Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого – судді Клименко С.М.

при секретарі Кузуб К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" про визнання бездіяльності протиправною, зобов"язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, уточненим в ході судового розгляду, до Відкритого акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ", правонаступником якого являється Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ", про визнання бездіяльності протиправною, зобов"язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку, посилаючись, що з 15 жовтня 2007 року по 14 липня 2009 року він займав посаду директора Кременчуцької філії ВАТ "Піреус Банк МКБ", з якої був звільнений 14 липня 2009 року згідно наказу ВАТ "Піреус Банк МКБ" № 162 від 13 травня 2009 року про скорочення посади директора філії, яку він займав. У 2009 році Кременчуцька філія ВАТ "Піреус Банк МКБ" за рішенням акціонерів була ліквідована і на її базі було створене відділення № 16 ВАТ "Піреус Банк МКБ" в м. Кременчуці вул.Б.Хмельницького, 1а в зв"язку з чим і було проведено скорочення штату працівників філії та переведення їх на вільні посади до відділення № 16, де 09 липня 2009 року звільнилася посада начальника, тобто вона була вакантною, але його відповідач не попередив про це та не запропонував йому посаду начальника відділення, яка до теперішнього часу є вакантною, обов"язки начальника за сумісництвом виконує провідний економіст цього ж ділення ОСОБА_3 згідно наказу № 362-К від 08 липня 2009 року. Крім цього, після його звільнення відповідач прийняв на посаду керівника філійної мережі ОСОБА_4 згідно наказу № 549-К від 27 липня 2009 року, про що йому не повідомлялось та вакантна посада не пропонувалась, із чого вбачається, що на момент його звільнення за скороченням штатів були вільні посади, одна з яких залишається вільною до теперішнього часу. Він неодноразово: 09 липня 2009 року, 13 липня 2009 року, 31 липня 2009 року, 03 червня 2010 року та 15 червня 2010 року, звертався з проханнями до відповідача прийняти його на роботу на вакантні посади, але його звернення залишились без розгляду. Вважає протиправною бездіяльність відповідача, в зв’язку з чим він перебував у вимушеному прогулі з 15 липня 2009 року по 12 липня 2010 року і відповідач зобов"язаний виплатити йому середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, розмір якого становить 153 554 грн.04 коп. виходячи із розміру його середньомісячного заробітку в сумі 12 796 грн.17 коп., що і просив стягнути.

Також просив визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов"язати прийняти його на посаду начальника відділення № 16 Кременчуцького відділення ПАТ "Піреус Банк МКБ".

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив задовольнити, про обставини та підстави якого пояснив так, як е викладено в заяві.

Представник відповідача за дорученням Штепа Н.В. в судовому засіданні позов не визнала і в його задоволенні просила відмовити, посилаючись, що Банк при розірванні трудового договору з позивачем на підставі ч.1 ст. 40 КЗпП України діяв в порядку та межах чинного законодавства. Так, трудові відносини з ОСОБА_1 були припинені в зв"язку з скороченням посади директора філії, яку він займав, про що його було попереджено за два місяці 13 травня 2009 року, і саме 13 травня 2009 року йому повинно було бути запропоновано у разі наявних вакантних місць іншу роботу, але станом на 13 травня 2009 року взагалі вакантні посади були відсутні і можливості запропонувати позивачу іншу роботу не було можливості. Оскільки працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав передбачених п.1 ст. 40 КЗпП України має рівне право з іншими потенційними кандидатами на зайняття вакантної посади, що відкривається у Банку за відповідною кваліфікацією протягом року з моменту звільнення, а позивач не надав обставин, що надавали б йому переваги перед іншими претендентами у наступному прийняття на роботу, то його вимоги щодо порушення його права на заняття заміщеної 27 липня 2009 року іншим працівником ОСОБА_4 посади керівника філійної мережі та щодо його права заняття посади начальника відділення № 16 Банку, виконання обов"язків якого з 09 липня 2009 року покладено на ОСОБА_3, необґрунтовані.

Також позивач пропустив трьохмісячний термін звернення до суду, оскільки ще 09 липня 2010 року та 27 липня 2010 року він дізнався про кадрові зміни, що з його точки зору порушили його право поворотного прийняття на роботу, а до суду він звернувся тільки через рік 12 липня 2010 року.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріли справи, і, оцінюючи все в сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

В відповідності до ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті, обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з"ясуванню обставин справи, роз"яснює особам, які беруть участь у справі їх права і обов"язки, попереджає про наслідки вчинення чи не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 згідно наказу № 28 від 15 жовтня 2007 року був прийнятий на роботу на посаду директора Кременчуцької філії Відкритого акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ", правонаступником якого являється Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ", з 15 жовтня 2007 року і згідно наказу № 381 К від 14 липня 2009 року був звільнений з посади в зв"язку зі скороченням штату на підставі ч.1 ст. 40 КЗпП України з 15 липня 2009 року.

