Справа 11314 

Головуючий у 1 інстанції Гладишенко І.В.

Категорія 9 Доповідач Ювченко Л.П.

Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої: Ювченко Л.П.,

Суддів: Шамрило Л.Г., Троценко Л.І.

При секретарі : Голубцові А.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м.Донецька Донецької області від 31 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,-

У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів. Позов мотивувала тим, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1.

У 2008 році вона мала намір провести ремонтні роботи у власній квартирі. Відповідач ОСОБА_1 запропонував провести ремонт квартири, отримав від неї 209 000грн на ремонтні роботи про що написав розписку у червні 2008року. Запевняв, що гроші поверне, надав документи БТІ про наявність у нього на праві власності квартири АДРЕСА_1. Але ремонт не провів, гроші не повернув .

Позивачка ОСОБА_2 вважає, що передані нею кошти є безпідставно набутим майном сім"ї ОСОБА_1, та підлягають стягненню з відповідачів на її користь.

У січні 2009 року ОСОБА_1 відмовився повернути гроші, а належну йому квартиру АДРЕСА_1 подарував своїй дружині, ОСОБА_3

Крім того,ОСОБА_2 просила стягнути з відповідачів 83 000грн, передані нею ОСОБА_1 за розпискою у якості позики. Зазначену суму відповідач зобов"язався повернути до 30 січня 2009року.Кошти ним отримані в інтересах сім"ї, тому просила стягнути борг з відповідачів солідарно.

Відповідач ОСОБА_1, проти позову заперечував і просив врахувати, що він проводив ремонтні роботи у квартирі позивачки на ці роботи йому було видано 287 000грн.Його витрати на ремонт підтверджені чеками та поясненнями свідків. Лише суму 39 336 грн він не може підтвердити і згоден з задоволенням позову на вказану суму.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала, просила в позові відмовити.

рішенням Кіровського районного суду м.Донецька від 31 травня 2010 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь позивачки безпідставно отримані грошові кошти 209 000грн та борг 83 000грн. і судові витрати.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_4 ставить питання про внесення змін в оскаржуване рішення суду в частині відмови в позові до ОСОБА_3 Просить провести стягнення сум з ОСОБА_1 та ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду в частині стягнення з нього 292 342 грн. та просить постановити нове рішення про відмову в позові.

Суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що кошти в сумі 209 000 грн отримані ОСОБА_1 від позивачки, як безпідставно набуте майно,а тому підлягають поверненню позивачці відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України .Договір підряду між сторонами не був укладений відповідно до ст. 638 ЦК України .Правова підстава отримання грошей відповідачами відсутня. Факт отримання коштів відповідачем підтверджено розписками та поясненнями сторін.

Доводи ОСОБА_1 про те, що отримані від ОСОБА_2 грошові суми він використав на ремонт її квартири судом першої інстанції перевірені і зроблені обґрунтовані висновки, що вони не підтверджені доказами по справі.

Також суд першої інстанції зробив висновок про стягнення на користь позивачки боргу на суму 83 000грн, відповідно до ст. 1046, 1050, 625 ЦК України про отримання зазначених сум відповідач ОСОБА_1 написав розписки. В цій розписці він зобов"язався повернути борг до 30 січня 2009 року.

Але відмовляючи в позові до ОСОБА_3, суд першої інстанції не врахував вимоги ст.65 СК України, якою передбачено, що договір укладений одним із подружжя в інтересах сім"ї, створює обов"язки для другого подружжя, якщо майно, одержане за договором використане в інтересах сім"ї.

Ст.73 СК України також передбачає накладення стягнення на майно, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, що поширюється також на правовідносини між сторонами.

Ч.2 ст. 61 СК України встановлює, що об"єктом права спільної сумісної власності подружжя є зарплата, пенсія, стипендія, і інші доходи одержані одним із подружжя.

Суд зробив висновок про відсутність доказів, що договір укладався в інтересах сім"ї ОСОБА_3,та що майно отримане ОСОБА_1 використане в інтересах родини, є спільною сумісною власністю родини. Суд не дав аналізу тій обставині, що після написання розписок про отримання коштів в сумі 209 000грн та 83 000грн, які відповідач зобов"ячався повернути до 30.01.2009 р. ОСОБА_1 подарував належну йому трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 своїй дружині, відповідачці ОСОБА_3 у січні 2009 року, що свідчить про спробу відповідачів уникнути матеріальної відповідальності по даній справі при отриманні коштів від ОСОБА_4, які являлись спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3.

При цьому суд не врахував, що проведення ремонтних робіт, на які ОСОБА_1 брав кошти, це є вид трудової діяльності ОСОБА_1 Отримані ним кошти – є об"єктом спільної сумісної власності подружжя відповідно до ст. 60 СК України. А тому, відповідно до ст. 541 ЦК України наступає солідарний обов"язок по поверненню отриманих ОСОБА_1 сум.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, відповідно до ст. 309 ЦПК України з постановленням по справі нового рішення суду у зв"язку –з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права. Підлягають стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно отримані позивачем ОСОБА_1 суми 209 000грн та 83 000грн і судові витрати. Апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Щодо апеляційної скарги ОСОБА_1то - апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Суд врахував, що ОСОБА_1 не надані докази, що отримані ним кошти як безпідставно набуте майно, так і отримані в борг – витрачені ним на ремонт квартири позивачки ОСОБА_4.З наданих ним розрахункових накладних та чеків не вбачається, що вони придбані і використані при ремонті квартири позивачки ОСОБА_2(а.с.25-60.) З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проводив ремонт одночасно на різних квартирах, різним власникам. Визнання ним позову на суму 39 226,47 грн лише підтверджує наявність встановлених судом між сторонами правовідносин.

За таких обставин у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 315, 316 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 частково задовольнити.

рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 31 травня 2010 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно грошові кошти в сумі 209 000грн та борг в сумі 83 000грн на користь ОСОБА_2 та судовий збір 102 грн і витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи 240 грн, а всього 292 342 грн.

.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно судовий збір на користь держави в сумі 1598грн.

рішення вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України.