розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10 листопада 2009 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства"ОТП-Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю"Вега СК" про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,

рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10 листопада 2009 року задоволено позов публічного акціонерного товариства"ОТП Банк", стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь публічного акціонерного товариства"ОТП Банк"160833,32 долари США боргу за кредитним договором, 13627,33 долари США боргу за відсотками, 136665,51 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплати відсотків за кредит, звернуто стягнення на предмет іпотеки – нежиле приміщення площею 257,8 кв м по вул.50 років ВЛКСМ, 30 у місті Чернігові, що належить товариству з обмеженою відповідальністю"Вега СК" шляхом реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 850 грн з кожного у відшкодування витрат по оплаті судового збору та по 60 грн з кожного у відшкодування витрат по оплаті збору з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ на користь ПАТ"ОТП Банк".

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОТП Банку, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права оскільки суд задовольнив позов за відсутності доказів про наявність саме такого розміру боргу за кредитним договором, неправильно нараховані відсотки за користування кредитом та пеня, стягнув кошти з двох відповідачів солідарно і одночасно звернув стягнення на предмет іпотеки до того ж без зазначення суми стягнення при реалізації предмету іпотеки, суд також не повідомив відповідачів про час та місце слухання справи і вони не були присутніми у судовому засіданні, стягнув борг тільки з двох відповідачів у той час як солідарні зобов'язання покладаються на трьох відповідачів, необґрунтовано відмовив прийняти зустрічну позовну заяву про визнання недійсним кредитного договору, а також необґрунтовано відмовив у зупиненні провадження у справі до вирішення спору про визнання недійсним кредитного договору у іншому суді.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_3 належить до задоволення частково.

Суд правильно встановив, що відповідно до кредитного договору від 8 серпня 2001 року Банк надав позичальнику ОСОБА_3 кредит у розмірі 193000 доларів США на споживчі цілі з погашенням кредитних зобов'язань щомісячними платежами строком до 12 серпня 2014 року. (т.1,ас.9-16) У забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором між Банком та ОСОБА_4 8 серпня 2007 року укладено договір поруки (т.1, ас.17), а також договір майнової поруки(іпотеки) (т.1, ас.18) між Банком та ТОВ"Вега СК", за яким у забезпечення зобов'язань позичальника передано у заставу нерухоме майно – нежиле приміщення площею 257,8 кв м за адресою: міста Чернігів, вулиця 50 років ВЛКСМ, № 30, що належить іпотекодавцю, товариству з обмеженою відповідальністю"Вега СК", на підставі договору купівлі-продажу від 3 листопада 2006 року. Ці обставини підтверджуються наданими копіями зазначених документів, не заперечують зазначених обставин і самі сторони та їх представники.

По справі також встановлено, що позичальник неналежним чином виконував умови договору, зокрема ним порушуються графік погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, у зв’язку з чим Банк звернувся до суду з позовом про стягнення 160833,32 доларів США заборгованості за кредитом, 13627,23 доларів США заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 136665,51 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплати відсотків, а також звернення стягнення на предмет іпотеки у погашення заборгованості шляхом продажу на прилюдних торгах.

З наданих копій рахунку ОСОБА_3І.(т.1, ас.42-172) також встановлено, що позичальником ОСОБА_3 у порушення умов договору погашення кредиту та сплата відсотків за користування кредитом належним чином не виконувалися, а внесені платежі не відповідали визначеному договором розміру щомісячних сум. Цих обставин не заперечує і сам позичальник ОСОБА_3 Надані розрахунки залишку заборгованості за кредитом, відсотками та пені за порушення строків платежів спростовують посилання позичальника в апеляційній скарзі на їх неправильність.

За викладених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором у результаті чого виникла заборгованість і обгрунтовано відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України стягнув з позичальника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_4 зазначені суми боргу солідарно оскільки відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Суд першої інстанції правильно визначив, що з товариства"Вега СК" стягнення коштів у погашення боргу за кредитним договором не підлягає оскільки відповідно до договору іпотеки(майнової поруки) від 8 серпня 2007 року товариство прийняло зобов'язання про забезпечення кредитного договору тільки належним йому майном, зазначеним у цьому договорі, але не коштами.

Таким чином рішення суду у частині стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно коштів у погашення боргу за кредитним договором ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального закону і доводи апеляційної скарги не дають підстав для зміни або скасування рішення. Посилання відповідача ОСОБА_3 на порушення судом норм процесуального права при вирішення клопотань про прийняття зустрічної позовної заяви та зупинення провадження у справі також не дають підстав для скасування рішення, оскільки з зустрічним позовом до Новозаводського суду відповідач ОСОБА_3 звернувся у листопаді 2009 року вже після відкриття 14 серпня 2009 року провадження у справі за таким же його позовом Голосіївським судом, а підстав для зупинення провадження у справі у судовому засіданні не встановлено.

У той же час висновок суду першої інстанції про звернення стягнення у погашення боргу за кредитним договором на предмет іпотеки суперечить нормам матеріального закону та умовам договору іпотеки.

Відповідно до п.6.4.2. іпотечного договору від 8 серпня 2007 року та ст. 35 Закону "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та\або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, де зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом визначеного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержателя вправі розпочати звернення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Зазначеним пунктом договору передбачено обов’язкове письмове повідомлення про вручення такого повідомлення іпотекодавцю.

За матеріалами справи встановлено, що Банк, іпотекодержатель, письмової вимоги про усунення порушень зобов'язань за кредитним договором товариству не надсилав, а розпочав процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки без виконання вимог ст.ст. 12, 35 Закону "Про іпотеку". Посилання представника Банку, що таке повідомлення надсилалося, не підтверджено у судовому засіданні оскільки надані Банком документи можуть свідчити лише про намагання Банку надіслати іпотекодавцю такої вимоги, але не свідчить, що іпотекодавець, ТОВ"Вега СК", це повідомлення отримали.

Крім того іпотекодержатель не визначив початкову ціну реалізації предмета іпотеки, що відповідно до ст. 39 Закону "Про іпотеку" є обов'язковою умовою реалізації предмета іпотеки за рішенням суду.

За викладених обставин суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про обґрунтованість позовних вимог Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки і у цій частині рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Керуючись ст.ст. 307, п.п3,4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, скасувати рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10 листопада 2009 року у частині звернення стягнення на предмет іпотеки – нежиле приміщення площею 257,8 кв м, розташоване за адресою місто Чернігів, вулиця 50 років ВЛКСМ, № 30, що належить товариству з обмеженою відповідальністю"Вега-СК", та відмовити у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства"ОТП-Банк" у цій частині, в іншій частині рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10 листопада 2009 року залишити без змін.