Діяльність Кременчуцької філії ВАТ "Піреус Банк МКБ", юридична адреса якої м. Кременчук вул.Б.Хмельницького, 1а згідно рішення правління від 30 квітня 2009 року № 57/04-К була припинена і на її базі створене відділення № 16 Департаменту філійної мережі за тією ж юридичною адресою. Згідно наказу № 162 к від 13 травня 2009 року була скорочена посада директора Кременчуцької філії, яку займав позивач, про що йому було повідомлено за два місяці до звільнення - 14 травня 2009 року.

Всупереч вимогам ч.2 ст. 40 КЗпП України, що звільнення з підстав зазначених у пунктах, зокрема 1, цієї статті допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу, відповідач ніякої іншої роботи, яка була в наявності, позивачу не пропонував. Його посилання, що вакантних посад не було безпідставні. Як вбачається із наданих на вимогу суду документів відповідачем, а саме: копії штатного розкладу Кременчуцької філії станом на 13 травня 2009 року та 14 липня 2009 року, витягу зі штатного розкладу Відділення № 16 Департаменту філійної мережі станом на 13 травня 2009 року та на 14 липня 2009 року, станом на 09 липня 2009 року звільнилася посада начальника відділення, але позивачу її не пропонували. Крім цього, були наявні і інші посади за професією та спеціальністю позивача, про які відповідач його не повідомляв і не пропонував. На його неодноразові звернення про надання в установленому законом порядку роботи не відповідав, проявляючи повну протиправну бездіяльність. Також встановлено, що згідно наказу № 549-К від 27 липня 2009 року на посаду керівника Департаменту філійної мережі була прийнята ОСОБА_4, яка позивачу, всупереч вимогам ст.42-1 КЗпП Украйни про його переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, не пропонувалась.

При таких встановлених в судовому засіданні обставинах суд приходить до висновку, що при звільнені позивача ОСОБА_1 з посади директора Кременчуцької філії за ч.1 ст. 40 КЗпП України мало місце порушення його трудових прав, оскільки відповідач мав можливості перевести його на іншу роботу за його професією та спеціальністю, бо були в наявності вакантні посади, але ніякої роботи йому не пропонував. Тому необхідно поновити його трудові права та визнаючи бездіяльність відповідача протиправною зобов’язати вчинити дії по їх поновленню шляхом пропозиції ОСОБА_1 зайняти посаду директора відділення № 16 Департаменту філійної мережі, і яка згідно повідомлення відповідача на даний час являється вакантною, оскільки особа займає її тимчасово - по сумісництву.

Оскільки судом визнано звільнення позивача з порушенням вимог чинного трудового законодавства, то в відповідності до ст. 235 КЗпП України слід стягнути з відповідача, оскільки встановити службову особу винну в незаконному звільненні позивача з роботи встановити не

надалось можливим, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з дня звільнення з 14 липня 2009 року до часу звернення його до суду 13 липня 2010 року в сумі 153 554 грн.04 коп., виходячи з розрахунку про середньомісячну його заробітну місячну плату згідно довідки наданої відповідачем в сумі 12 796 грн.17 коп.

Щодо тверджень відповідача про порушення позивачем процесуальних строків встановлених чинним законодавством звернення до суду, то суд вважає їх безпідставними і строк звернення позивача до суду не пропущеним виходячи з наступного.

В відповідності до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Оскільки ст. 42-1 КЗпП України передбачено укладення трудового договору у разі повторного прийняття на роботу з працівниками, з якими розірвано трудовий договір з підстав передбачених ч.1 ст. 40 КЗпП України, що і сталося з позивачем, то на протязі року починаючи з часу його звільнення, тобто з 15 липня 2009 року він мав надію на відновлення порушених його трудових прав і тільки по спливу одного року, тобто з 14 липня 2010 року слід рахувати перебіг позовної давності, а до суду він звернувся 13 липня 2010 року.

Оскільки позов задоволено, то в відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1535 грн. 54 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 209, 212 –215 ЦПК України (1618-15) , ст. 261 ЦК України, ст.ст. 40, 42, 42-1, 49-2, 235 КЗпП України, суд

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" про визнання бездіяльності протиправною, зобов"язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку задовольнити.

Визнати бездіяльність Відкритого акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" відносно ОСОБА_1 з приводу його звільнення з посади директора Кременчуцької філії ВАТ "Піреус Банк МКБ" протиправною.

Публічному акціонерному товариству "Піреус Банк МКБ" вчинити дії для прийняття ОСОБА_1 на роботу, а саме: запропонувати посаду директора відділення № 16 Департаменту філійної мережі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 153 554 (сто п"ятдесят три тисячі п"ятсот п"ятдесят чотири) грн.04 коп., і в дохід держави судовий збір в сумі 1535 (одна тисяча п"ятсот тридцять п"ять) грн. 54 коп.та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 (сто двадцять) грн.

рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня після його проголошення.