АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2010 року м. Чернівці
( Додатково див. ухвалу Верховного суду України (rs14222580) )
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Ружило О. А.
суддів: Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю.
секретар Скакун К.В.
за участю: ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області Бушкевича А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області від 24 липня 2009 року, за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області на ухвалу Садгірського районного суду м. Чернівці від 02 лютого 2010 року,
встановила:
20 серпня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою.
Просила:
- поновити строк на оскарження постанови начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу держаної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області (далі ВДВС ГУЮ) Бушкевича А.В. від 24.07.2009 року про скасування постанови державного виконавця Рибака О.С. про відкриття виконавчого провадження від 03.06.2009 року.
- визнати незаконною постанову начальника підрозділу примусового виконання рішень Відділу держаної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області Бушкевича А.В. від 24.07.2009 року
Посилалась на те, що постановою начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Чернівецькій області Бушкевича А.В. від 24.07.2009 року скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.06.2009 року, яка винесена державним виконавцем Рибаком О.С. на підставі виконавчого листа №2-10/1998, який виданий 25.05.2009 року Садгірським районним судом м. Чернівці про зобов’язання Чернівецької міської ради надати сім’ї ОСОБА_1 ізольовану квартиру зі всіма зручностями, у зв’язку з пропуском строку пред’явлення виконавчого документу до виконання.
Вказана постанова винесена з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , оскільки відповідно до його положень строк пред’явлення виконавчого документу до виконання починає свій перебіг з дня його видачі. Так, як виконавчий лист №2-10/1998 року виданий Садгірським районним судом 25.05.2009 року, то строк пред’явлення його до виконання закінчується 25 травня 2012 року.
Рішення Садгірського районного суду у цивільній справі №2-10/1998 року залишається невиконаним.
Оскаржувану постанову ОСОБА_1 отримала поштою лише 12.08.2009 року. У зв’язку з цим строк на оскарження вказаної постанови був пропущений нею з поважних причин.
Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці скаргу задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Чернівецькій області Бушкевича А.В. від 24.07.2009 року про скасування постанови державного виконавця Рибака О.С. про відкриття виконавчого провадження від 03.06.2009 року. Визнано зазначену постанову незаконною та скасовано.
В апеляційній скарзі ВДВС ГУЮ в Чернівецькій області просить скасувати ухвалу Садгірського районного суду від 2 лютого 2010 року і постановити ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги.
Посилається на те, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, допустив порушення норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 12 січня 1998 року зобов’язано Чернівецьку міську раду надати ОСОБА_1 окрему ізольовану квартиру зі всіма зручностями. З метою примусового виконання вказаного рішення суду, 25 травня 2009 року Садгірський районний суд м. Чернівці видав виконавчий лист №2-10/1998 (а.с.13).
3 червня 2009 року державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Чернівецькій області Рибак О.С., на підставі вищевказаного виконавчого листа, виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.
Постановою начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Чернівецькій області Бушкевича А.В. від 24.07.2009 року постанова державного виконавця Рибака О.С. про відкриття виконавчого провадження від 03.06.2009 року скасована з тих підстав, що стягувач пропустив строк пред’явлення виконавчого документу до виконання. Вказана постанова є незаконною, оскільки відповідно до положень статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред’явлення виконавчого листа №2-10/1998 до виконання закінчується 25 травня 2012 року.
Такі висновки є правильними, оскільки вони ґрунтуються на доказах, які були надані сторонами та досліджені судом та нормах матеріального права.
Так, згідно ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження"(далі Закону) примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (606-14) .
Відповідно до цього Закону (606-14) державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами.
Статтею 19 Закону передбачені вимоги до виконавчого документа.
В статті 21 Закону визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:
1) виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років;
3) посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців;
4) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
5) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються:
1) для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;
2) для виконання рішень господарських судів - з наступного дня після набрання рішенням законної сили;
3) для виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;
4) для виконання рішень, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, - з дня винесення відповідної постанови.
По інших виконавчих документах строк пред'явлення їх до виконання встановлюється з наступного дня після їх видачі, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 24 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом (606-14) , та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" N 14 від 26.12.2003 року (v0014700-03) державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження в тому разі, коли минув установлений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Перевіряючи додержання строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд має виходити як із положень ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження", так і з інших актів законодавства, якими врегульовано це питання.
Відповідно до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Згідно ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу (1618-15) , порушено їх права чи свободи.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, рішенням Садгірського районного суд м. Чернівці від 12 січня 1998 року зобов’язано Чернівецьку міську раду надати ОСОБА_1 окрему ізольовану квартиру зі всіма зручностями. З метою примусового виконання вказаного рішення суду, 25 травня 2009 року Садгірський районний суд м. Чернівці видав виконавчий лист №2-10/1998 (а.с.13).
3 червня 2009 року державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Чернівецькій області Рибак О.С., на підставі вищевказаного виконавчого листа, виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.
Постановою начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Чернівецькій області Бушкевича А.В. від 24 липня 2009 року скасована постанова державного виконавця Рибака О.С. про відкриття виконавчого провадження від 03.06.2009 року з тих підстав, що стягувач пропустив строк пред’явлення виконавчого документу до виконання.
Постановляючи ухвалу суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до положень статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред’явлення виконавчого листа №2-10/1998 до виконання закінчується 25 березня 2012 року.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 02 лютого 2010 року ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Зокрема доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 пропустила строк звернення до виконання вказаного вище виконавчого листа, оскільки він мав бути пред’явлений до виконання на протязі трьох років починається з наступного дня після набрання рішенням законної сили є помилковими, оскільки грунтується на неправильному тлумаченні приписів ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження".
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 12 січня 1998 року, не вирішувались вимоги про майнові стягнення.
Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про те, що дублікат виконавчого листа виданий з порушенням норм ЦПК України (1618-15) .
З матеріалів справи вбачається, що Садгірський районний суд м. Чернівці 25 травня 2009 року видав виконавчого листа №2-10/1998 а не дублікат виконавчого листа. (а.с.13).
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області відхилити.
Ухвалу Садгірського районного суду м. Чернівці від 02 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з моменту її вступу в законну силу.
Головуючий
Судді: