд може визнати договір дійсним, а не укладеним, як це передбачено у ч. 3 ст. 640 ЦК України.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Державна реєстрація правочинів здійснюється відповідно до Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів (671-2004-п) затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №67.

Згідно п. 6 даного Порядку (671-2004-п) державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням. Нотаріуси, які не мають доступу до єдиної комп'ютерної бази даних Реєстру, в день посвідчення правочину надсилають один його примірник реєстратору, який в день отримання примірника вносить відповідний запис до Реєстру.

Відповідно до п. 4 Порядку (671-2004-п) державна реєстрація правочину, змін, внесених до нього, відомостей про припинення його дії проводиться будь-яким реєстратором.

З огляду на викладене, можна дійти висновку, що державна реєстрація правочину є завершальною правоутворюючою стадією форми договору купівлі-продажу нерухомого майна, яка за своїм змістом має суто технічний характер, і ця дія у часі законодавцем не обмежена.

За наявності нотаріально посвідченого договору або договору визнаного судом дійсним, його державну реєстрацію може здійснити будь-який реєстратор (п.4 Тимчасового порядку) за зверненням зацікавленої сторони.

Відповідно до ч.2 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених цим законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване з підстав, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди".

Підстав для скасування оскаржуваного рішення третейського суду не встановлено.

Згідно із ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ТОВ "Промхолдинг" ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, що згідно із п.п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового.

Виходячи із встановлених судом обставин, колегія суддів дійшла висновку, що у позові ТОВ "Промхолдинг" слід відмовити.

Відмовляючи у позові ТОВ "Проминвестхолдинг", суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень ст.ст. 182 і 210 ЦК України, п.1 ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" товариство не довело, що воно набуло власності на спірне нерухоме майно.

Відмовляючи у позові Вінницької міської ради, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка, на якій розташоване спірне нерухоме майно, не була предметом купівлі-продажу. Тому земельні права територіальної громади міста в особі Вінницької міської ради не зачіпаються.

Висновки суду першої інстанції в цій частині рішення є законними і обґрунтованими.

рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 307, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задовольнити частково.

рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 червня 2010 року в частині задоволення позовних вимог товариства з обмеженою. Відповідальністю "Промхолдинг" скасувати та ухвалити нове.

У позові товариства з обмеженою відповідальністю "Промхолдинг" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання недійсною угоди про утворення третейського суду про передачу спору про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на нерухоме майно, скасування рішення третейського суду, визнання реєстраційних посвідчень недійсними відмовити.