Головуючий в 1-й інстанції Радченко Г.А.

Категорія : 20 Доповідач – Цуканова І.В.

Апеляційний суд Херсонської області

колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого – Цуканової І.В.

Суддів: Капітан І.А., Полікарпової О.М.

при секретарі – Кримцевій І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

В серпні 2008 року до суду звернувся позивач із вказаним позовом, в якому просив скасувати третейську угоду між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 01.03.2007 року, укладену у формі договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, поновити строк оскарження рішення третейського суду від 06.04.2007 року про визнання дійсною вказаної угоди та скасувати рішення третейського суду від 06.04.2007 року про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4, та визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2

16.04.2009 року ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона були розділені в самостійні провадження вищевказані позовні вимоги.

В частині вимог ОСОБА_3 про скасування третейської угоди, скасування рішення третейського суду про визнання права власності на квартиру за ОСОБА_4 винесено рішення суду, що набрало чинності, яким позов задоволено.

Щодо іншої частини позовних вимог судом 26.02.2010 року ухвалено рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладений 09.01.2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що третейським судом, діючим при товарній біржі "Аграрна Біржа", 06.04.2007 року було визнано дійсним договір купівлі-продажу належної ОСОБА_5 (батькові позивача) АДРЕСА_1 (далі квартира) ОСОБА_4 та визнано за останнім право власності на цю квартиру. Зобов’язано Херсонське ДБТІ зареєструвати за ОСОБА_4 право власності на придбану нерухомість.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

ОСОБА_4 продав квартиру ОСОБА_2 /а.с.37/.

рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 29.05.2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 27.07.2009 року, визнано недійсною третейську угоду, застережену в договорі купівлі-продажу спірної квартири, укладеному 01.03.2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, скасовано рішення третейського суду при товарній біржі "Аграрна Біржа" від 06.04.2007 року, яким визнано вищевказаний договір купівлі-продажу квартири від 01.03.2007 року дійсним та визнано за ОСОБА_4 право власності на неї /а.с.24-25, 39-40/.

Як вбачається з довідки Другої Херсонської державної нотаріальної контори від 26.08.2010 року, після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, із заявою про прийняття спадщини звернувся син спадкодавця ОСОБА_3

Задовольняючи позов ОСОБА_3 та визнаючи недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений 09.01.2008 року між продавцем ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_2, суд виходив з того, що, оскільки судовим рішенням скасовано рішення третейського суду про визнання дійсним попереднього договору купівлі-продажу квартири, покупцем за яким є ОСОБА_4, то він не набув права власності на квартиру і, відповідно, не міг її продати ОСОБА_2

Проте, з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки він не ґрунтується на нормах матеріального права.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 ЦПК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (1618-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Для договору купівлі-продажу квартири встановлена письмова форма, яка підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, як це випливає з ч.1 ст. 657 ЦК України.

Частиною 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Оскільки на момент продажу спірної квартири ОСОБА_4 був зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно з 13.12.2007 року, як це зазначено в договорі купівлі-продажу від 09.01.2008 року /а.с.37/, то, відповідно, на момент укладення цього правочину він мав на квартиру право власності та згідно ч.1 ст. 319 ЦК України мав право нею розпоряджатися.

За таких обставин висновок суду про недодержання ОСОБА_4 вимог ч.1 ст. 203 ЦК України на момент укладення оспорюваного правочину є помилковим.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є незаконними, необґрунтованими і не підлягаючими задоволенню, що не позбавляє його права звернутися до суду за захистом порушеного права в інший передбачений законом спосіб, а рішення суду слід скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

На підставі ч.1 ст. 203,ч.1 ст. 215, ч.1 ст. 328, ч.2 ст. 331 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 309, 316, п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 лютого 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 9 січня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Копія вірна: І.В.Цуканова